11 березня 2026 року м. Дніпросправа № 280/7321/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Конишева О.В.) в адміністративній справі №280/7321/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
21.08.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила суд:
- визнати протиправним рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області (відділу обслуговування громадян № 3 (сервісний центр) про переведення ОСОБА_2 з пенсії за віком на пенсію у зв'язку зі втратою годувальника з 16.05.2025 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Запорізькій області (відділу обслуговування громадян № З (сервісний центр) здійснити ОСОБА_1 обчислення пенсії по втраті годувальника відповідно до ст. 36 та п.3 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у зв'язку зі втратою годувальника починаючи з 19.07.2024 (з дня наступного за днем смерті годувальника).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно переведено її з пенсії з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, з 16.05.2025 (дата звернення), а не з 19.07.2024 (з дня, що настає за днем смерті годувальника), оскільки звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року позов задоволено.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивача правомірно переведено з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника з дня звернення із відповідною заявою. Скаржник наголошує, що суд першої інстанції проігнорував, що призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника з дати смерті у даному випадку не передбачено, оскільки позивачу вже була отримувачем пенсійних виплат.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач 06.08.2024 звернулася із заявою до територіальних органів Пенсійного фонду в Україні щодо переходу з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058)
За результатами розгляду заяви, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 14.08.2024 №084050009746 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки до заяви не долучено довідки про спільне проживання з годувальником до дня його смерті.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2025 по справі №332/6347/24 встановлено факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 та перебування її на його утриманні в період з липня 1998 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
16.05.2025 року позивач повторно звернулася із заявою до територіальних органів Пенсійного фонду в Україні щодо переходу з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вiд 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Відповідно до особистої заяви від 16.05.2025 та наданих документів, позивача переведено з пенсії за віком, яка була призначена з 27.12.2021 року, на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 з 16.05.2025.
Позивач не погоджуючись з датою переведення її на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, звернулася з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов до висновку про їх обґрунтованість.
Переглядаючи судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються, зокрема, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
За приписами частини першої статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з частиною першою статті 36 Закону №1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається зазначеним у частині другій цієї статті членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії у разі встановлення III групи інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та зазначеним у частині другій цієї статті членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
За приписами частини 2 статті 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Відповідно до частини третьої статті 36 Закону №1058-IV, до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Отже, з огляду на системний аналіз наведених норм, юридичне значення для призначення пенсії у разі втрати годувальника має встановлення факту перебування особи на утриманні.
При цьому, відповідно до частини першої та другої статті 38 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно. Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
Пунктом 3 частини першої статті 45 Закону №1058-IV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).
Пунктом 2.3 розділу II Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також, надаються такі документи:
1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи, якій призначається пенсія (надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків), та померлого годувальника (надається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або документ, що посвідчує особу, зазначений у пункті 2.9 цього розділу, якій призначається пенсія;
3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником;
4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) відомості про місце проживання;
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника).
11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).
Згідно з п. 2.11 розділу II Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що чоловік позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Із заявою до територіальних органів Пенсійного фонду України про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону №1058-IV позивач повторно звернулася 16.05.2025, з якої дати її було переведено на зазначений вид пенсії.
Спірним у даній справі є питання щодо дати переведення позивача на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що призначення позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника з дати смерті чоловіка не передбачено, оскільки позивач уже отримувала інший вид пенсії.
Колегія суддів критично оцінює такі доводи пенсійного органу, оскільки положення статті 45 Закону №1058-IV передбачають, що пенсія призначається з дня звернення за її призначенням, крім, зокрема, пенсії у зв'язку з втратою годувальника, яка призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення за призначенням такої пенсії надійшло протягом дванадцяти місяців з дня його смерті.
У разі ж звернення особи після спливу цього строку пенсія призначається з дня звернення за її призначенням.
При цьому положення Закону №1058-IV не ставлять можливість призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника з дня смерті годувальника у залежність від того, чи отримувала особа до цього інший вид пенсії. Навпаки, відповідно до статті 10 цього Закону особа має право на вибір одного із видів пенсії, передбачених законом, а у разі виникнення права на інший вид пенсії - на переведення з одного виду пенсії на інший.
Отже, сама по собі обставина отримання позивачем пенсії за віком не виключає її права на переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника та не впливає на визначення дати призначення такої пенсії.
Вирішальним для визначення дати призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника є момент звернення особи із відповідною заявою. Якщо така заява подана у межах дванадцяти місяців з дня смерті годувальника, пенсія підлягає призначенню з дня, що настає за днем його смерті.
З огляду на викладене доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для призначення позивачу пенсії у зв'язку з втратою годувальника з дня, що настає після смерті чоловіка, з підстав отримання нею раніше пенсії за віком, є необґрунтованими та не ґрунтуються на вимогах Закону №1058-IV.
Враховуючи, що позивач звернулася із заявою про переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника у межах дванадцяти місяців з дня смерті годувальника, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що така пенсія має бути призначена з 19.07.2024.
З урахуванням наведених норм законодавства та встановлених обставин справи, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання пенсійного органу здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 19.07.2024 з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року в адміністративній справі №280/7321/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 11 березня 2026 року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак