Справа № 296/2244/26
1-кс/296/989/26
Іменем України
03 березня 2026 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисників підозрюваного - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС ВРОТЗ ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, займаючого посаду директора Житомирського професійного ліцею легкої промисловості Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні №12024060000000727 від 04.10.2024, -
26.02.2026 до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС ВРОТЗ ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні №12024060000000727 від 04.10.2024.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження, №12024060000000727 від 04.10.2024 за ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 займає посаду директора Житомирського професійного ліцею легкої промисловості Житомирської області та здійснює організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а тому, в силу вимог ст. 18 КК України та положень примітки 1 до ст. 364 КК України, є службовою особою.
Так, не пізніше 21.04.2022 у ОСОБА_5 , як службової особи, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, з корисливих мотивів, виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами Державного навчального закладу «Центр легкої промисловості та побутового обслуговування населення м. Житомира» (далі - ДНЗ «ЦЛППОН м. Житомира», Заклад освіти) шляхом зловживання своїм службовим становищем, у спосіб фіктивного працевлаштування до Закладу освіти осіб, безпідставного нарахування та виплати таким особам заробітної плати, без виконання ними своїх обов'язків за посадами.
В подальшому, ОСОБА_5 , визначившись з напрямом кримінально-протиправної діяльності, спрямованої на заволодіння грошовими коштами грошовими коштами ДНЗ «ЦЛППОН м. Житомира» шляхом фіктивного працевлаштування осіб посади відповідно до штатного розпису, табелювання вказаних осіб на робочому місці, нарахування та виплати їм заробітної плати, у тому числі премій, надбавок, усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел не зможе, підшукав осіб, з якими в різний час, в період з 21.04.2022 по 05.09.2024, вступив у попередню змову, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , які, в свою чергу, погодились на фіктивне працевлаштування до Закладу освіти.
Крім того, з метою забезпечення безперешкодної реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 вступив у попередню змову із достовірно невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами з числа адміністрації Закладу освіти, які, в свою чергу, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та діючи умисно, сприяли фіктивному працевлаштуванню вищевказаних осіб, шляхом документального оформлення їх на роботу, складання завідомо неправдивих первинних документів для подальшого нарахування та виплати їм заробітної плати.
Після зарахування заробітної плати від ДНЗ «ЦЛППОН м. Житомира» (після перейменування - ПКІКіТ м. Житомира) на вищевказані банківські рахунки пособників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , ОСОБА_5 та достовірно невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи з числа адміністрації Закладу, розпорядились вказаними грошовими коштами, переважно шляхом систематичного зняття у вигляді готівки у банкоматах м. Житомира за допомогою наявних в їх користуванні банківських карток, належних вищевказаним особам.
Таким чином, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, шляхом зловживання службовим становищем, переслідуючи корисливий мотив, діючи за попередньою змовою групою осіб із достовірно невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами з числа адміністрації Закладу освіти, а також ОСОБА_23 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , в період з 21.04.2022 по 31.12.2025 здійснив заволодіння грошовими коштами ДНЗ «ЦЛППОН м. Житомира» (після перейменування - ПКІКіТ м. Житомира) в загальній сумі 2 877 114,64 гривень, чим заподіяв майнову шкоду в особливо великих розмірах.
25.02.2026 у відповідності до ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Причетність ОСОБА_5 , до вчинення злочину підтверджується зібраними у ході розслідування доказами, що додані до клопотання.
Поряд з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення орган досудового розслідування вважає, що у кримінальному провадження існують ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу, а саме у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Сторона обвинувачення вважає, що запобігання наведеним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 можливе у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Під час судового розгляду прокурор та слідчий клопотання повністю підтримали та просили його задовольнити з підстав та мотивів, що викладені у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_5 під час судового розгляду клопотання пояснив, що розуміє в чому його підозрюють, проте він не причетний до цього. просив застосувати. щодо нього запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі (домашній арешт), оскільки він тяжко хворіє і наразі тільки з лікарні бо йому пояснили, що його неявка це як ухилення від суду. В нього є медичні документи, які підтверджують його нестабільний стан здоров'я.
Захисники підозрюваного - адвокоти ОСОБА_6 , ОСОБА_7 також просили слідчого суддю врахувати особу підозрюваного, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце роботи, наявність хвороб та відсутність доведених ризиків застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі: особисту поруку депутатів Житомирської обласної ради ОСОБА_24 ОСОБА_25 чи домашній арешт.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши та оцінивши матеріали клопотання, додані захисником докази, слідчий суддя дійшов наступного.
Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Згідно пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 177 КПК України" метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час судового розгляду встановлено, що органом досудового розслідування розслідується кримінальне провадження №12024060000000727 від 04.10.2024 де підозрюваним за ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи стадію судового розгляду, суд, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду даного клопотання, з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley vs the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86;12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) вважає, що підозра ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні №12024060000000727 від 04.10.2024 є обґрунтованою в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, та підтверджується в своїй сукупності доказами, що долучені до клопотання, а саме:
-протоколами обшуків в Професійному коледжі індустрії краси і технологій м. Житомира та вилученими за результатами їх проведення документами;
-документами щодо обліку робочого часу та журналами теоретичного та виробничого навчання;
-протоколами огляду документів, в тому числі інформації, отриманої в порядку тимчасового доступу від операторів мобільного зв'язку;
-протоколами огляду документів, в тому числі інформації, отриманої в порядку тимчасового доступу у АТ КБ «ПРИВАТБАНК»;
-протоколами огляду мобільних телефонів від 12.02.2026, 20.02.2026.
-іншими матеріалами провадження в їх сукупності.
Щодо наявності ризиків.
Прокурор вказує, що наявні всі 5 ризиків, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Існування ризику щодо можливості переховуватися від суду, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оцінюється судом в світлі тих обставин, що ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих в даному кримінальному провадженні кримінальних правопорушеннь ( найтяжчий за ч. 5 ст. 191 - карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна - особливо тяжкий злочин), з метою уникнення відповідальності за вчинення злочинів може переховуватись від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.
ЄСПЛ постійно наголошує, що обґрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, є неправомірним. Про це зазначено в рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 12369 від «26» червня 1991 року по справі «Латальє проти Франції», п. 51, за скаргою № 5522/04 від «20» січня 2011 року по справі «Прокопенко проти України», за скаргою № 38717/04 від «14» жовтня 2010 року по справі «Хайредінов проти України», п. 29, 41, за скаргою № 37466/04 від «20» травня 2010 року по справі «Москаленко проти України».
Окрім тяжкості покарання, суд зобов'язаний враховувати і інші чинники- зокрема і особу підозрюваного, його характеристики в побуті, за місцем роботи, спосіб життя та репутацію.
Підозрюваний ОСОБА_5 , має вищу освіту, постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 де проживає з дружиною . За місцем проживання характеризується лише з позитивного боку, за місцем роботи теж , має купу грамот та відзнак. Також підозрюваний має ряд тривалих захворювань, які пов'язані з серцевою діяльністю, лише 03.03.2026 виписаний з лікарні. Інші тедичні документи свідчать, що ОСОБА_5 постійно лікується. Підозрюваний раніше не судимий не судимий. Отже слідчий суддя встановив, що в цілому підозрюваний не має негативної репутації.
Все це в своїй сукупності свідчить про те, що ризик переховування є мінімальним.
Також слідчий суддя вважає, що на цьому етапі існує ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення існує, оскільки на даному етапі органом досудового не встановлено повне коло осіб, причетних до вчинення кримінальних порушень, а також не виявлено та не вилучено всі документи й інші речові докази, що мають значення для кримінального провадження, проте його можна запобігти відсторонивши ОСОБА_5 від займаної посади.
Ризики передбачені п. 3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України вплив на свідків та потерпілих, перешкоджання іншим чином знайшов своє відображення в тому, що враховуючи специфіку вчиненого кримінального правопорушення та значну кількість осіб, які можуть бути свідками у провадженні, анкетні дані та контактна інформація яких відомі підозрюваному, останній має реальну об'єктивну можливість шляхом погроз, залякування, шантажу, підкупу або прохань примусити їх надати неправдиві показання або змінити раніше надані.
Але знову ж таки враховуючи особу підозрюваного цих ризиків можна запобігти шляхом заборони спілкування будь-яким чином.
Ризик передбачений п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, ОСОБА_5 прокурором не доведений. Підозрюваний раніше не судимий, та не має репутації особи схильної до вчинення кримінальних правопорушень.
Отже прокурор довів ризики передбачені п.1,2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України.
