СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/1308/26
пр. № 3/759/893/26
11 березня 2026 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравець В.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Святошинського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №636298 від 18.01.2026 року, 18.01.2026 року о 13:00 год., за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство економічного характеру відносно своєї колишньої тещі - громадянки ОСОБА_2 , а саме: навмисно замінив вхідні двері та замки до них, чим позбавив її доступу до житла, їжі, одягу, при цьому коли приїхав наряд поліції двері не відчиняв, викликали аварійну службу.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні, яке відбулося 18.02.2026 року, ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що за вказаною адресою проживає близько 25 років, має на утриманні трьох дітей, натомість громадянка ОСОБА_2 , яка є його колишньою тещою, у вказаній квартирі не проживає тривалий час. Щодо обставин справи зазначив, що двері в квартирі дійсно міняв, проте близько 5-6 років тому, про що колишня теща знала. Окремо зауважив, що вважає дану ситуацію намаганням колишньої дружини, яка нині перебуває за кордоном, а також колищньої тещі виселити його з місця проживання.
27.02.2026 року від потерпілої ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, в яких вона зазначає, що вказана квартира належить їй, а ОСОБА_1 за цією адресою не зареєстрований, проте він проживає там, оскільки доглядає за своєю неповнолітньою дочкою. Її донька перебуває нині в Іспанії на заробітках. ОСОБА_2 виїхала з даної квартири 30 років тому, однак час від часу відвідує їх, про що завчасно повідомляє ОСОБА_1 , але він замінив двері та дублікат ключів їй не надав. 18.12.2025 року вона приїхала з черговим візитом, однак він двері не відчинив, пробула біля квартири близько 3-х годин, після чого викликала поліцію.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу правопорушення. Так, склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона).
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Обов'язковим елементом об'єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність наслідків, а саме завдання реальної, а не уявної, шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Таким чином, під домашнє насильство, передбачене ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному чи фізичному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом досліджені докази, які містяться в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 636298 від 18.01.2026 року; письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ; електронний рапорт реєстрації заяви за №5034 від 18.01.2026 року ; рапорт від 18.01.2026 року інспектора СПДН Святошинського УП ГУНП у м. Києві О. Матлаша.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник побутовий конфлікт, пов'язаний з користуванням житлом, факт вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_1 в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» не доведено.
При цьому суд звертає увагу, що поняття «конфлікт» не є тотожними поняттю «насильство». Конфлікт- зіткнення протилежних інтересів, поглядів, оцінок, цінностей. Це протиріччя, що виникає між людьми чи колективами у процесі спілкування, їхньої спільної діяльності через непорозуміння або протилежність інтересів, відсутність згоди між двома та більше сторонами, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжується складними колізіями. Відповідно, конфлікт - ситуація, в якій кожна сторона намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Натомість, насильство - свідома поведінка, використання власної переваги й контроль над іншою людиною. Використання переваги є однією з ознак домашнього насильства. Домашнє насильство включає в себе дії, спрямовані на контроль, приниження та позбавлення прав і свобод іншого члена сім'ї, використовуючи існуючу чи штучно створену перевагу в силі або владі. Також до ознак насильства можна віднести умисний характер діяльності (діяння, вчинене з необережності, не можна вважати насильницьким); вчиняється з використанням силової фізичної чи психічної переваги (застосовується до осіб, які мають меншу здатність до захисту, наприклад, через вікові, фізичні, психічні або психологічні особливості чи фактори зовнішньої ситуації); здійснюється шляхом нав'язування своєї волі/позиції всупереч або поза волею/позиції постраждалої особи.
З огляду на викладене, оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства економічного характеру.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 7, 23, 24, 27,173-2, 221, 245, 251 - 252, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.М. Кравець