Справа № 307/4786/25
Провадження № 2/307/1801/25
03 березня 2026 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., участю секретаря Ваш Е.О., представника позивача ТзОВ «Факторинг Партнерс» - Кондрат Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів Закарпатської області Україна в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до Тячівського районного суду Закарпатської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 12 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 20 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» і фізичною особою ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту кредитодавця: https://cashtancredit.com.ua, який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем позикодавця, в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено Договір про споживчий кредит/Кредитний договір № 54737893. Наголошує, що згідно Договору основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього Договору. Щодо умов та порядку укладання Договору № 54737893 від 20 січня 2025 року, то кредитний договір укладений у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється зі сторони позичальника за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, яким позичальник засвідчується не тільки підписання кредитного договору та супутніх документів до нього, але й підтвердження ознайомлення з Правилами. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 7 000, 00 гривень; строк користування кредитними коштами - 365 днів з 20 січня 2025 року та закінчується 19 січня 2026 року (включно) та складається з дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду: проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять - 1, 00 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Відповідно до умов кредитного договору при застосуванні Програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту відповідно до Правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 1, 0 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, перерахувавши грошові кошти на рахунок позичальника/картковий рахунок позичальника. Відповідач, підписавши кредитний договір та отримавши кредитні кошти, зобов'язався повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому цим Договором (Графіку розрахунків (платежів), зокрема протягом дисконтного (пільгового) періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного (пільгового) періоду кредитування, а після закінчення дисконтного (пільгового) періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно. Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов цього Договору, зокрема, але не виключно: порушення позичальником строків оплати процентів, невжиття заходів щодо підтвердження його фінансового стану, тощо кредитор має право вимагати дострокового погашення усієї заборгованості за кредитом. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором. Зазначені умови є публічною пропозицією у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України. Як на підставу позовних вимог посилається на ст. 1054 ЦК України, ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», та зазначає, що електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, і положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 10 листопада 2025 року було укладено договір № 10-11/25, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 54737893. Таким чином, ТзОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 54737893. Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим, у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 54737893 від 20 січня 2025 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 23 450, 00 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) складає 7 000, 00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги складає 15 750, 00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) складає 700, 00 гривень. Розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання цієї позовної заяви з урахуванням коефіцієнту пониження становить 2 422, 40 гривень. На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок відповідача у судовому процесі надає договір про надання правничої допомоги та акт про надання юридичної допомоги, яким згідно умов договору підтверджується факт надання послуг, а саме сторони по договору підтверджують, що жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу наданих послуг в цілому один до одного не мають. З врахуванням вищенаведеного, попередня сума судових витрат, які поніс позивач у зв'язку з пред'явленням даного позову та розгляду справи складає 2 422, 40 гривень, яка вираховується виходячи із розміру сплати позивачем судового збору за подання даного позову та підтверджується долученим у формі додатку до позовної заяви копією платіжного доручення та 13 000, 00 гривень витрат на професійну правову допомогу. Позивачем направлялась на електронну адресу відповідача вимога про повернення заборгованості. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором № 54737893 від 20 січня 2025 року в розмірі 23 450, 00 гривень, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422, 40 гривень та понесені витрати на професійну правову допомогу в розмірі 13 000, 00 гривень.
Відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву, поданому до суду 16 січня 2026 року, заявила клопотання про витребування доказів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» та просить витребувати: детальний розрахунок заборгованості за договором № 54737893 від 20 січня 2025 року із зазначенням: періодів нарахування процентів; бази нарахування (залишок тіла кредиту на кожен день); застосованої ставки у кожному періоді; конкретних дат, з яких та до яких здійснювалося нарахування; відображення усіх платежів, списань, заліків та змін зобов'язання (за наявності); первинні документи, що підтверджують видачу кредиту 7 000, 00 грн, зокрема, належні банківські/платіжні документи, які дозволяють однозначно встановити факт і дату перерахування коштів на рахунок/картку відповідача; повний пакет документів щодо укладення електронного кредитного договору (ідентифікації та підписання), а саме: повні технічні логи (логування подій) укладення договору; дані щодо використаного одноразового ідентифікатора (OTP): дата, час, спосіб генерації/направлення, телефонний номер, прив'язка до особи; технічні параметри сесії (час, IP-адреса, пристрій/браузер), які позивач вважає доказами підписання договору саме відповідачем; усі матеріали, на які позивач посилається як на підтвердження акцепту та волевиявлення відповідача; належні докази направлення та отримання відповідачем вимоги про дострокове погашення, включно з доказами: дати фактичного направлення; способу направлення; дати фактичного отримання відповідачем (якщо позивач на це посилається); повного тексту вимоги, яка була направлена; докази правонаступництва (відступлення права вимоги), а саме: договір відступлення права вимоги № 10-11/25 від 10 листопада 2025 року у повному обсязі; реєстр боржників/витяг із реєстру боржників, який підтверджує включення до нього саме відповідача і саме договору № 54737893; акти приймання-передачі реєстру боржників (у друкованому та електронному вигляді) у повному обсязі; підтвердження оплати/виконання умов договору відступлення (платіжні документи); документи щодо судових витрат на правничу допомогу, зокрема: детальний опис наданих послуг, обсяг робіт, витрачений час; підтвердження фактичної оплати або юридичного обов'язку сплатити 13 000, 00 гривень саме за цю справу.
Також відповідач ОСОБА_1 30 січня 2026 року подала суду клопотання про перехід до загального позовного провадження.
Крім того, 03 березня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подала суду клопотання про призначення у справі № 307/4786/25 судової комп'ютерно-технічної (криптографічної) експертизи електронних доказів. Проведення експертизи просить доручити державній спеціалізованій експертній установі (за вибором суду) або судовому експерту, який має компетенцію у сфері перевірки КЕП/контейнерів підпису/позначок часу/сертифікатів. Просить поставити перед експертом такі питання: Чи містить кожен із наданих на дослідження додатків/доказів, долучених позивачем при поданні позову, кваліфікований електронний підпис; якщо підпис не вбудований у PDF, чи надано окремий контейнер/файл підпису, який криптографічно та однозначно прив'язується до конкретного файла даних (із неможливістю підміни без руйнування перевірки підпису); Чи підтверджується криптографічно зв'язок «файл даних - файл підпису/ контейнер» для кожного додатка: чи коректно верифікується підпис; чи є файл даних цілісним (без змін після підписання); чи відсутні ознаки редагування/ переформатування/перезбереження після моменту накладення підпису; а у разі виявлення змін - чи є вони такими, що неминуче мали б зруйнувати перевірку підпису або свідчать про підміну електронного об'єкта; Які встановлюються реквізити підпису (за кожним додатком): підписувач, серійний номер і статус сертифіката, наявність та реквізити кваліфікованої позначки часу (наявність/дата/чинність), формат і алгоритми підпису; чи був сертифікат чинним і не відкликаним на момент накладення підпису/позначки часу; чи містить контейнер повні дані, достатні для незалежної верифікації; Чи є тотожними (за цифровими характеристиками, у тому числі хеш значеннями/контрольними сумами, розміром, структурою, метаданими та службовими полями) файли додатків, що були фактично підписані (якщо підписні контейнери надані), тим файлам додатків, які позивач подав як докази у справі; якщо не тотожні - у чому полягають відмінності, чи стосуються вони змісту, структури, послідовності сторінок, вбудованих об'єктів, та чи можуть такі відмінності впливати на доказове значення документів і свідчити про перекомпонування/ підміну; Чи містять подані позивачем «протоколи підписання/перевірки» у форматі PDF щодо відповідних додатків будь-які кваліфіковані електронні підписи; якщо ні - чи можуть такі «протоколи» самі по собі (без підписних контейнерів та без надання файлів даних у підписаному вигляді) забезпечувати криптографічно перевірюване підтвердження факту накладення КЕП, і чи придатні вони для незалежного встановлення підписувача, часу підписання, цілісності та незмінності електронних доказів; Чи містять досліджувані файли (додатки/докази позивача, долучені при поданні позову в ЄСІТС) технічні ознаки будь-якого втручання, зокрема ознаки перетворення, конвертації, повторного збереження, інкрементальних перезаписів, перекомпонування сторінок, заміни/вбудування/видалення об'єктів, змін у структурі (xref/об'єктні потоки), змін у метаданих (Creator/Producer/ModDate), слідів використання програм редагування або підписання, а також інших дій, які могли змінити файл як електронний об'єкт. У разі виявлення таких ознак просить експерта встановити їх характер та технічну значущість; визначити, чи могли такі дії призвести до зміни змісту документа або до втрати властивостей оригіналу електронного документа; встановити, чи узгоджуються виявлені ознаки із твердженням про первісне подання файла до ЄСІТС саме в такому вигляді; а також, якщо буде надано підпис/контейнер підпису, - встановити, чи могли такі втручання відбутися після накладення підпису без руйнування криптографічної перевірки, і чи не свідчать вони про підміну файла даних під «той самий» доказ. Просить покласти обов'язок попередньої оплати (авансування) витрат на проведення призначеної судом експертизи на позивача, зобов'язавши позивача внести визначену судом суму авансу на депозитний рахунок суду у строк, встановлений судом, оскільки експертиза спрямована на перевірку доказів, на які посилається позивач як на підставу позову, а первинні електронні об'єкти та технічні дані, необхідні для експертного дослідження (оригінальні файли, файли підпису/ підписні контейнери, метадані, контрольні суми/хеш-значення, технічні атрибути підписання), перебувають у сфері фактичного володіння/контролю позивача та/або подані ним через підсистеми ЄСІТС. У разі невнесення позивачем авансу у визначений судом строк прошу суд належним чином оцінити таку процесуальну поведінку як неусунення сумнівів щодо автентичності та незмінності власної доказової бази позивача і як невиконання обов'язку забезпечити перевірюваність доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
У відповіді на відзив позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» вважає клопотання відповідача про витребування доказів у ТзОВ «Факторинг Партнерс» необґрунтованим та безпідставним, яке задоволенню не підлягає. В порушення вимог ч. 2 ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України відповідачем не зазначено: обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, та вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. З цього приводу, хочемо звернути увагу суду на те, що, по-перше, відповідач не зверталась до позивача із запитом щодо отримання тих доказів, які просить витребувати у поданому клопотанні, а по-друге, більшість вказаних у клопотанні доказів міститься в матеріалах справи, частину з яких відповідач надала особисто. З огляду на викладене, вищезазначені порушення норм цивільно процесуального права є самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання про витребування доказів. Що стосується надання первинних документів, що підтверджують видачу кредиту, які просить витребувати відповідач, звертаємо увагу суду, що такі були надані разом з позовною заявою. Отже, як було зазначено вище, кредитний договір № 54737893 було укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та норми саме цього закону повинні застосовуватись до даних правовідносин. Так, згідно частини 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України. Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг. Відповідно до ч. 3 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг , оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку. Пунктом 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що до фінансових платіжних послуг належать такі послуги, зокрема: послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Згідно пункту 5 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про платіжні послуги» до надавачів платіжних послуг належать, зокрема: фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг. Пунктом 3 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29 липня 2022 року, визначено ряд термінів, зокрема: 8) документ за операцією з використанням платіжних інструментів документ, що підтверджує виконання операції з використанням платіжного інструменту; 12) емісія платіжних інструментів (далі - емісія) - платіжна послуга, що надається емітентом платіжних інструментів на договірних засадах із