печерський районний суд міста києва
Справа № 757/13628/26-к
09 березня 2026 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні № 42024042030000109 від 05.08.2024, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпро, Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не адвоката, не депутата,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України,
Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором другого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні № 42024042030000109 від 05.08.2024, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У вказаному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
Підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 є згідно ст. 194 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, а також наявність ризиків, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
На даний час існують ризики того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав в ньому зазначених. Сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є єдиним можливим заходом забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного.
Підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання в повному обсязі, зауваживши, що стороною обвинувачення не доведені мета застосування запобіжного заходу, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. У задоволенні клопотання просили відмовити.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши клопотання та дослідивши докази, якими обґрунтовується клопотання, письмові заперечення та докази, якими вони обґрунтовуються, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Так, під час судового розгляду встановлено, що слідчі Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024042030000109 від 05.08.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384, та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 240, ч. 4 ст. 190, ст. 368-5, 366-2, ч. 2 ст. 384 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва здійснюють прокурори Офісу Генерального прокурора.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у ході проведення обшуку у кримінальному провадженні № 42024042030000109 від 05.08.2024 за адресою: АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_8 виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 880 233 доларів США, що згідно з офіційним курсом становило 36 943 467 грн, та 201 500 євро згідно з курсом становило 9 775 409 грн, тобто на загальну суму 46 718 876 гривень.
01.11.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 368-5 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Так, у невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше 18.11.2025, ОСОБА_8 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, з метою ухилення від кримінальної відповідальності ОСОБА_8 , вступили у злочинну змову, спрямовану на створення штучних доказів захисту.
Реалізуючи свій злочинний умисел, вказані особи підшукали особу, яка погодилася б надати органу досудового розслідування завідомо неправдиві відомості стосовно належності не ОСОБА_8 грошових коштів у сумі 880 233 доларів США та 201 500 євро, виявлених під час обшуку 31.10.2025 за адресою: АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_8 та створити штучні докази на захист ОСОБА_8 .
З цією метою, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, діючи згідно з розробленим планом, ОСОБА_8 та невстановлені особи підшукали раніше не знайомого ОСОБА_5 , який погодився надати органу досудового розслідування завідомо неправдиві показання.
Так, ОСОБА_5 , 15.12.2025 з 15 год 20 хв до 17 год 14 хв, перебуваючи у приміщенні Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри 15, у зв'язку з викликом його для допиту як свідка у кримінальному провадженні № 42024042030000109 від 05.08.2024 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, діючи умисно, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання, з метою створення штучних доказів захисту щодо непричетності ОСОБА_8 до тяжкого злочину у вчиненні якого їй повідомлено про підозру, надав завідомо неправдиві покази слідчим групи слідчих в кримінальному провадженні № 42024042030000109, а саме: слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_9 та старшому слідчому в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про те, що він приблизно з 2021 року знайомий з ОСОБА_8 та підтримує з нею дружні та довірливі відносини, що з того часу вони періодично зустрічаються близько одного двох разів на місяць, та в період з 22 по 23 жовтня 2025 року, в денний час доби, у зв'язку з тимчасовим виїздом за кордон, ОСОБА_5 , перебуваючи на вулиці біля житлового комплексу «Панорама Дніпра», за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 2Л, передав ОСОБА_8 для зберігання власні кошти в сумі 880 233 доларів США та 201 500 євро.
При цьому, ОСОБА_5 було достовірно відомо, що раніше він з ОСОБА_8 знайомий не був, з нею не зустрічався та грошові кошти на зберігання не передавав, а також розумів, що надання таких показів необхідні стороні захисту, як доказ непричетності підозрюваної ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.
По звершенню допиту, свідок ОСОБА_5 зазначив та власноручно написав, що протокол з його слів надрукований правильно, зауважень та доповнень немає.
Вказаний допит проводився із застосуванням відеозапису на цифрову відеокамеру SONY HANDYCAM HDR-CX405 на цифровий носій інформації Kingston 64 Gb.
Таким чином ОСОБА_5 , будучи свідком у кримінальному провадженні № 42024042030000109, умисно, з метою штучного створення доказів захисту надав завідомо неправдиве показання органу, що здійснює досудове розслідування.
Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні ним зазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом обшуку від 31.10.2025 за місцем проживання ОСОБА_8 , під час якого виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 880 233 доларів США, що згідно з офіційним курсом на 31.12.2024 становило 36 943 467 грн, та 201 500 євро згідно з курсом НБУ на дату проведення обшуку становило 9 775 409 грн, тобто на загальну суму 46 718 876 гривень; повідомленням про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України від 01.11.2025; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_8 від 19.11.2025, яка повідомила, що грошові кошти, які були вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання останньої, належать ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 08.12.2025, яка повідомила, що їй невідомо про будь-які значні заощадження її колишнього чоловіка ОСОБА_5 оскільки значну частину коштів він вкладав у бізнес; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 15.12.2025, який повідомив, що особисто знайомий з гр. ОСОБА_8 та передав їй грошові кошти у розмірі 880 233 доларів США та 201 500 євро на зберігання; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 27.12.2025. протоколом огляду речей і документів від 23.01.2026, а саме огляду відеозапису з камер відеоспостереження, отриманих від ОСББ «Житловий комплекс «Панорама Дніпра», які містяться на електронному носії інформації з назвою ADATA HD330 2/5 External HHD, в яких зафіксовано, що ОСОБА_8 в період з 20.10.2025 по 25.10.2025 не заносила до квартири жодних об'ємних пакунків, в яких ймовірно могли перебувати грошові кошти; протоколом огляду від 26.02.2026 цифрового образу мобільного телефону «IPhone 14 Pro Max», серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 , який було вилучено у ході проведення обшуку у ОСОБА_8 , в якому зафіксовано відсутність вхідних/вихідних дзвінків, листування та наявність контакту ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 17.02.2026, яка повідомила, що ОСОБА_8 , яка утримувалася із нею в одній камері ДУ «Київський слідчий ізолятор», під час спілкування по телефону чоловіком на ім'я ОСОБА_12 отримувала настанови, яку саме інформацію стосовно грошових коштів треба повідомляти слідству під час допитів; протоколом огляду від 27.02.2026 інформації вилученої в операторів мобільного зв'язку стосовно абонентських номерів, якими користуються ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 .
Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК України за своїм змістом та на даному етапі сумнівів щодо її законності або порушення порядку вручення не викликає.
Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі Нечипорук і Йонкало проти України термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об'єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Таким чином слідчий суддя, з урахуванням долучених до матеріалів клопотання письмових доказів, приходить висновку про обгрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує положення п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків , передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частина 2 вказаної статті покладає обов'язок на слідчого суддю постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання таким спробам:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовано тим, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного злочину, пов'язаного із втручанням у процес доказування у резонансному кримінальному провадженні щодо незаконного збагачення на суму понад 46 млн грн.
Враховуючи тяжкість можливих наслідків, існує реальний ризик вжиття ним заходів для уникнення відповідальності, у тому числі шляхом зміни місця проживання без повідомлення органу досудового розслідування або залишення території України, крім того, підозрюваний може намагатися уникнути участі у процесуальних діях та судовому розгляді шляхом переховування, у тому числі з метою ускладнення досудового розслідування.
На реальність існування вказаного ризику також свідчить вік підозрюваного, який забезпечує йому можливість безперешкодного перетину державного кордону України під час дії воєнного стану, а також той факт, що підозрюваний вже мав можливість безперешкодного виїзду за державний кордон України.
- незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні з метою схиляння до зміни показань безпосередньо в суді, тому як підозрюваний володіє їх анкетними даними і такий вплив не виключається, оскільки в силу засади безпосередності дослідження показань, передбачених ст. 23 КПК України, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
За таких обставин ризик впливу на свідків, підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них та дослідження їх судом, а тому не виключено, що підозрюваному у разі не застосування до нього запобіжного заходу, будуть вчинитися дії щодо уникнення кримінальної відповідальності шляхом вмовлянь, підкупу чи залякування свідків у цьому провадженні відмовитися від раніше наданих показань чи уникати явки до суду з метою проведення їх допиту безпосередньо під час досудового розслідування або судового розгляду.
Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід, щодо ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту.
Ризики, передбачені п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчим у клопотанні, а прокурором у судовому засіданні, слідчий суддя вважає не доведеними та необгрунтованими, оскільки вони жодним чином не підтверджені, а у клопотанні зроблено тільки формальне посилання на них.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за інкримінованою ОСОБА_5 статтею КК України, обставини ймовірного вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, стан здоров'я, стійкість соціальних зв'язків та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органу розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим виникла необхідність у застосуванні до останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування і свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні щодо обставин, які у ньому досліджуються;
- здати на зберігання до територіального органу Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.
Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованих злочинів та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 177-179, 181, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати у кримінальному провадженні № 42024042030000109 від 05.08.2024року відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, що полягає в забороні підозрюваному з 23 год. 30 хв. до 05 год. 00 хв. наступної доби, залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, в межах строку досудового розслідування, тобто до 09 травня 2026 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утриматись від спілкування і свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні щодо обставин, які у ньому досліджуються;
5) здати на зберігання до територіального органу Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1