Справа № 761/46561/25
Провадження № 2/761/5478/2026
09 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У листопаді 2025 року на адресу Шевченківського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 08.01.2026 позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із тим, що позивачу слід доплатити судовий збір за сім позовних вимог майнового характеру у розмірі 21196,00 грн, та надати докази сплати судового збору (оригінал квитанції).
03.03.2026 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій вона зазначила, що по справі №761/46561/25 позивачем подано 1 (одну) позовну заяву, в якій об'єднано позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача за 8 кредитними договорами, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, а саме:
• всі 8 правочини укладені з одним відповідачем;
• право вимоги заборгованості до відповідача за всіма кредитними договорами перейшло до одного Позивача;
• всі позовні вимоги подані одним позивачем до одного й того самого відповідача;
• всі позовні вимоги мають однорідний характер (стягнення кредитної заборгованості) та регулюються одними і тими ж нормами чинного законодавства України.
Отже, на її думку, ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовною заявою до одного і того ж відповідача, в якій об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення, однорідністю позовних вимог та поданими доказами. При цьому додає, що якщо суд доходить висновку, що розгляд в одному провадженні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за чотирма договорами ускладнює вирішення справи, що розширює предмет доказування та може призвести до порушення вимог ЦПК України, суд може з власної ініціативи виділити в окреме провадження позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договорами.
Суд не погоджується із вищенаведеними доводами представника позивача з огляду на наступне.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 08.01.2026 про залишення позовної заяви без руху, позивачу було роз'яснено, що зі змісту позовної заяви та її вимог встановлено, що предметами спору у даній справі є 6 (шість) Кредитних договорів та 2 (два) Договори позики.
Згідно з положеннями п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2011 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Верховний Суд у справі № 909/243/18 акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, ВС зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Згідно з ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).
Отже, кожна із вимог про стягнення шкоди, заборгованості є самостійною вимогою.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позов містить вісім самостійних вимог з різними предметами спору.
Щодо тверджень представника позивача про виділення в окреме провадження позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договорами, суд зазначає, що на стадії вирішення питання про відкриття провадження судом не вирішувалось питання щодо роз'єднання позовних вимог.
Крім цього, як вбачається із матеріалів справи, за подання позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, згідно платіжного доручення №78079 від 16.08.2024.
При цьому, з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про судовий збір» між Державною судовою адміністрацією України та Державною казначейською службою України укладено 26 серпня 2015 року угоду, за якою оновлено програмне забезпечення автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» та КП «ДСС», що забезпечило централізоване отримання виписок з Державної казначейської служби України з автоматичним приєднанням до них відомостей про сплату та зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України при реєстрації платіжного документа в суді.
Разом з тим, підтвердження щодо зарахування судового збору в розмірі 3028,00 грн, який сплачено відповідно до квитанції №78079 від 16.08.2024, за подання саме позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відсутнє, що встановлено перевіркою через комп'ютерну програму документообігу суду «Д-3».
Отже, копія квитанції №78079 від 16.08.2024 не може бути належним та допустимим доказом сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн у справі № 761/46561/25.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 122 ЦПК України визначає, що строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 123 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно положень ч. 3 ст. 185 ЦПК України в разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 185, 353-355 ЦПК України, суддя
постановив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути позивачу разом з додатками.
Суд роз'яснює, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: