Житомирський апеляційний суд
Справа №279/6664/25 Головуючий у 1-й інст. Невмержицька О. А.
Номер провадження №33/4805/142/26
Категорія ч.1 ст.130,124 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
11 березня 2026 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Бугайова Дмитра Миколайовича, в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 листопада 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Також з ОСОБА_1 стягнуто на користь держави 605,60 грн судового збору.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 17 жовтня 2025 року о 18-50 год по вул. Григорія Сковороди в м. Коростені, керуючи автомобілем марки «Ауді» д/н НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечного інтервалу, та здійснив зіткнення з автомобілем марки «SKODA OCTAVIA» д/н НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. При цьому керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду на встановлення ступеня алкогольного сп'яніння на місці ДТП у встановленому порядку відмовився, чим порушив п.п. 13.1, 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачені ст.ст. 124, 130 ч. 1 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою судді місцевого суду адвокат Бугайов Д.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову від 11 листопада 2025 року в частині притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати та закрити провадження у справі у цій частині, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що працівники поліції після отримання відмови водія у проходження огляду на стан сп'яніння на місці, не запропонували йому пройти огляд у найближчому закладі охорони здоров'я. Крім того, вказав, що письмове направлення до медичного закладу водію не оголошувалось та не підписувалось ОСОБА_1 , ознаки алкогольного сп'яніння у протоколі не зазначені.
ОСОБА_1 та його захиснику - адвокату Бугайову Д.М. була надана можливість апеляційним судом надати свої покази у справі, проте вони цим не скористалися. Будучи належним чином повідомлені про місце і час судового засідання останні у судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явилися. Від адвоката Бугайова Д.М. надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити.
Нормами чинного КУпАП не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
При цьому, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не позбавлена можливості подавати письмові пояснення щодо обставин справи, подавати докази та залучити захисника для представництва та захисту її інтересів підчас розгляду справи в суді.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення. Тому, розгляд даної справи без невиправданої затримки не буде відповідати інтересам особи, яка притягується до адміністративної відповідальності .
За таких обставин, з метою недопущення затягування розгляду справи, зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч. 6 ст. 294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь в апеляційному провадженні справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку.
Апеляційна скарга не містить доводів незгоди ОСОБА_1 із постановою суду першої інстанції в частині притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тому з урахуванням визначених ч. 7 ч. 1 ст. 294 КУпАП меж, постанова у цій частині апеляційним судом не переглядається.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
За приписами ст. 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно пункту 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами.
Як на докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції послався на: протокол про вчинення адміністративних правопорушень серія ЕПР1 №486301 від 17 жовтня 2025 року; направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17 жовтня 2025 року, огляд не проводився, відмовився; розписку про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу; акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у зв'язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, різна зміна забарвлення обличчя, від огляду відмовився; електронним рапортом Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області про повідомлення на службу 102 щодо ДТП17 жовтня 2025 року та спробу одного з водіїв залишити місце події; протокол серії ЕПР1 №486280 від 17 жовтня 2025 року; схематичним планом та фототаблицею місця ДТП; письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 ; копії постанов серії ЕНА №5959357 від 17 жовтня 2025 року та серії ЕНА №5959580 від 17 жовтня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо ОСОБА_1 за ч. 1, ч. 2 ст. 126 КУпАП; фотодокази та відеоматеріали з нагрудних портативних реєстраторів працівників поліції.
Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не всі доводи апеляційної скарги є такими, що заслуговують на увагу, проте аргументи про порушення працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП, а саме відсутність доказів на підтвердження відмови скаржника у проходженні огляду у медичному закладі, апеляційний суд вважає обґрунтованими.
За вимогами ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, поліцейським з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП, зокрема передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння, встановлений ст. 266 КУпАП, деталізований затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі - Постанова) та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція).
Пунктами 2, 6 Розділу І Інструкції про огляд на стан сп'яніння та п. п. 1-6 Порядку передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до положень пункту 7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Таким чином, згідно з вимогами вищезазначеної Інструкції інспектор патрульної поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, у разі наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння зобов'язаний був запропонувати останньому пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки автомобіля, а у разі відмови водія пройти такий огляд на місці, відповідно до вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП, зобов'язаний був запропонувати прослідувати до найближчого відповідного закладу охорони здоров'я для огляду в його лікарем, і лише у випадку відмови водія від обох пропозицій виникали підстави для складання щодо останнього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним судом за результатами перегляду долученого відеозапису встановлено, що працівники поліції прибули на виклик про вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди, встановили обставини її вчинення. У зв'язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп'яніння, останньому запропоновано пройти огляд за допомогою Алкотестера Драгер на місці зупинки транспортного засобу, від якого водій відмовився. Останньому роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду у вигляді складення протоколу за ст. 130 КУпАП, який в подальшому направляється до суду. Далі працівники поліції повідомили про складення щодо останнього адміністративних матеріалів за ст. 124 та постанови за ч. 1 ст. 126 КУпАП та на етапі складення адміністративних матеріалів запис закінчився.
Отже, долученими відеоматеріалами не підтверджується відмова ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі, оскільки така вимога до водія не висувалась, а співробітниками поліції не було забезпечено огляду водія на стан сп'яніння у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 266 КУпАП.
Також за змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕНА1 №486301 від 17 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 17 жовтня 2025 року о 18-50 год по вул. Григорія Сковороди в м. Коростені, керував транспортним засобом Ауді д/н НОМЕР_1 , при цьому здійснив ДТП. Водію у встановленому законом порядку запропоновано пройти медичний огляд на встановлення алкогольного сп'яніння на місці ДТП, від чого він відмовився, чим порушив 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відтак, і фабула названого протоколу не містить посилання на відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
Інші зібрані у справі вказаних допущених працівниками поліції недоліків не спростовують.
Встановлені вище обставини свідчать про проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння з порушенням вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП.
Судом першої інстанції наведені обставини в повній мірі не були з'ясовані, що призвело до передчасного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Таким чином, оскільки встановлено, що водій ОСОБА_1 був обмежений в своєму праві на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, що є істотним порушенням вимог ст. 266 КУпАП, а тому такий огляд є недійсним.
Згідно приписів статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на вищезазначене, у зв'язку з визнанням огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння недійсним, вважаю, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Бугайова Дмитра Миколайовича, в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Змінити постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 листопада 2025 року в частині накладення адміністративного стягнення. Визначити адміністративне стягнення в межах статті 124 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят ) гривень.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь