Провадження № 22-ц/803/804/26 Справа № 2-3647/11 Суддя у 1-й інстанції - Кобеляцька-Шаховал І. О. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.
03 березня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Свистунової О.В., Петешенкової М.Ю.
при секретарі - Пікос А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2025 року по справі за скаргою Лохмачової О.С., яка діє в інтересах АТ КБ «ПриватБанк», на дії державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Баранової Юлії Володимирівни, -
У лютому 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду зі скаргою на на дії державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Баранової Юлії Володимирівни.
Скарга мотивована тим, що 12.11.2013 року Апеляційним судом Дніпропетровської області у справі № 2-3647/11 змінено рішення Нікопольського міськрайонного суду про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", заборгованості за кредитним договором у розмірі 7 468.89 доларів США, що, в перерахунку, згідно встановленого курсу НБУ від 11.05.2011, становить 59 527 грн. 05 коп. та видано відповідний виконавчий лист.
З метою примусового виконання вказаного судового рішення стягувач звернувся до Державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, оскільки на сьогоднішній день рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.11.2013 року у справі № 2-3647/11 не виконано.
06.01.2021 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби по Нікопольському району Нікопольського міськрайонного управління юстиції Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Барановою Ю.В. було відкрито виконавче провадження № 64044435 з виконання виконавчого листа № 2/0182/6/2013 2-3647/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а 01.03.2024 року цим державним виконавцем сформовано платіжну інструкцію № 64044435 на суму 24 269 грн. 63 коп. та у графі "призначення платежу" вказано "24 269 грн. 63 коп. борг з ОСОБА_1 № 2/0182/6/2013 2-3647/11; 02.09.2014 року", 28.03.2024 року сформовано платіжну інструкцію № 64044435 на суму 11 306 грн. 36 коп., у графі "призначення платежу" вказано "11 306 грн. 36 коп. борг з ОСОБА_1 № 2/0182/6/2013 2-3647/11; 02.09.2014 року", 29.04.2024 державним виконавцем сформовано платіжну інструкцію № 64044435 на суму 16 667 грн. 87 коп., у графі "призначення платежу" вказано "16 667 грн. 87 коп. борг з Петраков ММ. № 2/0182/6/2013 2-3647/11; 02.09.2014 року". 29.05.2024 року державним виконавцем відділу сформовано платіжну інструкцію № 64044435 на суму 7 283 грн. 19 коп., у графі "призначення платежу" вказано "№ 2/0182/6/2013 2-3647/11; 02.09.2014; ОСОБА_1 ; № 64044435; Кошти за ВД, стягнуті на користь стягувача".
Також, 04.06.2024 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 64044435, в якій зазначено про повне виконання виконавчого документу.
Вважає, що вказана постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження підлягає скасуванню, оскільки, відповідно до виписок по рахункам заборгованості ОСОБА_1 заборгованість стягнута відповідно до рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області у справі № 2-3647/11, за кредитним договором у розмірі 7468.89 доларів США не сплачена, а у постанові про відкриття виконавчого провадження від 06.01.2021 року державний виконавець зазначив суму заборгованості зазначив в гривнях, а тому рішення, згідно з виконавчим документом, не було виконано в повному обсязі.
Крім того, як вбачається з рішення суду у справі № 2-3647/11, кредит ОСОБА_1 було надано в іноземній валюті - доларах США і у резолютивній частині рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області також зазначено про стягнення заборгованості з Боржника у доларах США із зазначенням еквіваленту у гривнях за курсом НБУ на дату ухвалення рішення.