Також слідчий суддя врахував, що ОСОБА_5 є чоловіком пенсійного віку - 60 років, має постійне місце проживання, за місцем роботи та проживання характеризується виключно з позитивної сторони, соціальний статус - одружений, має досить поганий стан здоров'я проте групи інвалідності не має.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя вважає, що в даному конкретному випадку, слідчим та прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід не можна застосувати до підозрюваного ОСОБА_26 з врахуванням його особи та можливості забезпечення належної процесуальної поведінки за допомоги обов'язків передбачених ст.194 КПК України, отже застосування найсуворішого, виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою, є невиправданим (фактично обгрунтовується лише тяжкістю покарання) , з огляду на що в задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя - відмовляє.
Сторона захисту клопоче про особисту поруку чи домашній арешт.
Особиста порука - це запобіжний захід, що полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків згідно зі ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу (ч. 1 ст. 180 КПК України).
Поручитель (поручителі) - це особа або особи, які, з одного боку, заслуговують на довіру слідчого судді або суду (в силу особливих моральних якостей, авторитету тощо), а з іншого - мають достатній вплив на підозрюваного, обвинуваченого, щоб забезпечити його належну поведінку або явку за першим же викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
Слідчий суддя не заперечує поважності осіб, що виявили бажання бути поручителями підозрювано - ОСОБА_24 (депутат Житомирської міської ради) та Б ОСОБА_25 (депутат Житомирської обласної ради) разом з тим окрім особистої явки ними не надано їх характеристик, чи якихось відзнак, чи будь-яких доказів про їх авторитет.
Слідчий суддя не може самостійно надати оцінку їх моральних якостей, він їх не знає. Наявністі лише депутатських посвідчень на думку слідчого судді - замало, а тому підстав задовольняти клопотання сторони захисту в цій частині не має, отже слідчий суддя відмовляє в його задоволенні.
Щодо домашнього арешту.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Санкція ч.5 ст.191 України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, отже відносно ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Власник житла де фактично наразі проживає підозрюваний зі своєю дружиною надав слідчому судді письмову заяву, що погоджується щоб ОСОБА_5 утримувався під арештом в її житлі.
На переконання слідчого судді, запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 можливе шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем проживання: за адресою: АДРЕСА_2
За таких обставин, клопотання сторони захисту про застосування запобіжного заходу підозрюваному у вигляді домашнього арешту слідчий суддя вважає таким, що здатен запобігти тим ризикам, що були встановлені під час розгляду клопотання. При цьому слідчий суддя виходить з того, що запобіжний захід це не покарання, а захід стримування підозрюваного від дій, що можуть зашкодити досудовому розслідуванню.
Підозрюваний розуміє в чому його підозрюють, розуміє які обов'язки можуть бути на нього покладені та необхідність їх безумовного виконання, а тому слідчий суддя вважає за необхідне клопотання сторони захисту задовільнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту , який полягає у забороні підозрюваному залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 з покладенням ряду обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України :
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, місця роботи;
-утримуватися від спілкування з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_27 , бухгалтером Житомирського професійного ліцею легкої промисловості Житомирської області, що здійснює нарахування заробітної плати, з приводу обставин інкримінованого кримінального правопорушення;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
- носити електронний засіб контролю;
Слідчий же в разі виявлення порушень під час дії запобіжного заходу не позбавлений права на звернення до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави залишити без задоволення.
Клопотання захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки - залишити без задоволення.
Клопотання підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 про застосування до ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 більш м'якого запобіжного заходу, що не пов'язаний з триманням під вартою (домашнього арешту) - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного за ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК Україниу кримінальному провадженні №12024060000000727 від 04.10.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 до 25 квітня 2026 року (включно), крім випадків пов'язаних з рятуванням життя, отримання невідкладної медичної допомоги чи під час оголошення сигналу "повітряна тревога".
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, місця роботи;
-утримуватися від спілкування з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_27 , бухгалтером Житомирського професійного ліцею легкої промисловості Житомирської області, що здійснює нарахування заробітної плати, з приводу обставин інкримінованого кримінального правопорушення;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
- носити електронний засіб контролю;
Строк дії обов'язків покладених на підозрюваного ОСОБА_5 до 25 квітня 2026 року включно.
Роз'яснити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, і повідомити про це прокурора Житомирської обласної прокуратури - ОСОБА_28 чи слідчого СУ ГУ НП в Житомирській області - ОСОБА_8
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення, проте може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 05.03.2026
Слідчий суддя ОСОБА_1