Справа № 296/2594/26
1-кс/296/1113/26
Іменем України
05 березня 2026 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області підполковника поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В заявленому клопотанні зазначено, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025060000001417 від 20.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений час і місці, але не пізніше серпня 2025 року, у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, носіння, зберігання з метою збуту та збут вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Так, за невстановлених часу та обставин, але не пізніше серпня 2025 року, у порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою № 576 Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом № 622 МВС України від 21 серпня 1998 року, вимог постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-ХІІ від 17 червня 1992 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , придбав вогнепальну зброю - 40 мм підствольний гранатомет «ГП-25», номер екземпляру - 4800, а також два 40-мм постріли ВОГ-25 та два 40-мм постріли ВОГ-25П, які належать до вибухових пристроїв військового призначення - бойових припасів, що почав зберігати з метою подальшого збуту.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут вогнепальної зброї, а саме 40 мм підствольного гранатомету «ГП-25», з номером екземпляру - 4800, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, протиправно, усвідомлюючи суспільну небезпеку та наслідки своїх дій, 13 серпня 2025 року у ході переписки на веб-ресурсі «https://reibert.info» з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домовився з останнім про збут йому 40 мм підствольного гранатомету «ГП-25», з номером екземпляру - 4800 за грошові кошти у сумі 1000 (одна тисяча) доларів США, шляхом пересилання двома окремими посилками поштовим зв'язком ТОВ «Нова Пошта» (код ЄРДПОУ31316718).
У подальшому, зокрема 30 серпня 2025 року близько 13 год. 15 хв., ОСОБА_8 , діючи за вказівками ОСОБА_7 , перебуваючи у відділенні оператора поштового зв'язку № 22 у м. Житомирі, що за адресою: м. Житомир, вул. Вячеслава Чорновола, 8, надіслав посилкою на реквізити: « ОСОБА_9 », «м. Бровари», поштомат: «№ 23778», абонентський номер телефону: « НОМЕР_1 », грошові кошти у сумі 1000 (одна тисяча) доларів США за придбання 40 мм підствольного гранатомету «ГП-25», з номером екземпляру - 4800, поклавши їх у книгу.
Далі, ОСОБА_7 , отримавши грошові кошти у сумі 1000 (одна тисяча) доларів США від ОСОБА_8 , 10 вересня 2025 року близько 15 год. 06 хв., діючи відповідно до попередніх домовленостей з останнім, шляхом використання послуг поштомату № 23812 оператора поштового зв'язку ТОВ «Нова Пошта» у м. Києві, що за адресою: вул. Якова Гніздовського, 9, м. Київ, до якого переніс складові вищевказаної вогнепальної зброї, зокрема ствол та кроштейн з прицільною планкою, вказав наступні відомості щодо відправника: « ОСОБА_9 » та абонентський номер телефону: « НОМЕР_2 », а також відомості про одержувача: « ОСОБА_10 , м. Житомир, поштомат № 6127», який знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 83, та абонентський номер телефону: « НОМЕР_3 », після чого відправив посилку із зазначеним вмістом. Крім цього, того ж дня близько 15 год. 21 хв., шляхом використання послуг поштомату № 6314 оператора поштового зв'язку ТОВ «Нова Пошта» у м. Києві, що за адресою: вул. Гната Хоткевича, 1а, м. Київ, до якого ОСОБА_7 переніс складові вищевказаної вогнепальної зброї, а саме корпус ударно-спукового механізму та рукоятку, зазначив наступні відомості щодо відправника: « ОСОБА_9 » та абонентський номер телефону: « НОМЕР_2 », а також відомості про одержувача: « ОСОБА_10 , м. Житомир, поштомат № 6127», який знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 83, та абонентський номер телефону: « НОМЕР_3 », після чого відправив посилку з вказаним вмістом, здійснивши таким чином збут 40 мм підствольного гранатомету «ГП-25», з номером екземпляру - 4800 ОСОБА_8 за грошові кошти у сумі 1000 (одна тисяча) доларів США.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на незаконний збут бойових припасів, зокрема двох 40-мм пострілів ВОГ-25 та двох 40-мм пострілів ВОГ-25П, які належать до вибухових пристроїв військового призначення, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, протиправно, усвідомлюючи суспільну небезпеку та наслідки своїх дій, 27 серпня 2025 року у ході переписки з ОСОБА_8 на веб-ресурсі «https://reibert.info», запропонував останньому придбати у нього вищевказані бойові припаси за грошові кошти у сумі 200 (двісті) доларів США, на що останній погодився.
