Справа № 196/138/26
№ провадження 3/196/71/2026
12 березня 2026 року с-ще Царичанка
Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Костюков Д.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 03.03.2003р., проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП,-
30 січня 2026 року близько 10 год. 30 хв., гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконаннябатьківських обов'язків щодо забезпечення умов проживання малолітніх дітей, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що виразилось в антисанітарних умовах, відсутності запасів їжі, чим порушено вимоги ст.12 Закону України "Про охорону дитинства".
ОСОБА_2 , будучи належним чином сповіщена про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явилася, будь-яких заяв чи клопотань не надіслала.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права.
Відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, при цьому, справа про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП може розглядатися у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки судовий розгляд даної категорії справ не підпадає до винятків, передбачених нормами ч.2, ч.3 ст.268 КУпАП.
Крім цього, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а тому, враховуючи вищевказане, принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад іншим нестійким особам, та відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Так, вина ОСОБА_2 підтверджується наступними матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 958336 від 30.01.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 ; фототаблицями умов проживання малолітніх дітей; копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 04.03.2014; копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 від 20.01.2017; копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 від 28.04.2015.
Приймаючи до уваги викладене, суддя робить висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, оскільки вона ухилилась від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя своїм малолітнім дітям.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суддя виходить з характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушниці, ступеню її вини, обставиною, що пом'якшує відповідальність є щире каяття, та обставин, що обтяжують відповідальність судом не встановлено, та інших вимог ст. 33 КУпАП.
Таким чином, з метою виховання правопорушниці й запобігання вчиненню нею нових правопорушень, враховуючи вчинення правопорушення вперше, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винну адміністративного стягнення у вигляді попередження.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 184 ч.1, 251, 280, 283, 284, 294, 303 ч. 1, 40-1 КУпАП, суддя,-
Визнати винною ОСОБА_6 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_6 адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 03.03.2003р., судовий збір у дохід держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, або її захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя: Д.Г. Костюков