Провадження № 11-кп/803/1204/26 Справа № 184/2157/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
10 березня 2026 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7
представника пробації ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Покровського міського суду Дніпропетровської області від 21 січня 2026 року про відмову у задоволенні подання начальника Нікопольського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_7 для відбування призначеного покарання, -
Ухвалою Покровського міського суду Дніпропетровської області від 21 січня 2026 року у задоволенні подання начальника Нікопольського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення ОСОБА_7 засудженого 03.02.2025 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ст.291 КК України, для відбування призначеного покарання відмовлено.
Своє рішення суд мотивував тим, що матеріали особової справи не підтверджують суспільну небезпечність засудженого та злісне невиконання ним покладених на нього судом обов'язків, а також не свідчать про небажання ОСОБА_7 стати на шлях виправлення, та відповідно не дають суду правових підстав, передбачених ст.78 КК України та ст. 166 КВК України для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування покарання.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про задоволення подання відділу пробації. Вважає помилковим висновок суду про відсутність підстав для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування покарання. Зазначає, що у поданні не вказувалось про злісне невиконання ОСОБА_7 покладених судом обов'язків, а констатувались факти вчинення ним усвідомлених та умисних дій, пов'язаних з вчиненням в період іспитового строку правопорушень, що посягають на громадський порядок, за які його притягнуто до адміністративної відповідальності, що є самостійною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування покарання.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, доводи засудженого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступного.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.
На думку колегії суддів, оскаржуване судове рішення вимогам вищезазначеної статті не відповідає.
Частиною 2 ст. 78 КК України встановлено що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 КВК України у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покладеного на нього обов'язку, вчинення адміністративного правопорушення із засудженим проводиться індивідуальна профілактична бесіда та застосовується письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Письмове попередження не застосовується, якщо покладений обов'язок не був виконаний з поважних причин. У разі ухилення засудженого від прибуття за викликом уповноваженого органу з питань пробації письмове попередження вважається винесеним, якщо його було направлено поштою за останнім відомим місцем проживання засудженого та отримано підтвердження про його отримання засудженим.
Згідно ч. 2 ст. 166 КВК України у разі систематичного невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, покладених на нього, систематичного вчинення адміністративних правопорушень уповноважений орган з питань пробації надсилає до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Систематичним невиконанням покладених на засудженого обов'язків є невиконання протягом іспитового строку три і більше разів одного або кількох обов'язків без поважних причин.
Систематичним вчиненням адміністративних правопорушень є вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок.
Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_7 вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 03.02.2025 року засуджений за ст. 291 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.
13.03.2025 року при постановці на облік у Нікопольському районному відділі №2, ОСОБА_7 ознайомлено з порядком здійснення нагляду за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням та порядком виконання обов'язків, покладених на нього судом, а також встановлено дні явок на реєстрацію - перший та третій вівторок щомісяця.
Встановивши під час розгляду подання, що ОСОБА_7 перші три адміністративні правопорушення вчинив 20.04.2025, 29.04.2025 та 12.07.2025 і після письмових попереджень про скасування звільнення від відбування покарання 05.08.2025 та 04.11.2025 він один раз 07.11.2025 вчинив адміністративне правопорушення, до кримінальної відповідальності не притягувався, двічі на місяць з'являвся для реєстрації до органу пробації, обов'язки покладени вироком суду виконував, суд дійшов висновку що така поведінка не підтверджує суспільну небезпечність засудженого та злісне невиконання ним покладених судом обов'язків, а також не може свідчити на теперішній час про небажання засудженого ОСОБА_7 стати на шлях виправлення, та відповідно не дає суду правових підстав, передбачених ст.78 КК України та ст. 166 КВК України для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування покарання.
При цьому, судом першої інстанції залишено поза увагою, що законодавцем визначено дві складові, які не залежать одна від одної та які зумовлюють наслідок у виді направлення засудженого для відбування призначеного покарання, а саме: невиконання покладених обов'язків та систематичне вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення.
Систематичне вчинення ОСОБА_7 в період випробувального строку та дії покладених обов'язків і обмежень адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає передчасним висновок суду про відмову у задоволенні подання начальника Нікопольського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_7 .
Пунктом 1 ч. 1 ст. 411 КПК України встановлено, що судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущено невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
При новому судовому розгляді суд першої інстанції має врахувати викладене, перевірити наведені у клопотанні доводи та розглянути клопотання з дотриманням вимог діючого кримінального процесуального законодавства.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 404-405, 407, 539 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу Покровського міського суду Дніпропетровської області від 21 січня 2026 року стосовно ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді