Рішення від 12.03.2026 по справі 756/1513/26

12.03.2026 Справа № 756/1513/26

Справа №756/1513/26

Провадження № 2/756/4031/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Козловець Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовним вимог

У грудні 2025 року позивач ТОВ «Юніт капітал» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 169096від 27 січня 2025року в розмірі 17542,04грн., якаскладається з: 11335,10грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5805,94грн. - заборгованість за відсотками, 401,00грн. - заборгованість за комісією, судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 27 січня 2025року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладений договір споживчого кредиту № 169096. За умовами якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» надало позичальнику кредитні кошти на споживчі цілі у розмірі 13334.00 грн. в наступному порядку: у розмірі 10000.50 грн. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 ; у розмірі 3333.50 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини. Зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 390,00 % річних . ТОВ «ФК «Кредіплюс» виконав своє зобов'язання за кредитним договором.

Відповідач належним чином не виконав грошові зобов'язання, у зв'язку із чим виник борг в розмірі 17542,04грн.

16 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт капітал» укладено Договір факторингу № 16042025 згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 169096від 27 січня 2025року.

Відповідач не виконує умови укладеного договору, тому позивач, як правонаступник просить суд задовольнити заявлені вимоги.

Рух справи

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 лютого 2026 року матеріали справи передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 09 лютого 2026 року відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду на 12 березня 2026 року.

Представник позивача в судове засідання 12 березня 2026 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в прохальній частині поданої позовної заяви представник позивача просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання 12 березня 2026 року не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Копія позовної заяви та ухвала суду про відкриття спрощеного позовного провадження надсилалась відповідачу на адресу зазначену ним при укладанні договору, як адресу місця проживання: АДРЕСА_1 . Конверт повернувся на адресу суду з відміткою "адресат відсутній". Клопотання про відкладення розгляду справи, до суду відповідач не надіслав, про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань до суду не надходили.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

В зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 27 січня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладений договір споживчого кредиту № 159654.

За умовами якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» надало позичальнику, шляхом перерахування коштів на рахунок споживача, кредитні кошти на споживчі цілі у загальному розмірі 31765,00 гривень, в наступному порядку : у розмірі 13334.00 грн. в наступному порядку: у розмірі 10000.50 грн. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 ; у розмірі 3333.50 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини (пункт 2.2.1 договору ).

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 390% річних. Тип процентної ставки - фіксована (п.2.3договру).

Загальний строк кредитування 84 дні, з 27 січня 2025 року по 21 квітня 2025 року (пункт 2.6 договору).

Пунктом 2.5 договору, передбачена комісія за надання кредиту - 25%, складає 3333,50 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 з поверненню кредитних коштів станом на 21 квітня 2025 року становить 17542,04грн., якаскладається з: 11335,10грн. - заборгованість за тілом кредиту, 5805,94грн. - заборгованість за відсотками, 401,00грн. - заборгованість за комісією.

Між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт капітал» 16 квітня 2025 року укладено Договір факторингу № 16042025 згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 169096 від 27 січня 2025року, згідно реєстру прав вимоги №4 від 03 липня 2025 року в розмірі 17542,04 грн.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України)

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов'язок довести заявлені позовні вимоги.

У поданому відзиві, відповідач лише заперечувала факту переходу права вимоги до позивача, проте, заперечень щодо розміру заборгованості не надано.

Судом перевірений розрахунок заборгованості наданий представником позивача, який суд вважає вірним. Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення використаних кредитних коштів, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що заборгованість за кредитним договором № 169096від 27 січня 2025року в сумі 17542,04грн грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача.

Наявними та дослідженими судом доказами доводиться факт перехід права вимоги до позивача.

Щодо стягнення судових витрат

Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов'язані з витребуванням доказів та пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до платіжної інструкції від 26 грудня 2025 року позивачем при зверненні з даною позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору 2422,40 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17, яка на підставі положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України має ураховуватися судом при застосуванні відповідних норм.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини друга-четверта статті 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу позивач надав укладений між ТОВ «Юніт Капітал» та Адвокатським об'єднанням «Соломко та партнери» договір №10-09/25-02 від 10 вересня 2025 року.

Відповідно до п.2 додаткової угоди № 25770894253 до Договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10 вересня 2025 року Адвокатське об'єднання «Соломко та партнери» взяло на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів Клієнта з питань, що відносяться до юрисдикції судів всіх інстанцій судів загальної юрисдикції, господарських судів та адміністративних судів по справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами: у тому числі з ОСОБА_1 .

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 25 листопада 2025 року, ТОВ «Юніт Капітал» поніс витрати на оплату правової допомоги зі складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, складання клопотання у розмірі 7000,00 грн.

Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» також підлягають стягненню понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 651 ч.2, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 169096 від 27 січня 2025 року в розмірі 17542,04 грн, витрати по сплаті судового збору 2422,40 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (ЄДРПОУ 43541163, адреса місця розташування 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки,34,офіс 333;

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 12 березня 2026 року.

Суддя І.С. Шролик

Попередній документ
134789560
Наступний документ
134789562
Інформація про рішення:
№ рішення: 134789561
№ справи: 756/1513/26
Дата рішення: 12.03.2026
Дата публікації: 16.03.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (12.03.2026)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 03.02.2026
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
12.03.2026 11:30 Оболонський районний суд міста Києва