На підставі викладеного, представник скаржника просить визнати протиправною та скасувати постанову від 04.06.2024 року про закінчення виконавчого провадження № 64044435, що прийнята Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби по Нікопольському району Нікопольського міськрайонного управління юстиції Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Барановою Ю.В., а також просить суд направити виконавчий лист № 2-3647/11, виданий 02.09.2014 року Апеляційним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованості за кредитним договором № HIN0GK00492798 у розмірі 7 468.89 доларів США до Нікопольського відділу державної виконавчої служби по Нікопольському району Нікопольського міськрайонного управління юстиції Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) для подальшого стягнення боргу.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2025 року скаргу АТ КБ “ПриватБанк» задоволено частково, та ухвалено визнати протиправною та скасовати постанову від 04.06.2024 року про закінчення виконавчого провадження № 64044435, що прийнята Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби по Нікопольському району Нікопольського міськрайонного управління юстиції Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Барановою Юлією Володимирівною.
В іншій частині скарги відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що згідно виконавчого листа, сума боргу визначена в іноземній валюті, що фактично свідчить про те, що стягнення повинно проводитися в іноземній валюті, оскільки судом було ухвалено рішення про стягнення боргу в іноземній валюті та стягувачу має бути перерахована сума саме в іноземній валюті, визначена судовим рішенням, і як наслідок у боржників існує обов'язок виконати зобов'язання саме в іноземній валюті (доларах США), а не у національній валюті України - гривні. У зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, що прийнята постанова від 04.06.2024 року про закінчення виконавчого провадження № 64044435 є передчасною, а тому її слід визнати протиправною та скасувати.
В апеляційній скарзі державний виконавець Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Баранова Юлія Володимирівна просить ухвалу суду скасувати в повному обсязі та відмовити у задоволенні скарги АТ КБ “ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у заяві стягувача, яка була подана до Відділу, була чітко зазначена сума боргу і валюта стягнення - гривні. Виконання виконавчого документа було здійснено відповідно цієї заяви, а кошти перераховані стягувачу. Оскільки стягувач самостійно визначив розмір боргу і валюту стягнення у виконавчому провадженні, у державного виконавця не було підстав для їх зміни. Оскільки борг було повністю стягнуто відповідно до заяви стягувача, підстави для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №64044435 від 04.06.2024 відсутні.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Так, матеріалами справи встановлено, що 12.11.2013 року Апеляційним судом Дніпропетровської області у справі № 2-3647/11 змінено рішення Нікопольського міськрайонного суду про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 7 468.89 доларів США, що в перерахунку, згідно встановленого курсу НБУ від 11.05.2011 року, становить 59 527 грн. 05 коп. та видано відповідний виконавчий лист (а.с.7-10).
З метою примусового виконання вищезазначеного судового рішення, стягувач звернувся до Державної виконавчої служби з заявою про відкриття виконавчого провадження, в наслідок чого 06 січня 2021 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби по Нікопольському району Нікопольського міськрайонного управління юстиції Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Барановою Ю.В. було відкрито виконавче провадження № 64044435 (а.с.12).
Проте, як вбачається з викладених обставин, підставою для звернення до суду стали обставини, які полягають в тому, що особа, дії якої оскаржуються, фактично, не в повній мірі пересвідчилась у повному виконанні рішення суду та, з урахуванням сформованих платіжних інструкцій, а саме: № 64044435 на суму 24 269 грн. 63 коп., у графі "призначення платежу" вказано "24 269 грн. 63 коп. борг з ОСОБА_1 № 2/0182/6/2013 2-3647/11; 02.09.2014 року"; № 64044435 на суму 11 306 грн. 36 коп., у графі "призначення платежу" вказано "11 306 грн. 36 коп. борг з ОСОБА_1 № 2/0182/6/2013 2-3647/11; № 64044435 на суму 16 667 грн. 87 коп., у графі "призначення платежу" вказано "16 667 грн. 87 коп. борг з ОСОБА_1 № 2/0182/6/2013 2-3647/11; 02.09.2014 року"; № 64044435 на суму 7 283 грн. 19 коп., у графі "призначення платежу" вказано "№ 2/0182/6/2013 2-3647/11; 02.09.2014; ОСОБА_1 ; № 64044435; кошти за ВД, стягнуті на користь стягувача", прийняла постанову, яка суперечить інтересам стягувача (а.с.14-17).
Так, 04.06.2024 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби по Нікопольському району Нікопольського міськрайонного управління Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Барановою Ю.В. встановлено що, виконавчий документ виконано фактично та, керуючись вимогами п.9 частин першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 64044435 (а.с.18-21).
Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оскільки сума боргу визначена в іноземній валюті, що фактично свідчить про те, що стягнення повинно проводитися в іноземній валюті, оскільки судом було ухвалено рішення про стягнення боргу в іноземній валюті та стягувачу має бути перерахована сума саме в іноземній валюті, визначена судовим рішенням, і як наслідок у боржників існує обов'язок виконати зобов'язання саме в іноземній валюті (доларах США), а не у національній валюті України - гривні.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України «Про виконавче провадження», органи державної виконавчої служби мають рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках для зарахування коштів виконавчого провадження, обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам. Відповідно до частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
За правилами ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
За положеннями статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
При цьому, у разі отримання у позику іноземної валюти, позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюти яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству. Попри це, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті та з огляду на положення ч.1 ст.1046, ч.1 ст.1049 ЦК України, яке в свою чергу є належним виконанням зобов'язання з боку позичальника, а саме безпосереднє повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Висновки щодо можливості ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті і порядку визначення у рішенні еквівалента суми боргу в національній валюті містяться зокрема, у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц та від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України «Про виконавче провадження», органи державної виконавчої служби мають рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках для зарахування коштів виконавчого провадження, обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам.
Згідно частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті, стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням судового рішення.
Згідно вимог статті 192 ЦК України, гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Загальні положення виконання грошового зобов'язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Відповідно до частини третьої зазначеної статті Закону у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.
У постанові Велика Палата Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14 (провадження № 14-134цс18) визначила висновки щодо особливостей звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті, зокрема висновки щодо застосування положень статті 53 Закону України «Про виконавче провадження», у яких вказано, що у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі, з виконавчого листа, сума боргу визначена в іноземній валюті, що фактично свідчить про те, що стягнення повинно проводитися в іноземній валюті, оскільки судом було ухвалено рішення про стягнення боргу в іноземній валюті та стягувачу має бути перерахована сума саме в іноземній валюті, визначена судовим рішенням, і як наслідок у боржників існує обов'язок виконати зобов'язання саме в іноземній валюті (доларах США), а не у національній валюті України - гривні.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України «Про виконавче провадження», органи державної виконавчої служби мають рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках для зарахування коштів виконавчого провадження, обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам. Відповідно до частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Доводи апеляційної скарги про те, що у заяві про відкриття виконавчого провадження, стягувач просить прийняти на виконання виконавчий документ про стягнення на користь АТ КБ “ПриватБанк» заборгованості у розмірі 59527,05 грн., таким чином стягувач зазначив суму боргу, яку необхідно стягнути з боржника у виконавчому провадженні. Відповідно до заяви стягувача, державним виконавцем стягувалася зазначена сума, є безпідставні, оскільки, з матеріалів справи вбачається, що 12 листопада 2013 року Апеляційним судом Дніпропетровської області у справі № 2-3647/11 змінено рішення Нікопольського міськрайонного суду про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", заборгованості за кредитним договором у розмірі 7 468.89 доларів США, що, в перерахунку, згідно встановленого курсу НБУ від 11.05.2011, становить 59 527 грн. 05 коп. та видано відповідний виконавчий лист.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обгрунтовано прийнято судове рішення про часткове задоволення скарги, та порушень норм матеріального або процесуального права, які могли б призвести до скасування ухвали суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.
З урахування наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими, а тому не має підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) - залишити без задоволення.
Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошена 03 березня 2026 року.
Повний текст судового рішення складено 12 березня 2026 року.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді М.Ю. Петешенкова
О.В. Свистунова