Справа № 175/12831/25
Провадження № 3/191/2076/25
19 лютого 2026 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Форощук О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від відділення поліції № 2 Дніпровського РУП № 2 відносно:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП,-
23.06.2025 року близько 18 год. 31 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у сильному алкогольному сп'янінні неодноразово виражався нецензурною лайкою в бік оператора лінії «102».
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, хоча належним чином був повідомлений про дату та час проведення судового засідання.
Оскільки, ОСОБА_1 ухиляється від явки до суду для розгляду адміністративного матеріалу про притягнення його до адміністративної відповідальності, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних в справі доказів.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення,рапортом інспектора поліції, письмовим поясненням правопорушника ОСОБА_1 , приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а саме: дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
З матеріалів справи встановлено, що правопорушення ОСОБА_1 вчинено 23.06.2025 року.
Частиною 2 ст. 38 КУпАП передбачено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
Так, з положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в порушенні провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.
Виходячи зі змісту статті 38 КУпАП «Строки накладення адміністративного стягнення», таке стягнення накладається лише на винну особу. Відповідно, ця норма (можливість застосування строків накладення адміністративного стягнення) повинна застосовуватись лише у випадку встановлення вини особи у вчиненні правопорушення.
Тим більше, за своєю правовою природою звільнення від відповідальності у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення не є реабілітуючою обставиною.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа № 686/4557/18) підтверджує цю правову позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення».
З точки зору матеріального (сутнісного) підходу реабілітуючими визнаються обставини, за яких особа вважається непричетною до адміністративного правопорушення (у зв'язку із чим відновлюються її добре ім'я, репутація), а нереабілітуючими - обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.
Поділ підстав закриття провадження на реабілітуючі і нереабілітуючі має, насамперед, практичне значення щодо наслідків такої форми закінчення провадження у справі. Визнання обставини реабілітуючою / нереабілітуючою впливає на права та інтереси особи, яка є потерпілою від адміністративного правопорушення.
Крім того, стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати низку обставин, в тому числі чи винна особа в його вчиненні.
Водночас стаття 284 КУпАП не містить обмежень при винесенні постанови про закриття справи встановити вину особи.
Таким чином, наявні підстави визнати ОСОБА_1 винним вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Однак, оскільки передбачений ст. 38 КУпАП трьохмісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадженняна момент розгляду справи минув, тому у відповідності до ст. 247 п.7 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою уразі винесення судом (суддею) постанови про накладення на цю особу адміністративного стягнення.
У зв'язку з тим, що провадження по справі підлягає закриттю, судовий збір не сплачується.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КК України.
Адміністративну справу у відношенні ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП провадженням закрити у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О. В. Форощук