Провадження № 11-сс/803/349/26 Справа № 176/4885/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
11 березня 2026 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 -
Ухвалою слідчого судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби відносно ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
Мотивуючи вказане рішення слідчий суддя зазначає, що враховуючи початкову стадію досудового розслідування, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 ..
На вказане рішення захисником ОСОБА_7 подана апеляційна скарга, в якій він просить ухвалу слідчого судді відносно ОСОБА_8 скасувати. Вказує, що суд першої інстанції не довід вагомість ризиків. Підозра відносно ОСОБА_8 є необґрунтованою. Матеріали справи не містять доказів вчинення Палієм кримінальних правопорушень. Також в матеріалах справи не містяться підтверджуючі докази спричинення Палієм збитків.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
ОСОБА_8 органами досудового слідства обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків та тяжких злочинів.
Письмове повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 276-278 КПК України, є початковим моментом притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Отже, на початковій стадії розслідування оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Так, оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, колегія суддів вважає, що наявна обґрунтованість підозри Палія в контексті її розуміння ЄСПЛ.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу дійшов висновку, що прокурор довів існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та наявність заявлених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
За таких підстав, суд першої інстанції з урахуванням особи підозрюваного, дійшов правильного висновку, що для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст.177 КПК України достатнім буде обрання Палію запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби.
Колегія суддів погоджується з викладеним в ухвалі слідчого судді висновком.
Як неодноразово зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях, що сама по собі тяжкість інкримінованого підозрюваному злочину не може бути підставою для застосування до особи найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В своїх рішеннях ЄСПЛ суд визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…» (справи «Харченко проти України», «Шалімов проти України»).
Доводи апеляційної скарги сторони захисту, щодо відсутності доказів вини Палія, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки перевірка наведених доказів, є завданням наступних етапів кримінального провадження та вирішується судом першої інстанції під час розгляду справи по суті.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, тому колегія суддів приходить до висновку, що вона є законною, обґрунтованою та вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, а отже в задоволенні вимог апеляційної скарги захисника слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 - 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 без задоволення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді