Справа № 758/16231/25
3/758/1150/26
Категорія 156
11 березня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
19 вересня 2025 року о 23 годині 50 хвилин, у м. Києві, по вул. Кирилівська, водій ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом електросамокат, в стані алкогольного сп' яніння. Огляд на стан алкогольного сп?яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки, із застосування м спеціального приладу ALCOTEST 7510 (ARMF-0330). Тест 1587, позитивний 1.02 проміле, чим порушила п. 2.9.а ПДР України та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину в учиненому не визнала, не підтвердила обставини викладені в протоколі, надала заяву в якій зазначила, що: вона не керувала електросамокатом як транспортним засобом, а 19.09.2025 року приблизно о 23:50 в місті Київ по вулиці Кирилівській побачила транспортний засіб, схожий на електросамокат з маркуванням Bolt, який лежав на проїжджій частині, вирішила прибрати його з проїжджої частини, оскільки він міг бути пошкоджений іншими транспортними засобами, що проїжджали, з цією метою вона підійшла до електросамоката та підняла його, щоб перемістити на тротуар, електросамокат був вимкнутий, і вона намагалася його відтягнути. В цей час вона помітила, що біля неї зупинився автомобіль патрульної поліції. Поліцейські почали спілкуватися з нею, та спочатку вона подумала, що вони жартують, але їй дали подути в прилад для виявлення стану алкогольного сп?яніння, що показав 1,02 проміле. Після цього їй одразу дали підписати документи і відвезли додому.
Будь-яких пояснень їй надати не пропонували, лише вказали підписати документи у визначених місцях, що вона й зробила, оскільки була розгублена та налякана.
Їй не роз?яснили її права, під час складання протоколу та проведення огляду інспектор не роз?яснив їй її права як особи, яку притягають до адміністративної відповідальності, відповідно до ст. 268 КУпАП (право на захист, адвоката, оскарження тощо). І хоча у протоколі міститься підпис про те, що права їй роз?яснено, насправді цього ніхто не робив, що вбачається з матеріалів відеофіксації. Вона поставила підпис механічно у місці, яке вказав поліцейський.
Відсутні документи на прилад Alcotest. Під час огляду на стан алкогольного сп?яніння використовувався прилад Alcotest 7510, але їй не пред?явлені жодні документи, що підтверджують його справність, повірку (сертифікат про повірку, термін якої не минув), реєстрацію чи відповідність стандартам (згідно з Наказом МВС №1142 від 09.11.2015). Без цих документів результати огляду вважає недійсними, а дані приладу не можуть бути доказами.
Заперечила, що прилад Alcotest 7510 правильно відобразив факт наявності в неї алкогольного сп?яніння, оскільки в той вечір вона жодних алкогольних напоїв не вживала.
Її не направили на медичний огляд і не запропонували його пройти. Під час огляду за допомогою технічного засобу інспектор не запропонував їй пройти огляд на стан сп?яніння в закладі охорони здоров?я (наркологічному диспансері чи лікарні), як це передбачено п. 4 ч. 2 ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Їй не видали направлення на такий огляд, і вона не мала можливості підтвердити чи спростувати результати приладу Alcotest 7510 незалежним медичним висновком. Зважаючи на вищезазначені порушення процедури та відсутність доказів вчинення правопорушення, просила провадження у справі закрити у зв?язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.
Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Водночас ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з частинами 2, 3 та 6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Щодо тверджень ОСОБА_1 в частині не направлення її на медичний огляд, суд зазначає, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з вимогами пункту 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ та МВС.
Пункт 3 зазначеного Порядку передбачає можливість проведення огляду як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), так і лікарем закладу охорони здоров'я.
Проте Інструкція про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), яка визначає саму процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, деталізує процедуру такого огляду у залежності від виду сп'яніння.
