11 березня 2026 року м. Дніпросправа № 280/8351/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року (суддя 1-ї інстанції Богатинський Б.В.) в адміністративній справі №280/8351/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним, скасування та зобов'язання вчинити певні дії, -
03.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 11652/04-16 про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання від 16.07.2025 за померлого батька ОСОБА_2 за підписом начальника відділу опрацювання документації №1 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Наталії Сімін за заявою ОСОБА_1 від 15.07.2025 № 4888 П/С № 923270181792;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнім місцем проживання якого було: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що звернувся до відповідача із заявою щодо виплати допомоги на поховання його померлого батька ОСОБА_2 , однак відповідачем відмовлено, оскільки виявлено невідповідність прізвища померлого ОСОБА_2 в свідоцтві про смерть ( ОСОБА_3 ) та електронній пенсійній справі ( ОСОБА_4 ). Всі документи на ім'я батька позивача видані компетентними державними органами та заповнені їх посадовими особами, тож позивач не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання допомоги на поховання померлого батька через розбіжності в написанні його прізвища. Відмовляючи у виплаті допомоги на поховання, відповідач не забезпечив всебічний, повний та об'єктивний розгляд поданих документів. Відмова у виплаті допомоги на поховання у зв'язку з неможливістю ідентифікувати особу померлого внаслідок різного написання його прізвища в пенсійному посвідченні, в паспортному документі та в свідоцтві про смерть є проявом надмірного формалізму. Позивач просить позов задовольнити.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року позов задоволено.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про правомірність прийнятого рішення щодо відмови позивачу в оформленні та виплаті допомоги на поховання. Зокрема, скаржник вказує, що під час перевірки поданих документів були виявлені розбіжності, а саме: у копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, поданого для отримання допомоги на поховання, та у свідоцтві про смерть батька позивача неправильно зазначено його прізвище, у зв'язку з чим, на думку відповідача, підстави для виплати допомоги на поховання відсутні.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні.
В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер у м. Запоріжжя.
Факт смерті батька позивача підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_1 , видане Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати допомоги на поховання його померлого батька ОСОБА_2 .
Позивачем при зверненні надано скановані копії оригіналів наступних документів: заява щодо виплати допомоги на поховання від 15.07.2025 № 4888; паспорт ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 , виданий Комунарським РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області 12.04.2016; картка платника податків ОСОБА_1 ; свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , видане Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.07.2025 серія НОМЕР_1 , місце смерті - місто Запоріжжя, Комунарський район Запорізької області; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання від 10.07.2025 № 00052323428.
За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію за віком.
Відповідачем 15.07.2025 прийнято рішення за П/С № 923270181792 про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання, оскільки виявленні розбіжності, а саме невідповідність прізвища померлого ОСОБА_2 в свідоцтві про смерть ( ОСОБА_3 ) та електронній пенсійній справі ( ОСОБА_4 ).
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість.
Переглядаючи судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Згідно з частиною 3 статті 9 Закону №1058-IV до соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.
Відповідно до статті 53 Закону №1058-IV у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).
Пунктами 5.1 та 5.2 розділу V Порядку № 22-1 встановлено, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.
Заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.
Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.
Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім'ї або іншою особою).
Як вбачається з матеріалів справи, у межах спірних правовідносин позивачем заявлено позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 16.07.2025 про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання за померлого батька.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату допомоги на поховання з наданням наступних документів: паспорт ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 , виданий Комунарським РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області 12.04.2016; картка платника податків ОСОБА_1 ; свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , видане Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.07.2025 серія НОМЕР_1 , місце смерті - місто Запоріжжя, Комунарський район Запорізької області; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання від 10.07.2025 № 00052323428.
Зі змісту оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та доводів апеляційної скарги вбачається, що підставою для відмови в оформленні та виплаті позивачу допомоги на поховання за померлого батька відповідач визначив невідповідність написання прізвища померлого у свідоцтві про смерть ( ОСОБА_3 ) та в електронній пенсійній справі ( ОСОБА_4 ).
Колегія суддів критично оцінює наведені доводи скаржника з огляду на таке.
З матеріалів справи встановлено, що надані позивачем документи містять відомості щодо дати та місця народження померлого пенсіонера - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - смт Комишуваха Оріхівського району Запорізької області, який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер у місті Запоріжжі.
Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Комунарським РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області 02.08.2005, прізвище громадянина зазначено як « ОСОБА_3 », місце народження - смт Комишуваха Оріхівського району Запорізької області.
Як зазначено позивачем у позові та не спростовано відповідачем, під час оформлення паспорта громадянина України було допущено помилку у написанні прізвища - « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_3 », яка в подальшому була виправлена органами Державної міграційної служби.
Водночас у матеріалах справи наявна копія картки про присвоєння ідентифікаційного номера від 15.08.2005, виданої ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, у якій прізвище зазначено як « ОСОБА_4 », реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Надалі ОСОБА_2 звернувся до Запорізької ДПІ Головного управління ДПС у Запорізькій області для виправлення написання прізвища у базі даних. У результаті таких дій написання прізвища було приведено у відповідність до правильного варіанта - « ОСОБА_3 », та видано нову картку платника податків від 20.03.2025 № НОМЕР_5 із тим самим реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що у матеріалах пенсійної справи зазначено той самий ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , який відповідно до наведених документів належить ОСОБА_2 .
Отже, надані позивачем документи у своїй сукупності дають можливість однозначно ідентифікувати особу померлого пенсіонера та встановити, що свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 10.07.2025, яким задокументовано смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , видане саме щодо померлого пенсіонера, пенсійну справу якого веде відповідач.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що під час розгляду заяви позивача відповідач не забезпечив всебічного, повного та об'єктивного дослідження поданих документів, проявив надмірний формалізм та безпідставно відмовив у виплаті допомоги на поховання.
Крім того, при прийнятті спірного рішення відповідач не дотримався вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої рішення суб'єкта владних повноважень має бути прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а також бути обґрунтованим, розсудливим і пропорційним. Натомість відповідач, обмежившись формальним посиланням на відмінність у написанні однієї літери в прізвищі померлого, не врахував інші ідентифікаційні дані особи, зокрема дату народження, місце народження та реєстраційний номер облікової картки платника податків, що фактично призвело до безпідставної відмови у реалізації позивачем свого права на отримання допомоги на поховання.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених норм законодавства та встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 15.07.2025 прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені законом, не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу допомогу на поховання батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнім місцем проживання якого було: АДРЕСА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року в адміністративній справі №280/8351/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 11 березня 2026 року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак