11 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/9932/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року в адміністративній справі №160/9932/25 (головуючий суддя першої інстанції - Серьогіна О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач 03.04.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ України в Дніпропетровській області, ГУ ПФУ в м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у м.Києві №047050030336 від 27.01.2025 року про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;
- зобов'язати ГУ ПФУ в м.Києві зарахувати до його пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період роботи з 23.05.1989 року по 20.01.2025 року - 35 років 7 місяців 28 днів у Дніпровському ордені Леніна металургійний комбінат ім.Ф.Е. Дзержинського, у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», у ПАТ «Дніпровський коксохімічний завод», у ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» та прийняти відповідне рішення про призначення пенсії;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути його заяву про призначення пенсії від 20.01.2025 року з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві № 047050030336 від 27.01.2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №604 від 20.01.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», дослідивши періоди роботи, зазначені в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 23.07.1986 року, з урахуванням висновків суду в даній справі.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві №047050030336 від 27.01.2025 року відмовлено позивачу в призначенні пенсії, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. В рішенні зазначено, що відповідно наданих до заяви документів (ідентифікаційний код, трудова книжка, уточнюючі довідки) загальний страховий стаж складає 37 років 1 місяць 12 днів. Пільговий стаж за Списком №2 відсутній (пільгова довідка не надана). Відповідно архівній довідці від 22.10.2024 року № Ф-21/2-09/1495 документи з особового складу ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» прийняті на довгострокове зберігання до архівного управління Кам'янської міської ради. Рішення Комісії на даний час не надане. Вказує, що рішення про відмову у призначенні пенсії є законними та обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивач відзив на скаргу не подалв, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
У період з 01.09.2025 року по 15.09.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 24.09.2025 року по 09.12.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала на лікарняному. У період з 29.12.2025 року по 11.01.2026 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період 20.01.2026 року по 12.02.2026 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала у відпустці.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.01.2025 року звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою №604 про призначення пенсії відповідно до п. 2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 27.01.2025 року №047050030336 відмовлено позивачу в призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
У рішенні зазначено, що відповідно до наданих до заяви документів (ідентифікаційний код, трудова книжка, уточнюючі довідки) загальний страховий стаж складає 37 років 1 місяць 12 днів. Пільговий стаж за Списком №2 відсутній (пільгова довідка не надана). Відповідно архівній довідці від 22.10.2024 року № Ф-21/2-09/1495 документи з особового складу ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» прийняті на довгострокове зберігання до архівного управління Кам'янської міської ради. Рішення Комісії на даний час не надане.
Не погодившись з рішенням про відмову в призначенні пенсії, позивач оскаржив таке рішення до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі по тексту - Закон №1058), право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Частиною першою статті 24 Закону №1058 встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058).
Згідно із частиною четвертою статті 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
12.08.1993 року Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту - Порядок №637).
Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських та інших документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії, зокрема, на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №439/1148/17.
Апеляційний суд вказує, що вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для встановлення та обрахування пільгового стажу.
Як вбачається з копії трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 23.07.1986 року останній працював:
- з 03.07.1986 року по 08.08.1986 року працював монтажником 1 розряду у Дніпровському металургійному комбінатів ім. Ф.Е.Дзержинського;
- з 21.09.1987 року по 17.05.1989 року працював лаборантом у Дніпродзержинському індустріальному інституті ім. М.І. Арсенічева;
- з 23.05.1989 року по теперішній час працює електромонтером з ремонту та обслуговуванню електроустаткування у ПАТ «Камет-Сталь»;
Період з 23.05.1989 року по 20.01.2025 року не зарахований до пільгового стажу.
При цьому, в період своєї роботи на вищезазначених підприємствах, позивач на умовах повного робочого дня виконував роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Наказом (розпорядженням) від 03 травня 1989 року №439 по Дніпровському ордена Леніна металургійному комбінату ім. Ф.Е.Дзержинського «Филонович Владимир Алексеевич» (так у документі) 18.01.1970 р.н., прийнятий електромонтером з ремонту та обслуговуванню електроустаткування Зчм2 розряду ділянки «стану 250» вісепрокатного цеху з 23 травня 1989 року.
Розпорядженням від 12 жовтня 1989 року №397 по цеху переведений електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування 4чм2 розряду ділянки «стану 250» вісепрокатного цеху з 01 жовтня 1989 року.
Розпорядженням від 14 травня 1992 року №143 переведений електромонтером з ремонту та обслуговуванню електрообладнання 5чм2 розряду ділянки «стану 250» вісепрокатного цеху з 14 травня 1992 року.
Розпорядженням від 18 травня 1999 року №166 по цеху переведений електромонтером ремонту та обслуговуванню електроустаткування вісепрокатного стану бчмі розряду вісепрокатного цеху з 18 травня 1999 року.
Наказом від 20 серпня 2013 року №1000 по комбінату та наказом (розпорядженням) від 30 серпня 2013 року №3951 переведений електромонтером з ремонту та обслуговуванню електроустаткування бчм 1 розряду дільниці технічного обслуговування та ремонту електроустаткування прокатного виробництва електроенергоремонтного цеху ремонтно-сервісного центру з 16 вересня 2013 року.
Наказом від 06 серпня 2020 року №629 та наказом (розпорядженням) від 01 вересня 2020 року №2160 по комбінату переведений електромонтером з ремонту та обслуговуванню електроустаткування 6 розряду дільниці технічного обслуговування та ремонту електроустаткування прокатного цеху з 02 вересня 2020 року.
Наказом від 02 серпня 2021 року №840 по публічному акціонерному товариству «Дніпровський металургійний комбінат» «Про звільнення працівників комбінату у зв'язку переведенням до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський коксохімічний завод»» ОСОБА_1 звільнений з 02 серпня 2021 року за п.5 ст.36 КЗпП України в порядку переведення до ПРАТ «ДКХЗ».
Вищезазначений загальний стаж роботи за професіями, передбаченими Списком № 2, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, підтверджується наступними документами:
- довідка форми ОК-5 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- копія повідомлення, щодо атестації робочих місць за умовами праці №003/07-1-406-121 від 29.11.2011 р.;
- копія повідомлення атестації робочих місць за умовами праці №14/1-121 від 26.10.1999;
- копія постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 28.02.2014 р. №88 з додатком (вибірково);
- копія постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 25.12.2001р. №1269 з додатком (вибірково);
- копія постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 26.12.2012; №660 з додатком (вибірково);
- копія постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 31.08.2020р. №22 з додатком (вибірково);
- копія постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 26.12.2017р. №28 з додатком (вибірково);
- копія постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 20.10.1994р. №813 з додатком (вибірково);
- копія постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 29.12.2006р. №992 з додатком (вибірково);
- копія архівної довідки від 22.10.2024 року №Ф-21/2-09/1495.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 10.12.2020 року у справі №372/403/17, від 29.03.2023 у справі №360/4129/20.
Зауважень щодо записів трудової книжки пенсійним органом в спірному рішенні не зазначено.
Враховуюче викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскаржувані періоди роботи позивача є документально підтвердженими та підлягають зарахуванню до його пільгового стажу за Списком № 2.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення ГУ Пенсійного фонду України у м. Києві про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах № 047050030336 від 27.01.2025 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, а також те, що пенсійним органом не обраховувався стаж позивача з урахуванням спірних періодів, суд першої інстанції обґрунтовано визначив та зобов'язав відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 2 оскаржувані періоди роботи позивача, та з урахуванням висновків суду.
Апеляційний суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.
Висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов'язковими для врахування суб'єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення. Суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов'язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.
Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог сторонами не оскаржується, а тому апеляційним судом рішення суду в цій частині не переглядається.
Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року в адміністративній справі №160/9932/25 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року в адміністративній справі №160/9932/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко