Справа № 948/146/26
Номер провадження 3/948/40/26
13.03.2026
13.03.2026 с-ще Машівка
Суддя Машівського районного суду Полтавської області Тимофєєва Г.Л. перевіривши матеріали, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №3 Полтавського районного управління поліції ГНУП в Полтавській області та матеріали, додані до нього про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 17.11.2020 орган видачі 1452, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про працевлаштування відсутні.
за ч.3 ст.130 та ст. 126 ч. 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення
До Машівського районного суду Полтавської області надійшли протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД № 296882 від 17.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП та серії ААД № 296881 від 17.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 17.02.2026 року о 12:06 год. автодороги Машівка-Базилівщина керував автомобілем ВАЗ 2108 д.н. НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради відмовився. Протягом року двічі підданий стягненню, що підтверджується постановами Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 14.10.2025, справа № 188/2744/25 та Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 05.11.2025 справа 199/12799/25. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 .
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП як дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння та за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також, ОСОБА_1 17.02.2026 року о 12:06 год. на 2 км. автодороги Машівка-Базилівщина керував автомобілем ВАЗ 2108 д.н. НОМЕР_3 , без права курування транспортними засобами, а саме будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Порушення вчинено повторно протягом року, що підтверджується постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 14.10.2025, справа № 188/2743/25. Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.1 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (далі по тексту ПДР).
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП як керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.
У судове засідання, призначене на 13.03.2026 року ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення тексту судової повістки за допомогою смс повідомлення, згідно його заяви (а.с.10), дане повідомлення доставлено 04.03.2026 о 10:30, що підтверджується довідкою (а.с.14, 25).
Вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Законодавством (КУпАП) встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов'язками, що дає можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній участі в її розгляді і недопущенні зловживань наданими правами.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративних справ, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколах про адміністративні правопорушення за відсутності останнього.
Крім того, відсутність правопорушника під час розгляду адміністративних матеріалів за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, оскільки це буде означати безкарність такої поведінки.
Так вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень підтверджена наступними перевіреними та дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 296882 від 17.02.2026, в якому викладені дата та час (17.02.2026 о 12 год 06 хв), місце (2 км. автодороги Машівка-Базилівщина) та обставини (відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, особою, яка керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей) вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (а.с.2);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.02.2026 року (а.с.9);
- відео-файлами з нагрудних відео-реєстраторів поліцейських де зафіксовано обставини, вчиненого правопорушення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння (а.с.11);
- постановами Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 14.10.2025, справа № 188/2744/25 якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, набрала законної сили 24.10.2025 (а.с.27-28) та Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 05.11.2025, справа 199/12799/25, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та накладеного на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк 15 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років з конфіскацією транспортного засобу, який перебуває у власності останнього, набрала законної сили 18.11.2025 (а.с. 29-30).
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 296881 від 17.02.2026, в якому викладені дата та час (17.02.2026 о 12 год 06 хв), місце (2 км. автодороги Машівка-Базилівщина) та обставини (керування транспортним засобом при цьому не маючи права керування таким транспортним засобом) вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (а.с.17);
-довідкою інспектора САП Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області № 25744-2026 від ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має посвідчення водія (а.с.4);
- постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 14.10.2025, справа №188/2743/25 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40800,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 років без оплатного вилучення транспортного засобу, набрала законної сили 24.10.2025 (а.с.31-32);
Оцінюючи наведені докази, судом врахуванню підлягають наступні норми діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За невиконання вимог цього пункту Правил передбачено адміністративну відповідальність за ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 2.1 а) Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дії поліцейських в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі по тексту - Інструкція), відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак наркотичного сп'яніння віднесено: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 розділу І Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 розділу І Інструкції).
Відповідно до п. 4 розділу Х наказу Міністерства внутрішніх справ №1395 від 07.11.2015 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ОСОБА_1 не скористався своїм правом надати суду пояснення щодо вчиненого правопорушення, не надав суду беззаперечних доказів на спростування своєї вини у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП доведена повністю.
При вирішенні питання щодо міри адміністративної відповідальності виходжу з такого.
Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив декілька адміністративних правопорушень, які розглядаються одночасно одним і тим же органом, у відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Вирішуючи питання про конфіскацію транспортного засобу суддя враховує вимоги ст. 29 КУпАП, згідно якої конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Матеріали даної справи не містять відомості про власника транспортного засобу ВАЗ 2108 д.н. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 та який не перебуває у приватній власності останнього, в протоколі у відомостях про належність зазначено « ОСОБА_3 » (а.с.2). Будь-яких доказів про право власності вказаної особи на даний транспортний засіб в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи, що транспортний засіб ВАЗ 2108 д.н. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 , не перебуває у приватній власності останнього, суд вважає за неможливе застосувати до ОСОБА_1 стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу, який йому не належить.
З урахуванням обставин вчинення адміністративних правопорушень, їх характеру та наслідків, вважаю за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в сумі: 40800,00 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 7 років та без оплатного вилучення транспортного засобу, ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді адміністративного арешту на строк 15 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років, без конфіскації транспортного засобу, на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, визначити остаточне адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк 15 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років, без конфіскації транспортного засобу.
Для застосування до ОСОБА_1 більш м'якого заходу стягнення у виді штрафу суд не вбачає підстав, оскільки він ніде не працює та доходів не має. Крім того, постановою судді Амур-Нижньодніпровського суду міста Дніпра від 05.11.2020 на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 (п'ятнадцять) діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та конфіскацією транспортного засобу, який перебуває у власності останнього. Відомості про виконання даної постанови суду матеріали справи не містять.
Суд зазначає, що в матеріалах справі відсутні відомості щодо неможливості застосування до ОСОБА_1 адміністративного арешту (ч.2 ст.32 КУпАП)
Згідно зі ст. 326 КУпАП постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.
Водночас відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейський суд з прав людини як джерело права.
З огляду на викладені норми закону, а також ураховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 30.10.2014 у справі «Швидка проти України», яке набуло статусу остаточного 30.01.2015 та яким було констатовано порушення статті 2 Протоколу № 7 до Конвенції, уважаю необхідним цю постанову про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді адміністративного арешту звернути до виконання лише після набрання нею законної сили, а строк відбування накладеного на ОСОБА_1 стягнення відраховувати з моменту його затримання.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв'язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 126, 130, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та у відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу.
Строк відбування стягнення ОСОБА_1 відраховувати після набрання постановою законної сили та з моменту його затримання.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п'ять гривень шістдесят копійок).
Роз'яснити, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Г.Л.Тимофєєва