Пунктом 12 розділу ІІ даної Інструкції визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Пункт 4 розділу І Інструкції визначає ознаки саме наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на відміну від п. 3 розділу І Інструкції, який визначає ознаки алкогольного сп'яніння.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Разом з тим, хоча вказані відеозаписи і не містять руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та факт її зупинки працівниками поліції, але в цілому відображають усі обставини, які мають значення для повного та об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення, та підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Дані відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є належними та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Даним відеозаписом зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення. Сумнівів у доведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, у суду не виникає. Твердження про те, що вона побачила транспортний засіб, схожий на електросамокат з маркуванням Bolt, який лежав на проїжджій частині, вирішила прибрати його з проїжджої частини, оскільки він міг бути пошкоджений іншими транспортними засобами, що проїжджали, а коли підійшла до електросамоката та підняла його, щоб перемістити на тротуар, електросамокат був вимкнутий, і вона намагалась його відтягнути, судом не приймаються, так як на вказаному відеозаписі ОСОБА_1 не заперечувала факту того, що вона є водієм, крім цього, вказані твердження спростовуються відеозаписом долученим до матеріалів справи.
Ознаки сп'яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, запахів тощо, і саме ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп'яніння.
Виявлення ознак, як виходить зі змісту діючого законодавства, не потребує проведення будь-яких спеціальних дій з боку поліцейського та складання поліцейським будь-яких документів.
З огляду на те, чи погодиться особа на проходження огляду на стан сп'яніння, чи відмовиться від цього, поліцейський вносить виявлені ознаки або до протоколу про адміністративне правопорушення в разі відмови, або до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо особа надала згоду на проходження огляду в закладі охорони здоров'я. В даному випадку працівники поліції, оцінивши поведінку та стан ОСОБА_1 дійшли до висновку, що вона може перебувати в стані алкогольного сп'яніння, а тому в порядку вимог ПДР України запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. Отже, виявлення у водіїв ознак сп'яніння є дискреційними повноваженнями поліцейських, а ознака алкогольного сп'яніння така як: запах алкоголю з порожнини рота може бути встановлена виключно органолептичним шляхом.
Інші ознаки поліцейський встановлює шляхом візуального спостереження та аналізу поведінки водія. Наявність ознак встановлює виключно поліцейський і це є лише підставою для огляду, оскільки метою є встановлення факту керування у стані сп'яніння чи спростування такого стану за результатами огляду.
Доводи ОСОБА_1 щодо того, що під час складання протоколу їй не роз'яснювались її права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та положення Конституції України, не може бути підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, оскільки це не позбавило ОСОБА_1 можливості скористатися цими правами в суді при розгляді складеного відносно неї протоколу. Протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи, складені уповноваженими державними особами та дії цих посадових осіб, що їх складали, в порядку передбаченому чинним законодавством, стороною захисту не оскаржувалися, тобто вони не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення цих осіб до дисциплінарної відповідальності.
При цьому, особа реалізувала своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодилася виконувати додатково покладені на неї обов'язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України.
Таким чином, керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, порушила вимоги п. 2.9а ПДР, та вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення, установлено дослідженими доказами в справі, зокрема:
- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №459203 від 20 вересня 2025 року, в якому зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
- результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру Drager Alcotest 7510 прилад ARМF - 0330, відповідно до якого під час проведення огляду ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп'яніння, встановленого результатом тестування у 1,05 % проміле, який підписаний ОСОБА_1 власноручно, а також актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який засвідчено підписом інспектора патрульної поліції Мельника О.В.;
- відеозаписом з нагрудної бодікамери працівників патрульної поліції з якого вбачається, що на 00:11 працівники поліції спитали у ОСОБА_1 чи вживала вона алкоголь, ОСОБА_1 сказала, що не вживала. На 00:22 поліцейський просить, щоб ОСОБА_1 видихнула на нього, каже, що вона п'яна і пропонує пройти огляд за допомогою приладу Драгер на місці.
На 01:10 зафіксовано, що екран електросамоката увімкнений. На 04:53 ОСОБА_1 проходить огляд водія на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціального технічного засобу «Драгер», а на 05:48 зафіксовано показник у 1,05% проміле.
На 05:50 поліцейські повідомляють, що буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На 19:58 ОСОБА_1 підписує протокол без будь-яких зауважень (заперечень, скарг).
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, ступеню його вини, відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Підстав для призначення правопорушниці будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд не вбачає.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які повинні бути стягнуті із ОСОБА_1 .
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 23, 33, ч.1 ст. 130, 283, 284, 287, 294, 303, 307, 308 КУпАП та ст. 3, 4 Закону України «Про виконавче провадження»,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Штраф має бути сплачений порушницею не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушницею штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушниці, роботи або за місцезнаходженням її майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Суддя О. О. Денисов