Ухвала від 27.02.2026 по справі 759/4154/26

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/7152/26

ун. № 759/4154/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

27 лютого 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

13.02.2026 ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва із вищевказаним позовом, в якому просить поділити майно, що є спільною сумінсою власністю сторін, а також визнати за нею право власності на меблевий гарнітур, який складається із трьох предметів, вартістю 5 800 грн. 00 коп. Крім того, позивач заявляє клопотання про витребування доказів - інформації про наявні банківські рахунки відповідача та залишок коштів на таких рахунках.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2026 для розгляду даної позовної заяви визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.

Суддя, вивчивши матеріли позовної заяви та додані до неї документи, доходить висновку про необхідність залишення вказаного позову без руху, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, однією із форм звернення до суду у порядку цивільного судочинства є позовна заява, яка повинна відповідати вимогам ст. 175 ЦПК України.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна мітити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Аналіз змісту позовної заяви дозволяє дійти висновку, що позов не містить жодних обґрунтувань та посилань на докази, якими підтверджується придбання у власність подружжя меблевого гарнітуру, поділити який просить позивач. Позивач, зазначаючи одні обставини, і не зазначаючи інші, формулює позовні вимоги щодо тих обставин, які не зазначено у позові. Позовна заява повинна бути узгоджена із обставинами, що обґрунтовують позовні вимоги та доказами, які підтверджують такі обставини. Зазначаючи зміст позовних вимог, позивачу слід вказати про обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги, а також зазначити суду про беззаперечні докази, які зможуть підтвердити набуття у власність меблевого гарнітуру, вказавши дійсну вартість такого майна на момент придбання.

Не викликає сумнівів той факт, що застосування будь-яких засобів правового захисту матиме сенс лише за умови, що обрані суб'єктом порушеного права способи захисту є як ефективними, так і такими, що відповідатимуть його змісту та системі права.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб'єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб'єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов'язань).

Водночас, суддя звертає увагу, що обраний суб'єктом спосіб захисту повинен бути належним, ефективним та правомірним.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16).

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Таким чином, з огляду на фактичні обставини справи, описані у позовній заяві, а також обраний позивачем спосіб захисту, суддя дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає дооформленню із зазначенням обставин, якими обгрунтовує позовні вимоги - набуття у власність меблевого гарнітуру, зазначенням доказів, а у випадку їх наявності - долученням доказів, які підтверджують такі обставини, що сприятиме повному та ефективному правовому регулювання спору між сторонами.

Окремо суддя звертає увагу, що позовна заява у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України повинна містити зазначення ціни позову, яка прямо впливає на визначення розміру судового збору, що підлягає сплаті за подачу даної позовної заяви. Позовна заява ОСОБА_1 не містить чіткого визначення ціни позову, що не узгоджується із вимогами ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В силу ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У той же час, згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи, що позивач, звертаючись до суду із позовом до, не дотрималася вимог ст. 175, 177 ЦПК України, позовну заяву слід залишити без руху.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 43, 175-177, 185-187, 352-355 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.

Встановити спосіб усунення недоліків шляхом надання суду уточненої позовної заяви із викладом обставин, які підтверджують дійсність набуття у власність майна, поділити яке просить позивач, та зазначенням ціни позову.

Надати позивачу строк на усунення недоліків заяви 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали.

Повідомити позивача, що в разі не усунення недоліків у зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Ю.Єросова

Попередній документ
134790114
Наступний документ
134790116
Інформація про рішення:
№ рішення: 134790115
№ справи: 759/4154/26
Дата рішення: 27.02.2026
Дата публікації: 17.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без руху (27.02.2026)
Дата надходження: 13.02.2026
Предмет позову: про поділ спільного майна подружжя
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЄРОСОВА ІВАННА ЮРІЇВНА
суддя-доповідач:
ЄРОСОВА ІВАННА ЮРІЇВНА
відповідач:
Панасюк Микола Сергійович
позивач:
Сичинська Зоя Антонівна