Провадження № 22-ц/803/4815/26 Справа № 243/9951/25 Суддя у 1-й інстанції - Гончарова А. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
про залишення апеляційної скарги без руху
12 березня 2026 року м.Дніпро
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду Пищида М.М., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 05 січня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 05 січня 2026 року у задоволенні вищезазначеного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просила звільнити від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги пославшись на скрутний матеріальний стан та арешт банківських рахунків.
Однак, апеляційна скарга не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття апеляційного провадження, з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України закріплює рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом як одну із засад судочинства.
Відповідно до частин 1, 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору (або відстрочення, розстрочення сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зі змісту статті 8 Закону України «Про судовий збір» убачається, що обов'язковим елементом застосування цієї статті є майновий стан сторони, який не дозволяє їй сплатити судовий збір взагалі (у випадку, якщо сторона клопоче про звільнення її сплати судового збору) або перед зверненням до суду (у випадку, якщо сторона клопоче про відстрочення або розстрочення сплати судового збору).
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд, зокрема відстрочити сплату судового збору.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2024 року у справі №276/622/16.
Документами, що підтверджують майновий стан, поряд із податковими деклараціями можуть бути довідки про наявність / відсутність банківських рахунків, зокрема депозитних, наявність / відсутність рухомого, нерухомого майна, укладення прибуткових правочинів, тощо.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави в цивільних спорах, і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження в цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001).
За статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. І, як уже зазначалося, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя, яке у розумінні практики Європейського суду з прав людини не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95)).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя, оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні (справа «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19 червня 2001 року).
Зазначене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливим для всіх учасників процесу.
Подана копія постанови про арешт коштів боржника від 29.05.2024 у виконавчому провадженні №75175554 про накладення арешту на грошові кошти не відображає повної інформації про майновий стан скаржника, відтак апеляційний суд позбавлений можливості оцінити майновий стан ОСОБА_1 для вирішення питання про звільнення або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. При цьому інформація, відображена у копії постанови від 29.05.2024, сама по собі не дає підстав уважати про неспроможність скаржника сплатити судовий збір у розмірі 2906,88грн за подання цієї апеляційної скарги.
В клопотанні не вказано про відсутність у ОСОБА_1 , зокрема, інших джерел доходу, відсутність коштів на банківських рахунках, відсутність статусу ФОП, відсутність нерухомого майна чи відсутність укладення прибуткових правочинів та інших доказів, що вказують на повну неспроможність сплатити судовий збір .
Відтак, відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р., в редакції на момент подачі апеляційної скарги, за подання апеляційної скарги апелянт мав сплатити судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, що становить 2906,88 грн. (2422,4 грн., * 150%*0,8 = 2906,88 грн.)
Таким чином, апелянту необхідно сплатити судовий збір в сумі 2906,88 на рахунок :
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA658999980313191206080004628
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу: *;101;_(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Дніпровський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також у разі несплати судового збору, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, недоліки необхідно усунути в строк який не може перевищувати 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Оскільки, вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 05 січня 2026 року - залишити без руху та встановити строк десять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних в ній недоліків.
Недоліки необхідно усунути шляхом подачі апеляційному суду доказів сплати судового збору.
Роз'яснити апелянту, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде визнана не поданою та повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: