Справа № 761/2827/26
Провадження № 3/761/1348/2026
19 лютого 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Савчук Ю.Н., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, яки проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 561949, 03.01.2026 року о 19 год. 20 хв., у місті Київ, по вул.Велика Житомирська, буд.8А, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «FORD», д.н.з. НОМЕР_1 , був учасником дорожньо-транспортної пригоди з транспортним засобом «КІА», д.н.з. НОМЕР_2 , та не дочекавшись працівників поліції, залишив місце події, чим порушив пункт 2.10а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 2.10а ПДР України передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у залишенні місця дорожньо- транспортної пригоди особами, до якої вони причетні.
Відповідно до Правил дорожнього руху, дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати швидку медичну допомогу, а якщо це неможливо, звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; г) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г", відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також стан транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди; є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Суб'єкт адміністративного проступку - фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є причетним дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 03.01.2026 року та залишив місце пригоди. Доказів на спростування зазначеного в судовому засіданні не здобуто.
Отже, враховуючи зазначене вище, вина ОСОБА_1 у порушенні п.2.10.а ПДР України підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП, поясненнями.
Обставин, що обтяжують відповідальність правопорушником за адміністративне правопорушення, не встановлено.
З огляду на вищевикладене, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення у вигляді штрафу.
Крім того, у відповідності до ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665,60 грн., оскільки судом не встановлено підстав для звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 40-1, 122-4 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: