Провадження № 22-ц/803/2870/26 Справа № 178/1954/22 Суддя у 1-й інстанції - Цаберябий Б. М. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
11 березня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.
за участю секретаря судового засідання - Триполець В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на заочне рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , діючої в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Міськрайонного управління у м.Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Божедарівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області, третя особа Верхівцевська міська рада про скасування державної реєстрації земельної ділянки та припинення права комунальної власності на земельну ділянку,-
У грудні 2022 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися в суду з позовом до міськрайонного управління у м.Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Божедарівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області, третя особа Верхівцевська міська рада про скасування державної реєстрації земельної ділянки та припинення права комунальної власності на земельну ділянку.
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 .
Померлій ОСОБА_5 належала земельна ділянка площею 8,170 га, яка розташована на території Покровської сільської ради, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Позивачі є спадкоємцями померлої ОСОБА_5 і під час відкриття спадкової справи позивачам стало відомо, що згідно витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку, власником зазначеної земельної ділянки стала Божедарівська селищна рада, що на їх думку є незаконним, оскільки спадкодавець ОСОБА_5 була єдиним власником зазначеної земельної ділянки.
Належна ОСОБА_5 на праві приватної власності земельна ділянка накладається на земельну ділянку Божедарівської селищної ради, у померлої не вилучалась, право користування на неї не припинялося, державний акт на право приватної власності на землею не скасовувався та недійсним не визнавався.
Оскільки під час розроблення технічної документації із землеустрою не було враховано наявність на території Божедарівської селищної ради земельної ділянки загальною площею 8, 170 га, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , то внаслідок такої помилки була неправильно сформована земельна ділянка площею 8,7038 га з кадастровим номером 1222085000:01:001:0499.
Запис в Державному земельному кадастрі про реєстрацію цієї земельної ділянки площею 8,7038 га, кадастровий номер якої 1222085000:01:001:0499 та послідуюча реєстрація права комунальної власності на неї унеможливлює присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки загальною площею 8,170 га, виготовлення технічної документації із землеустрою та реєстрації за позивачами права власності в порядку спадкування.
Враховуючи зазначене, позивачі просили суд скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 8,7038 га за кадастровим номером 1222085000:01:001:0499, зареєстрованої Міськрайонним управлінням у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, дата реєстрації: 10 серпня 2021 року;
припинити право комунальної власності Божедарівської селищної ради на земельну ділянку площею 17,0220 га за кадастровим номером 7321088200:01:002:0165, площею 8,7038 га за кадастровим номером 1222085000:01:001:0499, зареєстрованої Міськрайонним управлінням у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, дата реєстрації: 10 серпня 2021 року.
Заочним рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 , діючої в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Міськрайонного управління у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Божедарівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області, третя особа Верхівцевська міська рада, про скасування державної реєстрації земельної ділянки та припинення права власності на зе мельну ділянку - задоволено.
Скасувано державну реєстрацію земельної ділянки площею 8,7038 га, кадастровий номер 1222085000:01:001:0499, зареєстровану 10 серпня 2021 року Міськрайонним управлінням у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.
Припинено право комунальної власності Божедарівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області на земельну ділянку площею 17,0220 га, кадастровий номер 7321088200:01:002:0165, площею 8,7038 га, кадастровий номер 1222085000:01:001:0499, зареєстроване 10 серпня 2021 року Міськрайонним управлінням у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.
В апеляційній скарзі Головне управління Держгеокадастру у Сумській області посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права просило рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволені позову відмовити.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області - залишено без задоволення. Заочне рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2024року - залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 22 жовтня 2025 року касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Сумській області задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2025 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд виходив з того, що апеляційний суд не встановив та в рішенні не зазначив, які права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ГУ Держгеокадастру у Сумській області зачіпаються рішенням суду першої інстанції, та за наслідками встановлення таких фактів не ухвалив рішення яке б відповідало вимогам ЦПК України.
Під час нового розгляду справи в Дніпровському апеляційному суді колегія суддів, заслухавши головуючого суддю, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ Держгеокадастру у Сумській області належить закрити.
Судом встановлено, що 17 квітня 2001 року на підставі рішення 14 сесії XXIII скликання Покровської сільської ради № 3 від 01 березня 2001року ОСОБА_5 було видано державний акт на право приватної власності на землю, який зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 679, за яким ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку площею 8,170 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Покровської сільської ради, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла /копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , видана 28 квітня 2021року виконавчим комітетом Божедарівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області.
Після смерті ОСОБА_5 спадкоємцями її майна є позивачі, які звернулись з відповідними заявами про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорної О.В., після чого нотаріусом було заведено спадкову справу № 100/2021.