користувачем, яка полягає у випуску (наданні) користувачу платіжного інструменту для ініціювання та оброблення платіжних операцій; 13) емітент платіжних інструментів (далі - емітент) - надавач платіжних послуг, який надає послугу емісії платіжних інструментів та має право на надання такої послуги відповідно до законодавства України. Своєю чергою, згідно з пунктом 159 вищевказаного Положення документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань. Так, позивач об'єктивно позбавлений можливості надати первинні бухгалтерські документи на підтвердження факту видачі кредитних коштів, оскільки не є банком в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», а є фінансовою установою і діє відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії». У свою чергу, первісний кредитор, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Фін», є небанківською фінансовою установою та здійснює свою діяльність на підставі спеціальної ліцензії та відповідно до норм чинного законодавства. Отже, станом на дату укладення Кредитного договору №54737893 і дотепер Товариство діє на підставі ліцензії Національного банку України від 26 березня 2024 року на надання коштів та банківських металів у кредит. Натомість, здійснення переказу коштів не охоплюються цією ліцензію, а отже, для видачі кредитів в безготівковій формі, ТзОВ «Еко Фін» має залучати надавача платіжних послуг. В даному випадку таким надавачем платіжних послуг є ТзОВ «ПрофітГід» (код ЄДРПОУ 39932827), що здійснює свою діяльність на підставі ліцензії Національного банку України № 21/991-рк від 29 травня 2023 року на переказ коштів без відкриття рахунку. Варто також зауважити, що ТзОВ «Еко Фін» не отримує повні реквізити банківської картки, які необхідні для здійснення операцій по карті через Інтернет. Для платіжних операцій по картах товариством використовуються відповідні сертифіковані платіжними системами сервіси. Захист реквізитів карт у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту «PCI DSS». Таким чином, кредитодавець не отримує повні реквізити картки позичальника, яка вказується ним для отримання кредиту. Так, на підтвердження видачі кредитних коштів позивачем до позовної заяви було додано квитанцію ТзОВ «ПрофітГід» № 43739-75115-04253, відповідно до якої 20 січня 2025 року відбувся переказ грошових коштів ОСОБА_1 у сумі 7 000, 00 гривень згідно кредитного договору № 54737893 від 20 січня 2025 року на номер картки НОМЕР_1 , яку позичальник власноруч вказав при заповненні форм на сайті кредитодавця. З огляду на вищевикладене, враховуючи спеціальні норми, якими врегульовано правовідносини у даній справі, зазначена квитанція надавача платіжних послуг ТзОВ «ПрофітГід» є первинним документом та належним доказом видачі кредиту. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12.06.2023 року у справі №263/3470/20, відповідно до якого було зазначено наступне: «Доводи касаційної скарги, що у матеріалах справи немає бухгалтерських документів про видачу кредиту не заслуговують на увагу, з огляду на таке. Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно правових актів Національного банку України. Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України. Згідно з пунктом 3 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» продавець (виконавець, постачальник) оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів із зазначенням дати здійснення розрахунку. Закон є спеціальним нормативно-правовим актом щодо регулювання спірних правовідносин, тому посилання заявника на статтю 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є безпідставним». Таким чином, матеріали справи містять первинні документи, які є належними доказами підтвердження перерахування грошових коштів за Кредитним договором № 54737893 від 20 січня 2025 року. Просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про витребування доказів.
Представник позивача ТзОВ «Факторинг Партнерс» - Кондрат Л.Г. у судовому засіданні в режимі відеоконференції просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів з підстав, викладених позивачем у відповіді на відзив. Також просить відмовити у клопотанні відповідача ОСОБА_1 про перехід до загального позовного провадження та у клопотанні про призначення судової комп'ютерно-технічної (криптографічної) експертизи електронних доказів.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилася, будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи шляхом надсилання судової повістки до електронного кабінету відповідача, а тому суд на підставі п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України справу розглянув за відсутності відповідача на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, відзиву на позовну заявута заперечення на відповідь на відзив.
Розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів, про перехід до загального позовного провадження, про призначення судової комп'ютерно-технічної (криптографічної) експертизи електронних доказів, заслухавши з цього приводу думку представника позивача ТзОВ «Факторинг Партнерс» - Кондрат Л.Г., суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Щодо клопотання відповідача про витребування у позивача доказів, а саме: детального розрахунку заборгованості за договором № 54737893 від 20 січня 2025 року із зазначенням періодів нарахування процентів; бази нарахування (залишок тіла кредиту на кожен день); застосованої ставки у кожному періоді; конкретних дат, з яких та до яких здійснювалося нарахування; відображення усіх платежів, списань, заліків та змін зобов'язання (за наявності), то суд звертає увагу відповідача на ті обставини, що вказані докази надані позивачем разом з позовною заявою та повторно приєднані до відповіді на відзив, зокрема, позивачем надано детальний розрахунок заборгованості за Договором № 54737893 від 20 січня 2025 року, де загальний розмір заборгованості становить 23 450, 00 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) складає 7 000, 00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги складає 15 750, 00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) складає 700, 00 гривень.
Щодо клопотання відповідача про витребування у позивача доказів, а саме: первинних документів, що підтверджують видачу кредиту 7 000, 00 грн, зокрема, належних банківських/платіжних документів, які дозволяють однозначно встановити факт і дату перерахування коштів на рахунок/картку відповідача, то суд звертає увагу відповідача що до позову позивачем додано квитанцію № 43739-75115-04253 від 20 січня 2025 року, відповідно до якої через ТзОВ «ПрофітГід» успішно перераховано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Фін» кошти в сумі 7 000 гривень на платіжну картку № НОМЕР_1 . Кредитний договір № 54737893 було укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та норми саме цього закону повинні застосовуватись до даних правовідносин. Так, згідно частини 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України. Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг. Відповідно до ч. 3 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг , оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку. Пунктом 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що до фінансових платіжних послуг належать такі послуги, зокрема: послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Згідно пункту 5 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про платіжні послуги» до надавачів платіжних послуг належать, зокрема: фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг. Пунктом 3 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29 липня 2022 року, визначено ряд термінів, зокрема: 8) документ за операцією з використанням платіжних інструментів документ, що підтверджує виконання операції з використанням платіжного інструменту; 12) емісія платіжних інструментів (далі - емісія) - платіжна послуга, що надається емітентом платіжних інструментів на договірних засадах із користувачем, яка полягає у випуску (наданні) користувачу платіжного інструменту для ініціювання та оброблення платіжних операцій; 13) емітент платіжних інструментів (далі - емітент) - надавач платіжних послуг, який надає послугу емісії платіжних інструментів та має право на надання такої послуги відповідно до законодавства України. Своєю чергою, згідно з пунктом 159 вищевказаного Положення документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань. Так, позивач у відповіді на відзив навів докази, що він об'єктивно позбавлений можливості надати первинні бухгалтерські документи на підтвердження факту видачі кредитних коштів, оскільки не є банком в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», а є фінансовою установою і діє відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії». У свою чергу, первісний кредитор, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Фін», є небанківською фінансовою установою та здійснює свою діяльність на підставі спеціальної ліцензії та відповідно до норм чинного законодавства. Отже, станом на дату укладення Кредитного договору № 54737893 і дотепер товариство діє на підставі ліцензії Національного банку України від 26 березня 2024 року на надання коштів та банківських металів у кредит. Натомість, здійснення переказу коштів не охоплюються цією ліцензію, а отже, для видачі кредитів в безготівковій формі, ТзОВ «Еко Фін» має залучати надавача платіжних послуг. В даному випадку таким надавачем платіжних послуг є ТзОВ «ПрофітГід» (код ЄДРПОУ 39932827), що здійснює свою діяльність на підставі ліцензії Національного банку України № 21/991-рк від 29 травня 2023 року на переказ коштів без відкриття рахунку.
Щодо клопотання відповідача про витребування у позивача доказів, а саме: повного пакету документів щодо укладення електронного кредитного договору (ідентифікації та підписання), то суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали. (Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2020 року по справі № 751/6069/19). Крім того, згідно висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20 та від 20.06.2022 у справі № 757/40396/20 електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документу з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 вказаного вище закону, є оригіналом такого документу. Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України цифровий підпис це аналог власноручного підпису, а за визначенням Закону України "Про електронні довірчі послуги" цифровий підпис - це електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис, при цьому такі дані мають бути унікальними та однозначно пов'язаними із підписувачем і не пов'язаними з жодною іншою особою. Зважаючи на те, що електронний договір укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" є оригіналом такого документа, то клопотання про витребування оригіналів доказів також не підлягає задоволенню.
Щодо клопотання відповідача про витребування у позивача доказу повного тексту вимоги, яка була направлена; доказу правонаступництва (відступлення права вимоги), а саме: договору відступлення права вимоги № 10-11/25 від 10 листопада 2025 року у повному обсязі; реєстру боржників/витягу із реєстру боржників, який підтверджує включення до нього саме відповідача і саме договору № 54737893; актів приймання-передачі реєстру боржників (у друкованому та електронному вигляді) у повному обсязі; підтвердження оплати/виконання умов договору відступлення (платіжні документи); документів щодо судових витрат на правничу допомогу, зокрема: детального опису наданих послуг, обсягу робіт, витраченого часу; підтвердження фактичної оплати або юридичного обов'язку сплатити 13 000, 00 гривень, то суд звертає увагу відповідача, що вказані докази вже приєднані позивачем до позовної заяви та до відповіді на відзив, зокрема, додано Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-11/25, акт прийому-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді за Договором № 10-11/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 листопада 2025 року (Додаток № 4), витяг з реєстру боржників до договору № 10-11/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 листопада 2025 року, платіжну інструкцію № 0577410000 від 17 листопада 2025 року, вимогу від 21 листопада 2025 року про усунення порушень за кредитним договором № 54737893 від 20 січня 2025 року тощо.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема у порядку: позовного провадження (загального або спрощеного).
За приписами частини 2 статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, віднесені до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті, норми якої дають можливість розглядати справи з ціною позову, яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в спрощеному позовному порядку.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Як вбачається зі змісту позову, його предметом є стягнення 23 450, 00 гривень заборгованості. Тобто, дана справа є малозначною та може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження. Крім того, враховуючи предмет позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд вважає, що підстав, які б перешкоджали розглядові справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідачем не наведені.
З урахуванням вищевикладеного, взявши до уваги категорію та складність спору, обсяг та характер поданих доказів у справі, зокрема предмет та підстави позову, інші обставини, у справі відсутні правові підстави для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.
Невизнання відповідачем позовних вимог не може слугувати підставою для переходу розгляду справи у загальному позовному провадженні. Тому, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про перехід до загального позовного провадження.
Згідно зі ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Згідно параграфа 6 ЦПК України призначення у справі експертизи є правом суду, а не обов'язком, подане представником відповідачки клопотання про призначення судової експертизи не належить до випадків, коли призначення судом експертизи є обов'язковим згідно ст. 105 ЦПК України.
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору № 54737893 від 20 січня 2025 року. Зазначений договір недійсним не визнано.
При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене та те, що предметом даного позову є стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит та відповідач не оспорює дійсність цього договору, питання, які просить відповідач поставити на вирішення експерта при призначенні судової комп'ютерно-технічної (криптографічної) експертизи електронних доказів не входять у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України, а тому у задоволенні клопотанняпро призначення судової комп'ютерно-технічної (криптографічної) експертизи електронних доказів слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 43, 19, 84, 274, 277, суд,
Відмовити у клопотанні відповідача ОСОБА_1 про витребування у позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» детального розрахунку заборгованості, первинних доказів видачі кредиту, повного пакету технічних доказів укладення електронного договору, належних доказів направлення/отримання вимоги про дострокове погашення, повного пакету документів щодо відступлення права вимоги, підтвердження оплати за таким договором та документів щодо судових витрат на правничу допомогу.
Відмовити у клопотанні відповідача ОСОБА_1 про перехід до загального позовного провадження у цивільній справі № 307/4786/25 (провадження № 2/307/1801/25).
Відмовити у клопотанні відповідача ОСОБА_1 про призначення у справі № 307/4786/25 судової комп'ютерно-технічної (криптографічної) експертизи електронних доказів.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали буде складено 06 березня 2026 року.
Головуюча: Сойма М.М.