Діючи за вказівкою ОСОБА_7 , 08 жовтня 2025 року близько 11 год. 21 хв., ОСОБА_8 , перебуваючи у відділенні № 22 оператора поштового зв'язку ТОВ «Нова пошта» у м. Житомирі, що за адресою: м. Житомир, вул. Вячеслава Чорновола, 8, надіслав посилкою на реквізити: «Вуйко Жора», «м. Бровари», поштомат: «№ 23778», абонентський номер телефону: « НОМЕР_4 », грошові кошти у сумі 200 (двісті) доларів США за придбання двох 40-мм пострілів ВОГ-25 та двох 40-мм пострілів ВОГ-25П, які належать до вибухових пристроїв військового призначення - бойових припасів, поклавши їх у книгу та пакет, обмотаний скотчем.
ОСОБА_7 , отримавши грошові кошти у сумі 200 (двісті) доларів США від ОСОБА_8 , 14 жовтня 2025 року близько 16 год. 49 хв., діючи відповідно до попередніх домовленостей з останнім, шляхом використання послуг поштомату № 23778 оператора поштового зв'язку ТОВ «Нова Пошта» у м. Бровари, що за адресою: вул. Броварської Сотні, 1, м. Бровари Київської області, до якого переніс зазначені бойові припаси, вказав наступні відомості щодо відправника: « ОСОБА_9 » та абонентський номер телефону: « НОМЕР_2 », а також відомості про одержувача: « ОСОБА_10 , м. Житомир, поштомат № 40844», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та абонентський номер телефону: « НОМЕР_3 », після чого відправив посилку із зазначеним вмістом, здійснивши таким чином збут бойових припасів, а саме двох 40-мм пострілів ВОГ-25 та двох 40-мм пострілів ВОГ-25П, які належать до вибухових пристроїв військового призначення ОСОБА_8 за грошові кошти у сумі 200 (двісті) доларів США.
Водночас, у невстановлений час і місці, але не пізніше січня 2026 року, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, носіння, зберігання з метою збуту та збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
За невстановлених часу та обставин, але не пізніше січня 2026 року, у порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою № 576 КМ України від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом № 622 МВС України від 21.08.1998, ОСОБА_7 , придбав вогнепальну зброю - бойовий 5,45 мм автомат Калашникова модифікації «АК-12», яку почав зберігати з метою подальшого збуту.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут вогнепальної зброї, а саме бойового 5,45 мм автомата Калашникова модифікації «АК-12», ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, протиправно, усвідомлюючи суспільну небезпеку та наслідки своїх дій, 25 січня 2026 року у ході переписки з ОСОБА_8 на веб-ресурсі «https://reibert.info», запропонував останньому придбати у нього вищевказану вогнепальну зброю за грошові кошти у сумі 3000 (три тисячі) доларів США, на що останній погодився. При цьому ОСОБА_7 визначив, що грошові кошти ОСОБА_8 повинен переслати йому посилкою шляхом використання послуг оператора поштового зв'язку ТОВ «Нова пошта», а він, у свою чергу, здійснить пересилання бойового 5,45 мм автомата Калашникова модифікації «АК-12» трьома окремими посилками, розкомплектувавши вогнепальну зброю.
Виконуючи вказівку ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , діючи під контролем правоохоронних органів 05 лютого 2026 року близько 15 год. 34 хв., перебуваючи у відділенні № 22 оператора поштового зв'язку ТОВ «Нова пошта» у м. Житомирі, що за адресою: м. Житомир, вул. В'ячеслава Чорновола, 8, надіслав посилкою на реквізити: «Вуйко Жора», «м. Бровари», поштомат: «№ 23778», абонентський номер телефону: « НОМЕР_1 », грошові кошти у сумі 3000 (три тисячі) доларів США за придбання бойового 5,45 мм автомата Калашникова модифікації «АК-12», поклавши їх у книгу та пакет, обмотаний скотчем.
