12 березня 2026 року
м. Київ
справа №160/32282/24
адміністративне провадження № К/990/4222/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М. В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року
у справі № 160/32282/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 11.10.2024 року №12031300020764 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання на території України громадянина Індії ОСОБА_1 ( Паcпорт громадянина Республіки Індії НОМЕР_2 );
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області видати громадянину Індії ОСОБА_1 (паcпорт громадянина Республіки Індії НОМЕР_2 ) посвідку на тимчасове проживання на території України.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 11.10.2024 №12031300020764 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання на території України громадянина Індії ОСОБА_1 ( паcпорт громадянина республіки Індії НОМЕР_2).
Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області видати громадянину Індії ОСОБА_1 (паcпорт громадянина Республіки Індії НОМЕР_2 ) посвідку на тимчасове проживання на території України.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалами Верховного Суду від 18 грудня 2025 року та 16 січня 2026 року касаційні скарги повернуто особі, яка її подала.
28 січня 2026 року до Верховного Суду касаційна скарга надійшла повторно разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та надано відповідачу строк на усунення недоліків касаційної скарги тривалістю у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви; касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням, а також обґрунтуванням наявності виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України; документу про сплату судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп.
23 лютого 2026 року до Верховного Суду від Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне скаргу разом з касаційною скаргою у новій редакції та платіжною інструкцією від 16 лютого 2026 року № 1545.
В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що повний текст постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі №160/32282/24 складено 28.10.2025, доставлено до особистого кабінету в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС 28.10.2025 та отримано Головним управлінням ДМС у Дніпропетровській області засобами електронного суду 28 жовтня 2025 року об 19:26 годин, що підтверджується карткою руху документу. 26.11.2025 ГУ ДМС у Дніпропетровській області було підготовлено та підписано касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі № 160/32282/24 разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. 28.11.2025 ТУ ДМС у Дніпропетровській області засобами поштового зв'язку «Укрпошта» вперше було направлено вищевказану касаційну скаргу та клопотання про поновлення строку до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що підтверджується квитанцією про поштове відправлення № 4908101089106 від 28.11.2025. Однак ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2025 року касаційну скаргу було повернуто. У подальшому відповідач повторно направив до Верховного Суду касаційну скаргу з клопотанням про поновлення строку, яка повернулася останньому. Після подання касаційної скарги втретє, ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2026 року касаційну скаргу було залишено без руху та, зокрема, надано строк для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.
З урахуванням наведеного, скаржник просить прийняти клопотання до розгляду та поновити строк на касаційне оскарження.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Разом з тим, Суд зазначає, що невиконання позивачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Так Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
Так, згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду відповідач вже неодноразово звертався до суду касаційної інстанції із касаційними скаргами, і ці скарги йому повернуто через те, що їхній зміст не відповідав вимогам статті 330 КАС України. Такі дії заявника свідчать про їхню формальність під час реалізації заявником права оскаржити судові рішення у касаційному порядку.
Отже, зазначені підстави причини пропуску строку не відносяться до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру.
Наведене свідчить про допущення відповідачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. А тому, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними.
Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту складення повного тексту постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання касаційної скарги пройшло три місяці, у зв'язку із неподанням обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, визнанням підстав неповажними, та у силу положень пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.
На підставі викладеного, керуючись статтями 329, 333, 355, 359 КАС України,
Визнати підстави, наведені Головним управлінням Державної міграційної служби в Дніпропетровській області, в заяві про поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 160/32282/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
Ж.М. Мельник-Томенко