печерський районний суд міста києва
Справа № 757/53859/25-п
28 січня 2026 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Печерського УП ГУ НП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.184 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 16.10.2025 близько 15 год. 40 хв., не виконувала свої батьківські обов'язки по відношенню до свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки останній за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 55, у громадському, перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння і його було доставлено до КМДКЛ № 1 із діалогом: гостре отруєння алкоголем та психоактивними речовинами, чим порушив вимоги ст. 178 КУпАП, однак враховуючи те, що не досяг віку з якого настає адміністративна відповідальність, до відповідальності притягується його мати.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч.3 ст.184 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечувала щодо обставини викладених у протоколі, свою вину не визнала, зазначила, що протокол відносно неї складено безпідставно. Вказала, що займається вихованням сина та сумлінно виконує свої батьківські обов'язки одноособового, оскільки чоловік та батько дитини наразі проходить військову службу. 04.10.2025 року сину почали лікування препаратом, який призначено лікарем-психіатром. Два тижні мала бути адаптація до препарату, у зв'язку з чим син був вдома. Після вказаного інциденту, коли син прийшов до тями, він повідомив, що 16.10.2025 він вийшов з дому, зайшов до магазину, де придбав пляшку горілки, яку випив сам, оскільки йому було сумно. Подальші події не пам'ятає. Наголошувала, що з даного приводу провела з сином профілактичну роботу. Зауважила, що планує звернутись до психіатра за коригуванням лікування та поведінки дитини.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, згідно ч. 1 ст. 152 Сімейного кодексу України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідальність за ч. 3 ст. 184 КУпАП настає у разі вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 150 СК України, батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виходячи з положень ст. ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Належних, допустимих та достовірних доказів того, що ОСОБА_2 за обставин, викладених у протоколі, здійснив появу в громадському місці в стані алкогольного сп'яніння, чим в свою чергу образив людську гідність та громадську мораль, матеріали справи не містять. Так, з рапорту старшого інспектора Печерського УП ГУНП в м. Києві Дейнеги О.М. вбачається, що ОСОБА_2 виявили без свідомості.
До протоколу не долучено доказів невиконання ОСОБА_2 батьківських обов'язків стосовно сина, її пояснення свідчать про зворотнє та є неспростованими.
Само по собі складення протоколу про адміністративне правопорушення, за відсутності інших даних на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення, не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, приходжу до висновку про відсутність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Виходячи з зазначеного, керуючись п.1 ст.247 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП за відсутності події адміністративного правопорушення закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Білоцерківець О.А.