23 серпня 2024 рокуСправа №160/12972/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (далі - КДКА Дніпропетровської області, відповідач), яка полягає у невиконанні свого обов'язку щодо оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних на офіційному вебсайті (https://kdka.dp.ua/) та Єдиному державному веб порталі відкритих даних (https://data.gov.ua/), що передбачений ст. 10-1 Закону України “Про доступ до публічної інформації» та постановою Кабінету Міністрів України №835 від 21.10.2015 року;
- зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Дніпропетровської області оприлюднити на офіційному вебсайті (https://kdka.dp.ua/) та Єдиному державному веб порталі відкритих даних (https://data.gov.ua/) набори даних у формі відкритих даних, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №835 від 21.10.2015 року, а саме: реєстр наборів даних, що перебувають у володінні КДКА; інформацію про структуру (організаційну структуру) КДКА; звіти, у тому числі щодо задоволення запитів на інформацію; переліки нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішньо-організаційних), прийнятих КДКА, проекти нормативно-правових актів тощо; інформацію про нормативно-правові засади діяльності КДКА; інформацію із системи обліку публічної інформації.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що, як розпорядник інформації, відповідач зобов'язаний завантажувати та регулярно оновлювати низку наборів даних у формі відкритих даних, як й усі інші розпорядники, водночас станом на дату звернення із цим позовом як на офіційному вебсайті КДКА (https://kdka.dp.ua/), так і на Порталі (https://data.gov.ua/), відповідачем не було оприлюднено жодного з зазначених наборів даних.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та після усунення недоліків прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і проведення судового засідання, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином та своїм правом на подання відзиву не скористався, жодних пояснень, заяв або клопотань не подав.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У відповідності до ч.6 ст.162 та ч.2 ст.175 КАС України, суд розглядає справу за наявними у ній доказами.
Вивчивши матеріали справи, щодо предмету спору, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області зареєстрована як юридична особа 18.07.2003 року, ідентифікаційний код 20298303, вид економічної діяльності - 94.12. Діяльність професійних громадських організацій (основний).
Позивач - ОСОБА_1 співпрацює з громадською організацією «Фундація DEJURE», яка займається сприянням розвитку правовладдя та реформ у сфері правосуддя в Україні та здійснює перевірку кандидатів на посади суддів і органів суддівського врядування на відповідність критеріям доброчесності та професійної етики.
Порушення своїх прав позивач вбачає у протиправній бездіяльності відповідача, яка полягає у публікації рішень у дисциплінарних справах щодо адвокатів в знеособленому вигляді, а також не оприлюдненні наборів даних у форматі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на офіційному веб-сайті КДКА Дніпропетровської області, у зв'язку із чим звернулася з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
У той же час, здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або ж громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
За змістом ч.ч.1,2 ст.7 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992р. №2657-XII, право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до преамбули Закону України «Про доступ до публічної інформації» 13.01.2011р. №2939-VI, даний Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
У розумінні ст.1 зазначеного вище Закону, публічною інформацією вважається відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або ж створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (п.1 ч.1 ст.3 Закону №2939-VI).
Як передбачено п.1 ч.1 ст.13 Закону №2939-VI, розпорядниками інформації, для цілей цього Закону, визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства, рішення яких є обов'язковими для виконання.
Так, 01.05.2015р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних» від 09.04.2015р. №319-VIII, яким Закон №2939-VI доповнено ст.10-1.
За змістом ст.10-1 Закону №2939-VI, публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.
Розпорядники інформації зобов'язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах (ч.1).
Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення. Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов'язковим посиланням на джерело отримання такої інформації (ч.2).
Публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється і надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї із таких умов: 1) персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»; 2) фізичні особи (суб'єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних у відповідності до Закону України «Про захист персональних даних»; 3) надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом; 4) обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом (частина третя).
Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому, до такого переліку Кабінет Міністрів України обов'язково включає інформацію, доступ до якої у формі відкритих даних передбачено законом.
Створення та забезпечення функціонування єдиного державного вебпорталу відкритих даних здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері електронного урядування (частина четверта).
Згідно з п.5-1 ч.1 ст.15 Закону №2939-VI (у редакції Закону №319-VIII), розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних.
На виконання ст.10-1 цього Закону, Кабінет Міністрів України Постановою №835 затвердив «Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», яке визначає вимоги до формату та структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також перелік таких наборів даних.
У відповідності до абз.1-3 п.3 Положення, розпорядники інформації завантажують у формі відкритих даних набір даних, визначений у переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, згідно з додатком.
Перетворення (зокрема, вивантаження з баз даних та в разі потреби знеособлення) публічної інформації у публічну інформацію у формі відкритих даних є обов'язковим.
Розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати у формі відкритих даних усю публічну інформацію у формі відкритих даних, яка перебуває в їх володінні та стосується конкретного набору даних.
За правилами абз.1 п.4 Положення, набори даних завантажуються та регулярно оновлюються розпорядником інформації на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.
Як передбачено п.п.21, 24, 26 Положення, оприлюднення набору даних передбачає можливість їх перегляду та завантаження безоплатно та без проведення додаткової реєстрації, ідентифікації, авторизації, проходження автоматизованого тесту для розрізнення користувачів чи інших обмежень.
Завантаження наборів даних на Єдиний державний веб-портал відкритих даних здійснюється безоплатно відповідальною особою розпорядника інформації, яка заповнює та подає паспорт набору даних, структуру набору даних та сам набір даних.
Документ розпорядника інформації про визначення відповідальної особи (осіб) розпорядника інформації оприлюднюється на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та офіційному веб-сайті розпорядника інформації не пізніше робочого дня, що настає за днем після його видання.
Розпорядник інформації забезпечує оприлюднення нового набору даних відповідно до вимог цього Положення протягом 10 календарних днів.
У відповідності до п.27 Положення, публікація наборів даних у сферах юстиції, судочинства, охорони здоров'я, екології та захисту навколишнього природного середовища, транспорту і інфраструктури, фінансів та податків є пріоритетним напрямом реалізації державної політики у сфері відкритих даних.
Згідно з додатком «Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» до Положення (у редакції, чинній на час виникнення цих спірних правовідносин), усі розпорядники інформації (у межах компетенції) оприлюднюють такі дані: довідник підприємств, установ, організацій та територіальних органів розпорядника інформації та організацій, що належать до сфери його управління, у тому числі їх ідентифікаційних кодів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, офіційних веб-сайтів, адрес електронної пошти, номерів телефонів, місцезнаходження; інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації; нормативи, що затверджуються та підлягають оприлюдненню відповідно до закону розпорядником інформації; переліки національних стандартів для цілей застосування технічних регламентів; звіти, у тому числі щодо задоволення запитів на інформацію; Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації; адміністративні дані в значенні Закону України Про офіційну статистику, що збираються (обробляються) та підлягають оприлюдненню відповідно до вимог закону розпорядником інформації; переліки нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (окрім внутрішньо організаційних), прийнятих розпорядником інформації, проекти нормативно-правових актів; переліки регуляторних актів із зазначенням дати набрання чинності, строку проведення базового, повторного та періодичного відстеження їх результативності та інформації про джерело їх оприлюднення; план діяльності з підготовки проектів регуляторних актів із зазначенням видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів і підрозділів, відповідальних за розроблення проектів, дати їх внесення на розгляд регуляторного органу та посилання на джерело оприлюднення; інформація про нормативно-правові засади діяльності розпорядника інформації; фінансова звітність суб'єктів господарювання державного та комунального сектору економіки; річні зведені основні фінансові показники виконання фінансових планів підприємств державного та комунального сектору економіки; інформація про отримане майно (обладнання, програмне забезпечення) у рамках міжнародної технічної допомоги; інформація із системи обліку публічної інформації; результати інформаційного аудиту.
Пунктом 2 Постанови №835 встановлено обов'язок розпорядників інформації, визначених Законом №2939-VI, забезпечити протягом шести місяців оприлюднення та подальше оновлення на своїх офіційних веб-сайтах наборів даних згідно з Положенням, затвердженим цією постановою, а також забезпечити надання інформації, необхідної для проведення оцінки стану оприлюднення та оновлення відкритих даних відповідно до Порядку.
Тож, з наведеного слідує, що положеннями ст.10-1 Закону №2939-VI встановлено обов'язок усіх розпорядників публічної інформації оприлюднювати і регулярно оновлювати публічну інформацію у формі відкритих даних на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх вебсайтах. Постановою №835, визначено строк для виконання відповідного обов'язку. Зазначені норми не передбачають умов чи можливості їх часткового виконання або відкладення виконання на майбутнє.
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012р. №5076-VI визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
Відповідно до ч.1 ст.50 Закону №5076-VI, КДКА утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, і вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. До її повноважень, згідно з ч.5 цієї статті, належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.
Тобто, оскільки КДКА Дніпропетровської області здійснює владні управлінські функції, а відтак, в розумінні п.1 ч.1 ст.13 Закону №2939-VI, вона є розпорядником публічної інформації.
Як встановлено судом, КДКА Дніпропетровської області не надано суду жодних належні доказів оприлюднення нею наборів даних у формі відкритих даних, зокрема, і реєстр наборів даних, що перебувають у володінні КДКА; інформацію про структуру (організаційну структуру) КДКА; звіти, у тому числі щодо задоволення запитів на інформацію; переліки нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних) прийнятих КДКА, проекти нормативно-правових актів; інформація про нормативно-правові засади діяльності КДКА; інформації із системи обліку публічної інформації, на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (https://data.gov.ua/).
Також, не надані належні докази оприлюднення таких наборів даних у формі відкритих даних на офіційному веб-сайті.
Отже, КДКА Дніпропетровської області не було забезпечено виконання передбаченого для розпорядника інформації обов'язку щодо оприлюднення та подальшого оновлення наборів даних, передбачених додатком до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на офіційному веб-сайті, що фактично й позбавило позивача гарантованого законом права на доступ до публічної інформації.
Під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні на користь заінтересованих осіб юридично значимих й обов'язкових дій, які на підставі закону та/або ж іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
З огляду на встановлені обставини та наведені приписи ст.10-1 Закону №2939-VI і Постанови №835, суд доходить висновку та вважає, що, у даному випадку, КДКА допущено бездіяльність, яка полягає у невиконанні обов'язку щодо оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних на офіційному веб-сайті та Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, встановленого ст.10-1 Закону №2939-VI та Постановою №835.
Така протиправна бездіяльність, як вже зазначалося, позбавляє позивача гарантованого законом права на доступ до публічної інформації.
Подібний підхід до нормозастосування викладено, зокрема, у рішенні Верховного Суду від 09.11.2020р. у справі №9901/116/20, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2021р.
Суд, в контексті вищенаведеного, також вважає, що законодавство чітко передбачає обов'язок розпорядників оприлюднювати публічну інформацію у формі відкритих даних на своїх веб-сайтах.
У свою чергу, слід звернути увагу на те, що оприлюднення інформації Національною асоціацією адвокатів не відміняє обов'язку відповідача, як окремого розпорядника публічної інформації, оприлюднити та регулярно оновлювати публічну інформацію у формі відкритих даних, створену за результатом його діяльності. До того ж, публічною є уся інформація отримана чи створена в процесі виконання КДКА своїх обов'язків. Саме щодо неї відповідач, як розпорядник повинен виконувати усі свої обов'язки, передбачені Законом та Постановою №835 (в частині публічної інформації у формі відкритих даних).
Отже, на переконання суду, оприлюднюючи набір даних, КДКА не порушить вимоги законодавства щодо персональних даних, і, при цьому, може обмежити в наборі інформацію, що містить адвокатську таємницю, а тому, оскільки положення Закону №2939-VI і Постанови №835 є обов'язковими для виконання та не передбачають умов чи можливості їх часткового виконання або відкладення виконання на майбутнє, із урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Аналогічна правова позиція з цих спірних питань вже неодноразово була висвітлена у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024р. у справі №620/7234/24, постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024р. у справі №300/4337/24, у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2024р. у справі №480/12138/23.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суди повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
Тож, залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
Зазначене вище в сукупності свідчить про обґрунтованість доводів позивача про наявність правових підстав для задоволення заявлених вимог.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних дій та рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 968грн. 96коп. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, яка полягає у невиконанні свого обов'язку щодо оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних на офіційному вебсайті (https://kdka.dp.ua/) та Єдиному державному веб порталі відкритих даних (https://data.gov.ua/), що передбачений ст. 10-1 Закону України “Про доступ до публічної інформації» та постановою Кабінету Міністрів України №835 від 21.10.2015 року.
Зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Дніпропетровської області оприлюднити на офіційному вебсайті (https://kdka.dp.ua/) та Єдиному державному веб порталі відкритих даних (https://data.gov.ua/) набори даних у формі відкритих даних, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №835 від 21.10.2015 року, а саме: реєстр наборів даних, що перебувають у володінні КДКА; інформацію про структуру (організаційну структуру) КДКА; звіти, у тому числі щодо задоволення запитів на інформацію; переліки нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішньо-організаційних), прийнятих КДКА, проекти нормативно-правових актів тощо; інформацію про нормативно-правові засади діяльності КДКА; інформацію із системи обліку публічної інформації.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (49000, м.Дніпро, вул. Глинки, буд.1, код ЄДРПОУ 20298303) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968(дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова