Дата документу 12.03.2026Справа № 638/21635/25
Провадження № 2/554/970/2026
Іменем України
12 березня 2026 року м.Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого судді - Гольник Л.В.,
при секретарі - Фесенко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
31.10.2025 року через «Електронний суд» позивач звернувся до Шевченківського районного суду міста Харкова з даним позовом.
Відповідно до ухвали Шевченківського районного суду міста Харкова від 11.11.2025 року позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором направлена за територіальною підсудністю до Шевченківського районного суду міста Полтави.
15.12.2025 року до Шевченківського районного суду міста Полтави надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 14.07.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №14.07.2024 -100001127 про видачу кредиту у розмірі 13000 грн на 168 дні, з кінцевим терміном повернення до 28.07.2025.
Відповідно до договору від 11.02.2025 року кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 13000 грн. строком на 210 днів.
Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі. ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 31.10.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 38755,57 грн., що складається із: 10480,04 грн - основний борг, 19175,53 грн - проценти, 2600 - комісія, 6500 - неустойка.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 18.12.2025 року відкрито спрощене позовне провадження.
28.01.2026 року до суду надійшов відзив, в якому відповідач просила відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачем не надано доказів того, що відповідач отримала кредитні кошти, розмір вказаного кредиту, графіку погашення заборгованості, виписки з карткового рахунку відповідача, а також розрахунку заборгованості.
10.02.2026 року надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено Кредитний договір шляхом: 1) отримання/ознайомлення відповідача з Пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) від 14.07.2024 р.; 2) подання відповідачем Заявки кредитного договору № 14.07.2024-100001127 (кредитної лінії) від 14.07.2024 р.; 3) надсилання відповідачем Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №14.07.2024-100001127 (кредитної лінії) від 14.07.2024 р. Таким чином, було укладено Кредитний договір №14.07.2024-100001127 від 14.07.2024 р. у електронній формі, яка законодавчо прирівнюється до письмової. Відповідач не заперечує, що вказаний ним у кредитному договорі засіб зв'язку (номер телефону) належить йому, або що на час укладення спірних договорів він втратив вказаний засіб зв'язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування. Відтак, відповідачем та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами. Вказані обставини відповідач не спростував належними та допустимими доказами. При подачі позовної заяви додано Відомості щодо ідентифікації відповідача через систему Bank ID.
Проценти розраховуються у відповідності до Бази розрахунку, тобто залишку непогашеного залишку від всієї Суми (тіла) Кредиту та нараховуються щодня протягом Строку, на який надається кредит. Обрахування загальних витрат за споживчим кредитом базуються на припущені, що позичальник буде виконувати свої зобов'язання належним чином, а саме згідно з Графіком платежів. У випадку належного виконання зобов'язання проценти наступного чергового періоду були б обраховані, враховуючи зменшену базу розрахунку. Відтак, розрахунок заборгованості за кредитним договором проведений з урахуванням строку кредитування, виходячи із розміру процентної ставки, визначеної в кредитному договорі. Видача кредитних коштів відповідачу підтверджується Листом ТОВ «УПР». Отже, позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідача, номер якого зазначено ним у кредитному договорі (заявці), за допомогою інтернет-еквайрингу - iPay.
TOB «Споживчий центр» виконало свої зобов'язання за кредитним договором №14.07.2024-100001127 в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач не надав жодного належного доказу, який би стосувався предмету доказування на підтвердження не укладення та не виконання умов кредитного договору.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, разом з позовною заявою подав заяву про розгляд справи без участі представника.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, будучи повідомленим про час та місце судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.07.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №14.07.2024 -100001127 про видачу кредиту у розмірі 13000 грн строком 210 днів
Згідно п. 3.1. Договору за цим Договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї).
Відповідно до п. 4.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на банківський рахунок споживача.
Пунктом 4.4. Договору визначено, що сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання Кредиту (включаючи безпосередньо день надання Кредиту) включно до дати його фактичного повернення. У разі дострокового повного повернення Кредиту позичальник у день цього повернення сплачує проценти за період фактичного користування Кредитом (включаючи безпосередньо день надання Кредиту). У разі дострокового часткового повернення Кредиту у день повернення позичальник сплачує Проценти за період фактичного користування всією сумою Кредиту, а на залишок суми Кредиту нараховуються Проценти у загальному порядку, передбаченому договором.
Як вбачається з долученої до матеріалів справи довідки ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» про перерахунок коштів, позивачем 14.07.2024 року надано відповідачу кредит у розмірі 13000 грн., що свідчить про виконання позивачем своїх обов'язків відповідно до кредитного договору.
В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, y зв'язку з чим, у нього утворилась заборгованість.
Так, з довідки-розрахунку про стан заборгованості судом встановлено, що за кредитним договором №14.07.2024 -100001127 від 14.07.2024 року утворилася заборгованість у розмірі 38755,57 грн., що складається із: 10480,04 грн - основний борг, 19175,53 грн - проценти, 2600 - комісія, неустойка - 6500 грн.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 2 статті 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідач належно не виконував зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять та відповідачем не надано.
Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов'язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем. При цьому, ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконало свої обов'язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, однак належним чином не виконував свої обов'язки за договором.
Враховуючи те, що суд встановив факт укладення між позивачем ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем кредитного договору, встановлено факт отримання відповідачем коштів за договором кредиту та факт їх неповернення відповідачем у відповідності до умов вказаних у договорі та у строки визначені сторонами, тому суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення суми заборгованості за кредитом.
Позивач ТОВ «Споживчий центр» також просило стягнути з відповідача неустойку в розмірі 6500грн.
24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022«Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України і діє по цей час.
Відповідно до Закону України від 15.03.2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.
Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України(частина 2 статті 4 ЦК України).
Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).
Також, Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), від 12.02.2025 № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24), згідно яких, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046,1049,1050,1054 ЦК України, суд доходить до висновку про те, що на договір про споживчий кредит, укладений між сторонами у справі, розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак позичальник ОСОБА_1 звільняється від обов'язку сплати на користь позикодавця неустойки за прострочення виконання зобов'язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, а нарахована позикодавцем неустойка, що передбачена відповідним договором, підлягає списанню позикодавцем.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення із ОСОБА_1 , неустойки в розмірі 6500 грн, нарахованої внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Отже, суд проаналізувавши, встановлені фактичні обставини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача заборгованості за основним боргом кредиту в розмірі - 10480,04 грн, за процентами у розмірі - 19175,53 грн, комісії (пов'язаної з наданням кредиту) - 2600 грн, всього у розмірі 32255,57 грн. Водночас, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 6500 грн. не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, з огляду на те, що позов задоволено на 83,2% (32255,57 грн./39390грн.х100%), на користь позивача з відповідача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2015,43 грн. (2422,40 грн.х83,2%).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 137, 141, 158, 211, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №14.07.2024 -100001127 від 14.07.2024 року у розмірі 32255,57 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2015,43 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою на офіційному вебпорталі судової влади України: http://www.ok.pl.court.gov.ua.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського,133-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.В.Гольник