Отримавши грошові кошти у сумі 3000 (три тисячі) доларів США від ОСОБА_8 , ОСОБА_7 здійснив розкомплектування вогнепальної зброї та, 09 лютого 2026 року о 13 год. 21 хв., діючи за встановленим ним планом щодо збуту бойового 5,45 мм автомата Калашникова модифікації «АК-12», шляхом використання поштомату № НОМЕР_5 оператора поштового зв'язку ТОВ «Нова Пошта» у м. Бровари, що за адресою: вул. Броварської Сотні, 1, м. Бровари Київської області, до якого переніс складові вогнепальної зброї, вказав наступні відомості щодо відправника: « ОСОБА_11 » та абонентський номер телефону: « НОМЕР_6 », а також відомості про одержувача: « ОСОБА_10 , м. Житомир, поштомат № 40844», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та абонентський номер телефону: « НОМЕР_3 », після чого відправив посилку із зазначеним вмістом.
Крім цього, продовжуючи реалізацію свого злочинного плану щодо збуту бойового 5,45 мм автомата Калашникова модифікації «АК-12» ОСОБА_8 , 11 лютого 2025 року о 21 год. 00 хв., ОСОБА_7 , шляхом використання послуг поштомату № 57948 оператора поштового зв'язку ТОВ «Нова Пошта» у м. Києві, що за адресою: вул. Миколи Юнкерова, 20, м. Київ, до якого переніс складові вогнепальної зброї, вказав наступні відомості щодо відправника: « ОСОБА_11 » та абонентський номер телефону: « НОМЕР_6 », а також відомості про одержувача: « ОСОБА_10 , м. Житомир, поштомат № 40844», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та абонентський номер телефону: « НОМЕР_3 », після чого відправив посилку із зазначеним вмістом.
У подальшому, а саме 13 лютого 2026 року о 16 год. 13 хв., ОСОБА_7 , використовуючи послуги поштомату № 47198 оператора поштового зв'язку ТОВ «Нова Пошта» у м. Бровари, що за адресою: вул. Київська, 227, м. Бровари, до якого переніс складові вогнепальної зброї, вказав наступні відомості щодо відправника: « ОСОБА_11 » та абонентський номер телефону: « НОМЕР_6 », а також відомості про одержувача: « ОСОБА_10 , м. Житомир, поштомат № 40844», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та абонентський номер телефону: « НОМЕР_3 », після чого відправив посилку із зазначеним вмістом, здійснивши таким чином збут бойового 5,45 мм автомата Калашникова модифікації «АК-12» ОСОБА_8 за грошові кошти у сумі 3000 (три тисячі) доларів США.
Крім того, у достовірно невстановлений слідством день, час та місці, але не пізніше 04.03.2026, не маючи передбаченого законом дозволу та діючи з умислом, спрямованим на придбання боєприпасів, з метою подальшого їх зберігання, усвідомлюючи протиправний характер вказаних дій, ОСОБА_7 придбав у невстановлений спосіб три осколкові ручні гранати РГД-5, дві ручні осколкові гранати Ф-1, набої до стрілецької зброї в кількості 166 шт. калібру 7,62х39 та 514 шт. калібру 7,62х54, які належить до бойових припасів.
Надалі, ОСОБА_7 , продовжуючи свої дії та прагнучи вчинити незаконне зберігання придбаних ним боєприпасів без передбаченого законом дозволу, в порушення п. 1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою ВРУ «Про право власності на окремі види майна» від 17 червня 1992 р. №2471-ХІІ, протиправно переніс їх до гаражу, що належить йому на праві власності та розташований за адресою: АДРЕСА_4 , де заховав у підвальному приміщенні та зберігав без передбаченого законом дозволу до 04.03.2026.
Так, 04.03.2026 в період часу з 10 год. 11 хв. до 14 год. 46 хв. під час проведення обшуку в приміщенні гаража ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4 , виявлено та вилучено, три корпуси наступальних осколкових ручних гранат РГД-5, два корпуси ручної осколкової гранати Ф-1, два підривачі - уніфіковані запали дистанційної дії УЗГРМ, два підривачі - уніфіковані запали дистанційної дії УЗГРМ-2, які при конструктивному поєднанні являють собою наступальні осколкові ручні гранати РГД-5 та Ф-1, які належать до бойових припасів, а також набої до стрілецької зброї в кількості 166 шт. калібру 7,62х39 та 514 шт. калібру 7,62х54, які відносяться до бойових припасів.
