СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/4564/26
пр. № 3/759/1777/26
10 березня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова Іванна Юріївна, розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли зі Святошинського УП ГУНП в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мерефи Харківської області, громадянина України, який здобув середню освіту, не працює, неодружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
25.02.2026 до Святошинського районного суду м. Києва надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №636164 від 10.02.2026 суддею встановлено, що 10.02.2026 приблизно о 15 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, пр-т. Академіка Корольова, 3, ОСОБА_1 таємно викрав майно з магазину «Аврора» на суму 430 грн. 00 коп. без ПДВ, чим завдав магазину матеріальної шкоди.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками поліції за ч. 1 ст. 51 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату і час розгляду справи, не прибув, жодних клопотань чи заяв про відкладення не направляв.
Суддя звертає увагу, що згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Водночас, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Відтак, практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи, що ОСОБА_1 завчасно та належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, до початку не повідомив про причини своєї неявки та не надав суду доказів її поважності, беручи до уваги, що судом вжито достатніх та вичерпних заходів для забезпечення участі особи у розгляді складеного щодо неї протоколу, суддя вважає за можливе розглянути адміністративний протокол серії ВАД №636164 від 10.02.2026, складений стосовно ОСОБА_1 , без його участі.
Суддя, вивчивши матеріали провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приписи ст. 280 КУпАП закріплюють, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
09.08.2024 набув чинності Закон України 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон №3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Згідно з положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року становить 3028 грн.
Приписами ч. 1 ст. 51 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Таким чином, вартість викраденого майна для кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 51 КУпАП не повинна перевищувати 1 514 грн. 00 коп.
У свою чергу, винуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння встановлюються за результатами оцінки доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, підтверджується наданими суду матеріалами у їх сукупності, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №636164 від 10.02.2026, складеним відносно ОСОБА_1 ; рапортом ст. ДОП Святошинського УП ГУНП в м. Києві Безушка І.А. від 10.02.2026; рапортом із бази викликів «102», яким підтверджується факт вчинення правопорушення та реєстрації події у ЖЄО за №11813 від 10.02.2026; довідкою з магазину ТОВ «Вигідна покупка» за адресою: м. Київ, пр-т. Академіка Корольова, 3, якою підтверджується вартість викраденого ОСОБА_1 майна; розпискою старшого продавця магазину ТОВ «Вигідна покупка» ОСОБА_2 від 10.02.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 10.02.2026 року.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, у ході судового розгляду достовірно встановлено, що ОСОБА_1 є винуватим у вчиненні даного адміністративного правопорушення, а тому він підлягає адміністративній відповідальності за його вчинення.
У ході судового розгляду обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_1 , його вік, майновий стан, характер вчиненого адміністративного правопорушення та наявність вини останнього у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Призначення саме такого адміністративного стягнення на переконання суду є необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
У порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 1, 9, 40-1, 51, 245, 251, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мерефи Харківської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мерефи Харківської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Мерефи Харківської області, громадянину України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження постанови.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя І.Ю. Єросова