На належну ОСОБА_5 на праві приватної власності земельну ділянку площею 8,170 га, накладається інша земельна ділянка Божедарівської селищної ради площею 8,7038 га з кадастровим номером 1222085000:01:001:0499.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з такого:
- під час розроблення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель не було враховано відомості Державного акту на право приватної власності на ім'я ОСОБА_5 , внаслідок такої помилки були неправильно сформовано земельну ділянку площею 8,7038 га та присвоєно кадастровий номер 1222085000:01:001:0499;
- запис в Державному земельному кадастрі про реєстрацію цієї земельної ділянки та послідуюча реєстрація права комунальної власності на неї унеможливлює присвоєння кадастрового номеру належній земельній ділянці площею 8, 170 га, виготовлення технічної документації із землеустрою та отримання у спадщину, чим порушуються права позивачів;
- чинне земельне законодавство України передбачає, зокрема, такий спосіб захисту цивільного права та інтересу у сфері земельних відносин, як скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі на підставі рішення суду;
- право власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_5 набула на підставі державного акта на право приватної власності на землю, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю, тобто спадкодавець набула право власності на земельну ділянку в порядку, який був передбачений на той час. При цьому, зміна законодавства щодо порядку реєстрації права власності на землю не дає підстав вважати, що земельна ділянка була набута спадкодавцем у власність з порушенням вимог закону, чи його права на земельну ділянку, які підтверджувалися державним актом припинилися;
- установивши, що Міськрайонне управління у м. Сумах та Сумському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області передало у власність Божедарівської селищної ради земельну ділянку, частина якої накладається на земельну ділянку ОСОБА_5 , наявні підстави для задоволення позову, оскільки ОСОБА_5 є власником земельної ділянки, яка у встановлений законом порядок отримала земельну ділянку.
Надаючи оцінку аргументам, наведеним в апеляційній скарзі, колегія суддів виходить із такого.
Стаття 17 ЦПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у справі, лише в межах відкритого апеляційного провадження. Якщо такі обставини не підтвердяться, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).
Тобто, у разі з'ясування, що рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки особи не вирішувалося, апеляційний суд закриває апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, а не розглядає справу по суті.
Частина перша статті 352 ЦПК України визначає коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого у пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Схожого за змістом висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19).
На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом із тим, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов'язки такої особи.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, у ньому відсутні висновки про права та обов'язки Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.
Резолютивна частина цього судового рішення також не містить прямих вказівок щодо прав та обов'язків Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.
Як було встановлено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, спір виник внаслідок того, що запис в Державному земельному кадастрі про реєстрацію цієї земельної ділянки площею 8,7038га, кадастровий номер 1222085000:01:001:0499 та послідуюча реєстрація права комунальної власності на неї унеможливлює присвоєння кадастрового номеру належній земельній ділянці площею 8,170 га, виготовлення технічної документації із землеустрою та отримання у спадщину, чим порушуються права позивачів.
Сторона апелянта не спростовує висновки суду, що право власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_5 набула на підставі державного акта на право приватної власності на землю, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю, тобто спадкодавець набула право власності на земельну ділянку в порядку, який був передбачений на той час. При цьому, зміна законодавства щодо порядку реєстрації права власності на землю не дає підстав вважати, що земельна ділянка була набута спадкодавцем у власність з порушенням вимог закону, чи його права на земельну ділянку, які підтверджувалися державним актом припинилися.
Таким чином, відкривши апеляційне провадження і призначивши справу до розгляду у відкритому судовому засіданні, суд апеляційної інстанції забезпечив право заявника на перевірку його аргументів, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про права, свободи та інтереси Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.
Аналіз змісту апеляційної скарги свідчить про те, що заявник не наводить жодних аргументів, за яких апеляційний суд мав би встановити порушення його прав чи обов'язків заочним рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2024 року.
При цьому, Дніпровський апеляційний суд констатує відсутність порушення оскаржуваним судовим рішенням прав, свободи, інтересів та обов'язків Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, оскільки оскаржуваним судовим рішенням не вирішувалось питання щодо його прав, свобод та інтересів.
Обов'язок ГУ Держгеокадастру в Сумській області щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки покладений на нього в силу закону, яким визначено його повноваження, а не оскаржуваним рішенням суду. Відповідна позовна вимога є похідною від вимог про припинення права комунальної власності і скасування всіх прав щодо неї та не свідчить про наявність спору між позивачем та ГУ Держгеокадастру щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
Рішення суду про скасування державної реєстрації земельної ділянки є лише способом відновлення порушеного права позивачів-спадкоємців і не створює жодних нових обов'язків для Держгеокадастру .
Право ж на апеляційне оскарження рішення суду особа, яка не брала участі у розгляді справи, має, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті, частини другої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Враховуючи те, що оскаржуваним заочним рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2024 року питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки Головного управління Держгеокадастру у Сумській області не вирішувалося, колегія суддів вважає за необхідне апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на заочне рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2024 року закрити.
Повернення судового збору у разі закриття апеляційного провадження не входить до передбаченого статті 7 Закону України «Про судовий збір» вичерпного переліку підстав для повернення судового збору, отже підстав для вирішення цього питання немає.
Керуючись ст.ст. 260, 268, 362, 390 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на заочне рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , діючої в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Міськрайонного управління у м.Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Божедарівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області, третя особа Верхівцевська міська рада про скасування державної реєстрації земельної ділянки та припинення права комунальної власності на земельну ділянку - закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені “11» березня 2026 року.
Повний текст ухвали складено “12» березня 2026 року.
Судді: