Провадження № 11-кп/803/815/26 Справа № 213/5295/25
11 березня 2026 року м. Кривий Ріг
11 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг матеріали кримінального провадження № 12025041740000283 за ч. 1 ст. 309 КК України відносно ОСОБА_7 , за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_8 на вирок Інгулецького районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 29 жовтня 2025 року, -
Вироком Інгулецького районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 29 жовтня 2025 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, який офіційно не працевлаштований, інвалідності не має, не одружений, дітей чи осіб похилого віку на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 24.10.2025 року утримується під вартою в Державній установі «Криворізька установа виконання покарань № 3», раніше неодноразово судимого:
- 25.12.2006 року Широківським районним судом Дніпропетровської області за ст. 309 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі;
- 04.04.2007 року Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст. 186 ч. 2, 185 ч. 2, 185 ч. 3, 309 ч. 2, 70 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України остаточно призначено до відбуття 4 роки позбавлення волі. Звільнився 03.09.2009 року умовно - достроково на не відбутий термін покарання 1 рік 2 місяці 15 днів;
- 28.04.2010 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст. 185 ч. 2, 309 ч. 2, 307 ч. 2, 263 ч. 1, 70 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання у вигляді 6 місяців позбавлення волі за вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.04.2007 року та призначено до відбуття 5 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 25.04.2014 року умовно-достроково на не відбутий термін покарання 1 рік 2 місяці та 29 днів;
- 31.01.2017 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі;
- 04.05.2017 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 72 ч. 5 КК України зараховано в строк відбуття покарання час тримання під вартою від 13.12.2016 року до 04.05.2017 року;
- 07.09.2017 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року 1місяця позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України остаточно призначено до відбуття покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, зараховано в строк покарання згідно ст. 72 ч. 5 КК України з 07.06.2017 року до 20.06.2017 року включно, та з 13.12.2016 року до 06.06.2017 року включно, звільнився 14.07.2018 року умовно-достроково на не відбутий термін покарання 10 місяців 21 день;
- 21.05.2019 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 307 ч. 2, 309 ч. 2, 70 ч. 1 КК України до 6 років позбавлення волі, з додатковим покаранням у вигляді конфіскації майна. На підставі ст. 71 ч. 4 КК України частково приєднати невідбуте покарання за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.09.2017 року та остаточно до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років 1 місяць;
- 04.12.2019 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 309 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України покарання за даним вироком поглинути невідбутим покаранням за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.05.2019 року,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у виді 5 років обмеження волі.
Відповідно до вироку суду, 13.09.2025 року у невстановлений під час досудового розслідування час, ОСОБА_7 , перебуваючи на ж/м Інгулець в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, точного місця під час досудового розслідування не встановлено, у невстановленої під час досудового розслідування особи, придбав шляхом схованки, наркотичний засіб, обіг яких обмежено - метадон, який знаходився в медичному шприці без голки, з метою власного вживання поклав сліп-пакет з речовиною рослинного походження до задньої лівої кишені одягнутої на ньому штанів, таким чином незаконно придбав та почав їх незаконно зберігати при собі без мети збуту.
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_7 13.09.2025 року приблизно о 14.30 годині, зберігаючи при собі раніше придбаний наркотичний засіб, на громадському транспорті перевіз його від зупинки громадського транспорту «Інтернат» по вул. Миколи Міхновського в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до зупинки громадського транспорту «Центр адміністративних послуг» по пр. Південному в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, тим самим умисно, незаконно перевіз наркотичний засіб.
Після чого, ОСОБА_7 проходив по лісосмузі поблизу вул. Алматинська в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області, де й був 13.09.2025 року приблизно об 15:30 годині зупинений працівниками Полку патрульної поліції м. Кривого Рогу Управління патрульної поліції Дніпропетровської області, які під час поверхневої перевірки виявили у ОСОБА_7 вказаний наркотичний засіб - «метадон».
13.09.2025 року під час огляду місця події у період часу з 16.20 до 16.40 години слідчо-оперативною групою відділення поліції №7 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області у ОСОБА_7 виявлено та вилучено медичний шприц об'ємом 2 мл, без голки, заповнений до відмітки 1,2 мл, який останній зберігав при собі для особистого вживання без мети збуту.
Згідно з висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів за №СЕ-19/104-25/36858-НЗПРАП від 19.09.2025 року надана експертизу рідина масою 1,0786 г, містить метадон (фенадон), який віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, маса метадону (фенадону) складає: 0,0234 г.
Таким чином, ОСОБА_7 в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» незаконно придбав та зберігав без мети збуту наркотичний засіб - метадон (фенадон), маса якого становить 0,0234 г, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» за № 770 від 06.04.2000 року, є достатнім розміром для притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності.
Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується за ч. 1 ст. 309 КК України за ознаками: незаконне придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту.
На вказаний вирок суду прокурором ОСОБА_8 було подано апеляційну скаргу, в якій він просить вирок Інгулецького районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 29 жовтня 2025 рокувідносно ОСОБА_9 змінити в частині призначеного покарання; вважати засудженим ОСОБА_7 за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді 3 років 3 місяців обмеження волі; в іншій частині вирок залишити без змін. Зазначає, що обвинуваченому ОСОБА_7 призначено покарання у виді 5 років обмеження волі, тобто строк, який перевищує дві третини максимального строку, передбаченого санкцією частини 1 ст.309 КК України, в той час як суд має керуватись вимогами ст.69-1 КК України і призначити покарання не більше як 3 роки 3 місяця обмеження волі, оскільки ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, визнав у повному обсязі, до обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відніс щире каяття, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_7 повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи або про бажання приймати участь під час апеляційного розгляду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_5 , яка підтримала доводи своєї апеляційної скарги та наполягала на її задоволенні, думку захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки фактичні обставини справи та доведеність вини ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення ніким не оскаржується, в тому числі і обвинуваченим, колегія суддів перевіряє законність вироку тільки в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 69-1 КК України, а також п. 6-2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року, за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Верховний Суд України у правовому висновку щодо застосування ст. 69-1 КК України своїм рішенням від 14.04.2016 року констатував, що неможливість застосування положень ст. 69-1 КК України до осіб, які вчинили злочини за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, коли збитки або шкоду злочином заподіяно не було, порушує принцип справедливості, обмежує принципи рівності та індивідуалізації юридичної відповідальності, оскільки ступінь суспільної небезпечності злочинів без заподіяння збитків або шкоди значно нижчий, ніж злочинів, якими такі збитки або шкоду було заподіяно.
З вироку суду і інстанції вбачається, що ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, визнав у повному обсязі, збитки або шкоду кримінальним правопорушенням заподіяно не було, до обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відніс щире каяття, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Колегія суддів, враховуючи, що обвинуваченому ОСОБА_7 судом І інстанції призначено покарання у виді 5 років обмеження волі, тобто строк, який перевищує дві третини максимального строку, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора, що суд І інстанції мав керуватись вимогами ст. 69-1 КК України і призначити покарання не більше як 3 роки 3 місяця обмеження волі.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для зміни вироку судом апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора є обґрунтованою, яку слід задовольнити, а вирок суду підлягає зміні в частині призначеного покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 - задовольнити.
Вирок Інгулецького районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 29 жовтня 2025 року відносно ОСОБА_7 - змінити в частині призначеного покарання.
Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років 3(трьох) місяців обмеження волі.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення,а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді: