Справа № 177/686/26
Провадження № 3/177/188/26
Іменем України
12 березня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Лященко В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не працює, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 , 01.03.2026 близько 03-53 год. знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилася від належного виконання передбачених ст. 150 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» обов'язків щодо свого сина: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вживав алкогольні напої «самогон» в ході чого був госпіталізований в дитяче відділення реанімації № 8 з діагнозом «гостра алкогольна інтоксикація середнього ступеню», тим самим ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про місце, день та час розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Відповідно ст. 268 КУпАП справа розглянута за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого їй правопорушення доведеною поза розумним сумнівом та приходить до висновку про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за ознаками - ухилення батьків, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №959518 від 02.03.2026, складеним уповноваженою особою, який містить дані щодо обставин вчиненого правопорушення; копією свідоцтва про народження неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; рапортом про надходження повідомлення зі служби 102; поясненнями ОСОБА_1 згідно яких остання не заперечувала фактів викладених в протоколі про адміністративне правопорушення; поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які узгоджуються фактами викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення; характеристикою на учня 6 калу Красівського ліцею Новопільської сільської ради ОСОБА_2 ; актом обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_1 та її дитини за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколом відвідування працівниками служби у справах дітей сім'ї ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Частиною 1 статті 184 КУпАП України передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Частиною 6 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
При цьому суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, при призначенні покарання, для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Так, при визначені виду та розміру стягнення суддя враховує особу ОСОБА_1 , яка до суду не з'явилася, в письмових поясненнях вину не заперечувала, та вважає за необхідне застосувати відносно неї адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП, у виді попередження, яке відповідно до вимог ст. 23 КУпАП є справедливим та буде достатнім і необхідним для виховання особи.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст.184 ч. 1, 283, 284 ч.1 п.1, КУпАП, суд, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Суддя В.В.Лященко