18.02.2026 Справа № 523/18373/25
Справа №523/18373/25
Провадження №2/756/2936/26
18 лютого 2026 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Тихої О.О.,
за участю секретаря судового засідання Ребеко О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,
Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулося до Оболонського районного суду м. Києва з вказаним позовом.
Позовна заява обгрунтована тим, що 04.10.2024 у м. Києві по вул. Парково-Сирецькій сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Volkswagen Jetta», номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 .
Вина ОСОБА_1 у скоєнні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.10.2022 у справі №761/38958/24.
На дату ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження та власнику автомобіля «Volkswagen Jetta», номерний знак НОМЕР_2 , завдано матеріальні збитки. Відповідно до звіту автотоварознавчого дослідження вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen Jetta», номерний знак НОМЕР_2 , складає 25 103,49 грн.
Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило регламентну виплату потерпілому у розмірі 22 084,15 грн. Крім того, позивачем були понесені додаткові витрати, пов'язані зі збором документів та визначенням розміру шкоди у розмірі 2 000,00 грн.
Тому, відповідно до ст.1191 ЦК України, після проведення виплати потерпілій особі у Моторного (транспортного) страхового бюро України виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1 .
З урахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача в порядку регресу суму завданих збитків у розмірі 24 084,15 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою судді від 06.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
У зв'язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього процесуальний кодекс України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За вимогами Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.11.2024 у справі № 761/38958/24 (провадження № 3/761/8529/2024) ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Як вбачається з вказаної постанови, ОСОБА_1 04.10.2024 року о 15:55 год. в м.Києві на вул. Парково-Сирецькій, 1, керуючи транспортним засобом «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 , рухався заднім ходом, не переконався в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем «Volkswagen Jetta», номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився позаду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.10.9 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З огляду на викладене та відповідно до положення ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.11.2024, згідно засад інституту доказування у цивільному судочинстві, яка набрала законної сили 23.11.2024, відповідно до яких відповідача визнано винуватим у дорожньо-транспортній пригоді.
Отже, з огляду на викладене вина відповідача ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді є доведеною.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 04.10.2024, був пошкоджений автомобіль Volkswagen Jetta», номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 .
На час ДТП водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
07.10.2024 ОСОБА_2 звернулася до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно зі Звітом про оцінку вартості відновлювального ремонту № 1008_24_MTS від 20.11.2024 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Jetta», номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 25 103,49 грн.
Розмір регламентної виплати МТСБУ на користь ОСОБА_1 склав 22 084,15 грн. (довідка №1 від 09.01.2025 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих).
Відповідно до Наказу МТСБУ вказана сума була виплачена ОСОБА_2 , що підтверджується платіжною інструкцією № 316953 від 13.01.2025.
Крім того, МТСБУ були сплачені послуги аварійного комісара у розмірі 2000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 211064 від 08.01.2025.
Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п.22.1 ст 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV, при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV, Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст.29 вказаного Закону №1961-IV, передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому в порядку, встановленому законодавством.
Статтею 1191 ЦК України та п. п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV, передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Надаючи оцінку наявним у матеріалах справи доказам суд дійшов висновку щодо правомірності звернення позивача з вимогою про стягнення в порядку регресу з відповідача ОСОБА_1 на його користь суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 22 084,15 грн. та витрат, пов'язаних з викликом аварійного комісара, у розмірі 2 000,00 грн., а всього 24 084,15 грн., у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування, у розмірі 24 084 (двадцять чотири тисячі вісімдесят чотири) гривні 15 копійок; витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про сторони у справі:
Позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ - 21647131, місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Тиха