Справа 362/1774/26
Провадження 3/362/693/26
11.03.2026 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, , житель АДРЕСА_1
за ст. ст. 124 КУпАП
встановив:
14.02.2026 о 23:20 год. на а/д М-05 «м. Київ - Одеса» 60 км. + 700 м., водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Proace, д.н.з. НОМЕР_1 , у порушення правил п. п. 2.3б, 12.1 ПДР України, не був уважним, не врахував дорожньої обстановки та її зміни, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, у результаті чого здійснив наїзд на тварину, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збиткам.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив суду, що дійсно керував транспортним засобом у вказаному у протоколі час та місці. Освітлення було відсутнє на вказаному відрізку дороги, а тому здійснив зіткнення з перешкодою. Вважає, що це був залишок гуми від вантажного автомобіля. Від даного зіткнення постраждало лише його автомобіль. Просив суд застосування до нього. положень ст. 22 КУпАП.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді даної справи, дійшов до висновку про таке.
Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов'язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, зокрема Правил дорожнього руху України
Так, диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України врегульовано Законом України «Про дорожній рух» та п. 1.1 Правил дорожнього руху України.
Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до пункту 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Згідно з п. 12.1. під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
За п.1.10 ПДР безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах. Небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку.
Дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом (п.1.10 ПДР України).
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 KУпAП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, на думку суду, винуватість ОСОБА_2 підтверджується його поясненнями та матеріалами справи, зокрема даними зі змісту протоколу серії ЕПР 1 № 591595 від 15.02.2025, даними схеми дорожньо-транспортної пригоди від 14.02.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , даними відеозаписів події правопорушення, що відображена на електронному диску, долученому до матеріалів справи і переглянутому в судовому засіданні.
Разом з тим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення суд враховує вимоги ст. ст. 23, 33 КУпАП, у силу яких стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначність як ознака адміністративного правопорушення характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.
Питання про можливість або ж недоцільність звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення в кожному конкретному випадку вирішується правозастосовчим органом (посадовою особою).
Враховуючи обставини вчиненого правопорушення і той факт, що шкоду завдано лише автомобілю ОСОБА_1 , що, на думку суду, не становить великої суспільної небезпеки, заслухавши ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до ОСОБА_1 приписів ст. 22 КУпАП і у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення обмежитись усним зауваженням.
Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.
Керуючись ст. ст. 22, 283, 284, 294 КУпАП, суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим за ст. 124 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за малозначністю і оголосити усне зауваження.
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В.М. Дорошенко