Справа №285/4525/25 Головуючий у 1-й інст. Михайловська А. В.
Категорія 39 Доповідач Панкеєва В. А.
12 березня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Панкеєвої В.А.,
суддів: Григорусь Н.Й.,
Галацевич О.М.,
розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін у м. Житомирі цивільну справу № 285/4525/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс"
на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 12 грудня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Михайловської А.В. у м. Звягелі,
встановив:
У серпні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" (далі - ТОВ "Укр Кредит Фінанс") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Позов мотивовано тим, що 04 червня 2024 року між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та відповідачем за допомогою вебсайту (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ "Укр Кредит Фінанс", укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1404-5809, що містить Правила надання споживчих кредитів.
Відповідно до умов кредитного договору ТОВ "Укр Кредит Фінанс" взяло на себе зобов'язання надати позичальнику кредитні кошти в розмірі 5 000 грн зі строком користування кредитом 21 календарний день за зниженою процентною ставкою 1,45 % на день, стандартною процентною ставкою 1,45 % на день, строк кредитування становить 365 календарних днів.
Відповідач прийняв виконання за договором, отримав кредитні кошти, проте не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від нього без пояснення причин.
Оскільки відповідач неналежно виконував свої зобов'язання за кредитним договором утворилася заборгованість, яка станом на 14.07.2025 становить 31462,50 грн, з яких: 5000 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 26462,50 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг, а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 6462,50 грн, за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 25 000,00 грн.
Оскільки боржником умови договору не виконані, посилаючись на викладене, ТОВ "Укр Кредит Фінанс" просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором кредитної лінії від 04 червня 2024 року № 1404-5809 у розмірі 25000,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 20000,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами та судовий збір.
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області рішенням від 12 грудня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовив.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Укр Кредит Фінанс" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач попередньо ознайомився з Договором та Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту Інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1404-5809 (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України, які складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови. На виконання та у відповідності до вимог ст.12 Закону України "Про електронну комерцію", відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор А9093, для підписання кредитного договору № 1404-5809 від 04.06.2024. Підписуючи Договір шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Заявник/Позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами Договору (умовами цих Правил та Договором про відкриття кредитної лінії). Відповідно до абз.2 ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання Договору є використання Позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На підтвердження підписання договору, надано протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису. Відповідно до зазначеного протоколу вбачається, що вищевказаний договір підписаний електронною печаткою ТОВ "Укр Кредит Фінанс", також зазначено час та дату підпису, а саме: 16:36:59 04.06.2024. Звертає увагу суду, що час та дата підпису договору у протоколі співпадає з часом та датою зазначеної у договорі. У зв'язку з вищенаведеним, відповідач підписав кредитний договір № 1404-5809 від 04.06.2024 відповідно до розділу 12 договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором А9093, а позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу. Також відповідачем при оформленні кредитного договору було пройдено додаткову верифікацію - селфі з його закордонним паспортом та заповнено анкету клієнта при реєстрації.
Зазначену інформацію про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів позивачу надав саме відповідач, оскільки така інформація відповідно до законодавства України становить банківську таємницю, а тому не могла бути отримана позивачем з інших джерел без згоди відповідача.
Відповідачем при оформленні заявки було зазначено повний номер картки (електронного платіжного засобу відповідача). Відповідно до Постанов Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів не банківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)" від 03.11.2021 №113 "Про Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів" від 29.07.2022 №164 позивач не може зазначати та зберігати у договорах, інших документах повний номер особистого електронного платіжного засобу відповідача.
Отже, до суду першої інстанції було надано електронний доказ у паперовій формі - роздруківка тексту кредитного договору № 1404-5809 від 04.06.2024, підписаного одноразовим ідентифікатором А9093, який містить номер особистого електронного платіжного засобу відповідача у маскованому вигляді, а саме, НОМЕР_1 , однак цей доказ не був належним чином досліджений судом першої інстанції як доказ перерахування грошових коштів за кредитним договором.
У кредитному договорі № 1404-5809 від 04.06.2024 сторонами було погоджено умови щодо розміру процентів, порядку їх нарахування та строку кредитування і ОСОБА_1 погодився з такими умовами, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором А9093. З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що він відповідає вимогам Закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього вбачається сума основного боргу, нараховані проценти, сума платежу та залишок нарахованих і непогашених процентів.
Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 28 січня 2026 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України (частина 1 статті 368 ЦПК України).
Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Відповідач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Враховуючи характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування, зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки в матеріалах справи містяться докази, надані сторонами, наявні правові підстави для розгляду справи у порядку письмового провадження без участі сторін. Згідно з частиною 5 статті 268, статті 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04 червня 2024 року між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1404-5809, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування ним.
Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - вебсайту ТОВ "Укр Кредит Фінанс" (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем кредитодавця, в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Невід'ємною частиною цього договору є Правила відкриття кредитної лінії, які розміщені на сайті товариства. Приймаючи умови договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватись.
Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (одноразового пароля), про що свідчить пункт 12 договору - реквізити сторін.
Відповідно до п.2.2 кредитного договору кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування кредитом.
Згідно з п.п.4.1., 4.2., 4.6., 4.8., 4.13., 10.1. кредитного договору сума кредиту (розмір кредитного ліміту) становить 5 000,00 грн, дата надання/видачі кредиту 04 червня 2024 року, строк кредитування 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту, дата повернення (виплати) кредиту 03.06.2025. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за стандартною процентною ставкою 1,45% (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії договору за виключенням строку використання права користування Кредитом за Зниженою та/або Пільговою ставкою). Знижена процентна ставка становить 1,45% за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов договору.
На виконання умов договору кредиту 04 червня 2024 року відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 5000,00 грн гривень шляхом їх перерахування на указаний у кредитному договорі банківський рахунок (картку) НОМЕР_1 за допомогою платіжної системи LiqPay, що підтверджується відомостями, наданими АТ КБ "ПриватБанк" (а.с.30-32).
Зазначену інформацію про банківські реквізити очевидно, що надав позивачу саме відповідач - зважаючи на ту обставину, що, така інформація у відповідності з чинним законодавством України становить банківську таємницю та, відповідно, позивач за будь-яких обставин не міг би отримати ці банківські реквізити не інакше як від самого відповідача або за його згодою (стаття 62 Закону України "Про банки та банківську діяльність"). У зв'язку з цим позивач звертає особливу увагу, що кредитні кошти були перераховані ним саме у відповідності з умовами Кредитного договору та Правил та на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої від відповідача.
Пунктом 10 Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів не банківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)" від 03.11.2021 № 113 передбачено, що Договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача (далі - кредитна операція), з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення, повинні містити номер особистого електронного платіжного засобу споживача - сторони договору, з використанням реквізитів якого кредитодавець здійснює кредитну операцію, у форматі ХХХХ НОМЕР (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).
Таким чином, відповідачем при оформленні заявки було зазначено повний номер картки (електронного платіжного засобу відповідача), але відповідно до вищенаведених Постанов Правління Національного банку України позивач не може повністю зазначати та зберігати у документах номер особистого електронного платіжного засобу відповідача. Отже, на підтвердження перерахування відповідачу коштів, до суду надано лист АТ КБ "ПриватБанк", який містить номер особистого електронного платіжного засобу відповідача, а саме, НОМЕР_1 (а.с. 30-32).
Таким чином, первинні банківські документи по рахунку клієнта, належать до інформації, що є банківською таємницею, порядок розкриття якої визначений Законом.
ТОВ "Укр Кредит Фінанс"не є банківською установою в розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність" та відповідно до вищевказаної ліцензії виданої ТОВ "Укр Кредит Фінанс". Таким чином, позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Оскільки, ТОВ "Укр Кредит Фінанс"є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, відповідно надати будь який первинний бухгалтерський документ стосовно рахунку відповідача фінансова установа не може, оскільки не володіє такою інформацією.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 14.07.2025 борг ОСОБА_1 перед ТОВ "Укр Кредит Фінанс" становить 31462,50 грн, з яких: 5000 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 26462,50 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами (а.с.34-36).
При цьому, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 25000,00 грн, з яких: 5000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 20000,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача не доведено та судом не встановлено беззаперечного факту порушення відповідачем прав позивача.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст.5 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За приписами ч.1-2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.1-2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтями 525-526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За положеннями ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У даній справі встановлено, що на виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A9093, для підписання Кредитного договору № 1404-5809 від 04 червня 2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами.
04 червня 2024 року ОСОБА_1 підписав договір про відкриття кредитної лінії № 1404-5809. Строк кредитування був погоджений сторонами та становив 365 днів. За умовами договору плата за користування кредитом є фіксованою та становить за стандартною процентною ставкою 1,45% (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії договору за виключенням строку користування кредитом за зниженою ставкою). Знижена процентна ставка становить 1,45% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором A9093 - 04 червня 2024 року .
Підписання електронного договору за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто укладення договору без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету не є можливим (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 31 серпня 2022 року у справі № 280/4456/20, від 09 лютого 2023 року у справі № 640/7029/19).
Згідно із розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 08.06.2017 № 2401 "Про видачу ТОВ "Укр Кредит Фінанс" ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)" ТОВ "Укр Кредит Фінанс"було видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
ТОВ "Укр Кредит Фінанс"не є банківською установою в розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність", а є фінансовою установою, якій на підставі відповідної ліцензії надано право на надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту.
Позивач (через партнера АТ КБ "ПриватБанк"з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується листом АТ КБ "ПриватБанк" про перерахування коштів від ТОВ "Укр Кредит Фінанс"через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.
ОСОБА_1 погодився на укладення договору, саме на таких умовах, про що свідчить його заявка до ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A9093.
Договір про відкриття кредитної лінії № 1404-5809 від 04.06.2024, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Укр Кредит Фінанс" в судовому порядку не оскаржувався, не визнавався недійсним, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину.
Матеріали справи не містять і відповідач не надав суду доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору.
Однак, відомості АТ КБ "ПриватБанк", надані позивачем підтверджують надання відповідачу кредитних коштів в розмірі 5 000,00 грн гривень на виконання умов договору від 04.06.2024, шляхом їх перерахування на указаний у кредитному договорі банківський рахунок (картку) НОМЕР_1 за допомогою платіжної системи LiqPay (а.с.30-32).
Таким чином, розрахунок заборгованості за договором разом із виписками по рахунку, що містяться в матеріалах справи є належними доказами неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань та наявності заборгованості у розмірі 31 462,50 грн.
Матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунку щодо нарахування заборгованості за відсотками, долученого до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі № 753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.
Натомість матеріали справи містять докази належного виконання позивачем своїх зобов'язань щодо надання кредитних коштів, проте позичальник не довів належними та допустимими доказами повернення цих коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає помилковим висновок суду про відсутність необхідних доказів на підтвердження позовних вимог.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувалися за відсотковою ставкою в розмірі 1,45% у період з 04.06.2024 по 24.06.2024 (дисконтний період 21 день).
Починаючи з 25.06.2024 по 03.06.2025, тобто до дати закінчення строку кредитування, проценти нараховувалися за ставкою 1,45 % на день. Загальна сума нарахованих процентів становить 26 462,50 грн. Після закінчення строку дії договору, тобто після 03.06.2025, зазначена сума не змінювалася, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 34-36).
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з розміром процентів за користування кредитом.
Законом України від 22 листопада 2023 року "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" було передбачено те, що він набирає чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір №1404-5809 укладено 04.06.2024, тобто після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина 5 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування".
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Кредитний договір №1404-5809 укладений 04.06.2024, тобто після внесення змін до Закону України "Про споживче кредитування", а тому відповідно до положень ч.5 ст.8 та ч.5 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки із 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року не може перевищувати - 1,5%, а з 21 серпня 2024 року та надалі - 1%.
Із проведеного судом розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача за процентами за користування кредитом становить 20005,00 грн, а саме:
з 04.06.2024 по 24.06.2024 - 5000,00 грн х 1,45% (промо ставка) х 21 день =1522,50 грн;
з 25.06.2024 по 20.08.2024 - 5000,00 х 1,45% (стандартна ставка) х 57 днів =4132,50 грн;
з 21.08.2024 по 03.06.2025 - 5000,00 х 1% (стандартна ставка) х 287 днів =14350,00 грн;
На дату повернення кредиту заборгованість за тілом кредиту становить 5000,00 грн, а заборгованість за процентами - 20005,00 грн.
Із розрахунку вбачається, що загальний розмір нарахованих процентів становив 26 462,50 грн. Водночас позивач, застосувавши до відповідача програму лояльності для споживачів фінансових послуг, фактично зменшив заявлений до стягнення розмір заборгованості за процентами до 20000,00 грн, тобто на 6462,50 грн.
Разом із тим, позивач просить стягнути заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 20000,00 грн. Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, а тому підлягає стягненню саме 20000,00 грн процентів, тобто в заявленому позивачем розмірі.
У відповідності до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України", № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до статті 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
ТОВ "Укр Кредит Фінанс", звертаючись до суду з цим позовом, надало належні та допустимі докази розміру заборгованості ОСОБА_1 , яка утворилася внаслідок неналежного виконання ним умов укладеного договору про відкриття кредитної лінії, а тому суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
За приписами ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як у межах заявлених вимог та при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (частина друга ст.264 ЦПК України).
Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову з вищевказаних підстав.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з частиною першою ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки вимоги ТОВ "Укр Кредит Фінанс" задоволені у повному обсязі, то понесений позивачем судовий збір в судах першої та апеляційної інстанцій за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальній сумі 6056 грн підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 6 статті 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" задовольнити.
Рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 12 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії від 04 червня 2024 року № 1404-5809 у розмірі 25000,00 грн, з яких: 5000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 20000,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" 6056 грн судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий: В.А. Панкеєва
Судді: Н.Й. Григорусь
О.М. Галацевич