04.03.2026 у відповідності до вимог ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України затримано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Цього ж дня у відповідності до вимог ст.ст. 276-278 УКПК України ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
Слідчий вказує, що метою застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідність запобігання наявних ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримала та просила його задовольнити. Вказала, що існують ризики визначені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_6 щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив. Вказав, що підозра та ризики є необґрунтованими. Повідомив, що ОСОБА_7 має родину, на утриманні двоє малолітніх дітей, міцні соціальні зв'язки, позитивну характеристику. Просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або мінімальний розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав думку захисника. Вказав, що причетність до кримінального правопорушення визнає. На запитання суду повідомив, що сплачує аліменти на дитину від попереднього шлюбу та має на утриманні ще двох дітей.
Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають підстави вважати, що дане клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК України).
Частиною 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.4 ст.194 КПК України).
З огляду на матеріали клопотання ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується доказами долученими до матеріалів клопотання.
Обґрунтовуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий вказує на можливість підозрюваного ОСОБА_7 переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
При встановленні наявності ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя не може орієнтуватися лише на суворість можливого вироку.
Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko проти Росії, § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev проти Молдови, § 58).
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п.111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п.4 ст.5 Конвенції.
Ризик переховування від органу досудового розслідування та суду слідчий обгрунтовує виключно тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному, та бажанням уникнути відповідних наслідків кримінально -правового та цивільного-правового характеру.
Враховуючи вищезазначене, ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду є реальним, однак малоймовірним.
Відповідно до матеріалів клопотання слідчого, підозрюваний ОСОБА_7 з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню всебічного, повного та неупередженого встановлення обставин вчиненого злочину, може вчиняти спроби протиправного впливу на учасників кримінального провадження будь яким шляхом для зміни (відмови) від показів останніх, зокрема на свідка ОСОБА_8 , а отже ризик визначений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним.
Слідчим в клопотанні, а прокурором в судовому засіданні доведено, що ОСОБА_7 може продовжити вчиняти злочинні дії, оскільки офіційних джерел доходу він не має, основним джерелом отримання прибутку є вчинення злочинів, пов'язаних з незаконним придбанням та збутом вогнепальної зброї і боєприпасів, що підтверджує ризик визначений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу. При цьому, у п.52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ливада проти України» від 26 червня 2014 року за заявою № 21262/06 суд вказує, що аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений (підозрюваний) може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Зазначена небезпека не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування вказаної небезпеки, або зробити її на стільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (див. також рішення у справі «Доронін проти України» (Doronin v. Ukraine), пп. 63-64, рішення у справах «Осипенко проти України» (Osypenko v. Ukraine), заява № 4634/04, пп. 76-80, від 9 листопада 2010 року, та «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пп. 79-81, 99 та 101, від 10 лютого 2011 року).
Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Оцінюючи в сукупності тяжкість та обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, який є громадянином України, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, має на утриманні трьох малолітніх дітей, колишній військовослужбовець (звільнений з лав ЗСУ 27.05.2025) мав позитивну характеристику за місцем проходження військової служби та роботи, раніше не судимий, слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.
На переконання слідчого судді прокурором не враховано положення ч.1 ст.178 КПК України та не доведено неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів враховуючи його характеризуючі дані.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи зазначені вище обставини, на думку слідчого судді наявні підстави вважати, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відповідає особі підозрюваного, буде співмірним з існуючими ризиками і зможе забезпечити належне виконання останнім процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На викладеного, керуючись ст.ст. 181, 183, 184, 193, 194, 196, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання слідчого відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування - до 04.05.2026 включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні обов'язки:
1) заборонити цілодобово залишати житло, за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням випадків необхідності рятування життя та здоров'я, в тому числі під час повітряної тривоги, перебування в укритті;
2) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування будь-яким способом зі свідками у вказаному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до УДМС України в Жмитомирській області при наявності свій паспорт для виїзду за кордон.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Виконання ухвали доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчих у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження.
Визначити строк дії ухвали до 04.05.2026 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1