11.03.2026 Справа № 756/3674/26
Справа пр. № 2-н/756/79/26
ун. № 756/3674/26
11 березня 2026 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Андрейчук Т.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів, -
Стягувачка ОСОБА_1 звернулась до Оболонського районного суду міста Києва з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
09 березня 2026 року заяву передано на розгляд судді Андрейчуку Т.В.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов такого висновку.
У заяві про видачу судового наказу зазначено, що у шлюбі з ОСОБА_2 стягувачка ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина ОСОБА_3 .
Стверджуючи, що дитина мешкає з нею та перебуває на повному її утриманні, а
ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання сина не надає, ОСОБА_1 просила видати судовий наказ, яким стягнути з боржника ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання заяви і досягнення дитиною повноліття.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (ч. 3 ст. 19 ЦПК України).
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу (ч. 1 ст. 160 ЦПК України).
Згідно з п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України).
За змістом ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Наведене свідчить, що право на звернення до суду з вимогою про стягнення аліментів на утримання дитини (дітей) має той батьків, з ким проживає дитина (діти).
Відповідно до відомостей, отриманих судом з Єдиного державного демографічного реєстру, місце проживання дитини зареєстроване разом з батьком ОСОБА_2 з адресою: АДРЕСА_1 , натомість місце проживання стягувачки зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
На підтвердження того, що малолітній син ОСОБА_3 мешкає з нею, стягувачка надала до суду акт обстеження житлово-побутових умов від 13 лютого 2026 року, складений старостою Святопетрівського старостинського округу Злепком В.М. У цьому акті вказано, що ОСОБА_4 мешкає разом з сином в квартирі АДРЕСА_3 за договором оренди від
04 жовтня 2024 року. Інформація, наведена в акті, записана старостою зі слів самої
ОСОБА_4 . Договір оренди квартири від 04 жовтня 2024 року стягувачкою суду не надано.
З огляду на викладене обставини щодо місця проживання малолітнього ОСОБА_3 підлягають з'ясуванню судом, що можливо здійснити лише у позовному провадженні. Водночас у наказному провадженні докази повинні підтверджувати безспірність вимог стягувача.
Отже, із поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою подано заяву про видачу судового наказу, що є підставою для відмови у видачі судового наказу (п. 8 ч. 1 ст.165 ЦПК України).
Також суддя зауважує, що наказне провадження не регулює питання стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно вимог до п. 6 ч. 1 ст. 168 ЦПК України у судовому наказі зазначається: сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника (наказне провадження).
За приписами п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення суду зазначається розподіл судових витрат (позовне провадження).
Тобто у наказному провадженні судові витрати не підлягають розподілу, згідно з нормами ст. ст. 137-141 ЦПК України, а лише формальне і документарне встановлення суми сплачених (фактично, а не у подальшому) судових витрат, яка підлягає стягненню.
Доказів на підтвердження сплати витрат на правову (професійну правничу) допомогу ОСОБА_4 не надано, що виключає можливість їх стягнення у наказному провадженні.
Згідно з п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст. 163 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
З огляду на викладене суддя дійшов висновку про необхідність відмовити
ОСОБА_3 у видачі судового наказу.
Керуючись ст. 165 ЦПК України, суддя, -
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Суддя роз'яснює заявниці, що за положеннями ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК