12 березня 2026 року
м. Київ
справа №580/10513/25
адміністративне провадження № К/990/11072/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів - Загороднюка А. Г., Кашпур О. В.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року у справі №580/10513/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії коменданта НОМЕР_2 прикордонної комендатури (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) підполковника ОСОБА_2 щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення "догана" 30 червня 2025 року, вчинені без проведення службового розслідування, без складання матеріалів перевірки та без письмового наказу;
- визнати протиправними дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення до службової картки ОСОБА_1 неправдивих або спотворених відомостей про накладення дисциплінарного стягнення "догана" без зазначення реквізитів відповідного наказу;
- зобов'язати відповідача вилучити зазначений запис із особової справи як такий, що не відповідає вимогам ст. 84- 87 Дисциплінарного статуту ЗСУ та пунктам 5- 7 глави 14 розділу III Інструкції № 558;
- визнати протиправним та скасувати рішення (наказ, запис у службовій картці) про накладення дисциплінарного стягнення "догана" від 30 червня 2025 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1208-ОС від 13 липня 2025 року у частині позбавлення премії за червень 2025 року;
- зобов'язати НОМЕР_3 прикордонний загін нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за червень 2025 року в повному розмірі; вилучити з особової справи ОСОБА_1 усі матеріали, пов'язані з незаконним накладенням стягнення та позбавленням премії.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії коменданта НОМЕР_2 прикордонної комендатури (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) підполковника ОСОБА_2 щодо накладення 30 червня 2025 року на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «догана».
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити коригування службової картки військовослужбовця ОСОБА_1 шляхом внесення запису про незаконність накладення дисциплінарного стягнення «догана» від 30 червня 2025 року.
Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1208-ОС від 13 липня 2025 року в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за червень 2025 року.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за червень 2025 року в сумі 13589,66 грн., з відрахуванням передбачених законодавством податків, зборів та обов'язкових платежів.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2026 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зокрема, в частині сплати судового збору.
16 січня 2026 року на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків, обґрунтоване обмеженим фінансуванням, у зв'язку з чим відповідач потребує додаткового часу для сплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку, апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 298 та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України у зв'язку з невиконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Суд зазначає таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Частиною першою статті 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Як зазначено вище та встановлено з оскаржуваного судового рішення, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору. Судом надано строк для усунення виявлених недоліків.
16 січня 2026 року на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків, обґрунтоване обмеженим фінансуванням, у зв'язку з чим відповідач потребує додаткового часу для сплати судового збору.
Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апелянту було надано достатньо процесуального часу для усунення недоліків апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатися отримати вигоду від фінансових складнощів, які склалися у нього на поточний момент, шляхом уникнення або зволікання виконання своїх процесуальних обов'язків, у тому числі щодо сплати судового збору.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом не надано.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку. Апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 298 та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України у зв'язку з невиконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та вважає їх обґрунтованими й такими, що відповідають вимогам процесуального закону.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Верховний Суду наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків.
Суд також зазначає, що чинне законодавство передбачає обов'язок учасників справи вчинити процесуальні дії у відповідь на ухвалу про без руху.
Проте Військовою частиною НОМЕР_1 у наданий апеляційним судом строк недоліки апеляційної скарги, що стали підставою для її залишення без руху, не усунуті, а вимоги ухвали апеляційного суду від 07 січня 2026 року не виконано, що свідчить про невиконання відповідачем процесуальних обов'язків.
Отже, Суд вважає, що повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги, апеляційним судом вірно застосовано положення частини другої статті 298 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, правильне їх застосування є очевидним, застосування та тлумачення зазначених норм процесуального права не викликають сумніву, а доводи касаційної скарги не спростовують мотивів суду апеляційної інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги.
Крім того, доводи касаційної скарги зводяться лише до причин несплати судового збору, а тому не спростовують і не ставлять під сумнів ухвалу суду.
Суд наголошує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, установленому законом.
Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на оскарження відповідачем ухвали про повернення апеляційної скарги та з урахуванням положень статті 333 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись частинами першою, третьою статті 333 КАС України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року у справі №580/10513/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. Дашутін
Судді А. Г. Загороднюк
О. В. Кашпур