СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/3873/26
пр. № 3/759/1590/26
11 березня 2026 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравець В.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ФОП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №470 від 05.02.2026 року, при проведенні фактичної перевірки СТО за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 вчинив порушення проведення розрахунків, а саме: незастосування ПРРО та невидача розрахункового документу встановленої форми та змісту на загальну суму 4500,00 грн., чим порушив п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
ОСОБА_1 викликався для розгляду справи у судове засідання, проте не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви та клопотання від останнього не надходили.
У зв'язку з тим, що суд вживав заходів щодо повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи та прибуття його у судове засідання, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно п.1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, - тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, за викладених вище обставин, підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення № 470 від 05.02.2026 року, актом фактичної перевірки №7855/Ж5/26/15/07/3250817229 від 05.02.2026 року.
Ч. 1 ст. 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Разом з тим, у Кодексі України про адміністративні правопорушення не закріплено визначення малозначного правопорушення та немає вказівок на його ознаки, однак у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визначення діяння малозначним керуючись тим, що категорія (поняття) малозначність означає, що вчинене правопорушення не становить великої суспільної шкідливості й не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.
Враховуючи характер та обставини адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 та дані про особу останнього, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, має на утриманні неповнолітню дитину, суд вважає за можливе визнати це правопорушення малозначним та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись оголошенням йому усного зауваження.
Ч. 2 ст. 284 КУпАП встановлено, що постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження.
Таким чином провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 22, 155-1, 221, 276, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення та оголосити йому усне зауваження.
Провадження у справі закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.
Суддя В.М. Кравець