Справа № 761/24369/25
Провадження № 2-з/761/104/2026
06 березня 2026 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савчук Ю.Н.,
при секретарі: Фортуні М.А.,
за участі представника позивача Герасимової Т.І. ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи Ольховської О.В.,
розглядаючи у судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Герасимової Т.І., про забезпечення позову у цивільній справі позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі батька у її вихованні,
У провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі батька у її вихованні.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16.06.2025 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
07.02.2026 на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову у справі шляхом визначення часу спілкування малолітньої ОСОБА_5 з батьком, ОСОБА_6 .
Під час вивчення матеріалів заяви, суд прийшов до висновку, що вказана заява підлягає поверненню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна, серед іншого, містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Всупереч вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України подана заява не містить у собі пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення має бути зазначена у заяві про забезпечення позову, оскільки у відповідності до вимог ч. 7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
При цьому, питання необхідності застосування зустрічного забезпечення вирішується судом, а не заявником, і саме заявник зобов'язаний вказати, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, пропозиції щодо зустрічного забезпечення.
Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.
Враховуючи вищевказані положення процесуального закону, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення у заяві про забезпечення позову є обов'язковими, а от питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення, вирішується судом з урахуванням обставин забезпечення позову та пропозицій заявника.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, необхідно брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Також, відповідно до п.2 ч.1 151 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак, в позовній заяві відсутні вищезазначені відомості.
Згідно ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 149, 150-153, 259-261 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Герасимової Т.І., про забезпечення позову у цивільній справі позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі батька у її вихованні - повернути заявнику.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: