27 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/23634/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 в адміністративній справі №160/23634/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №160/23634/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49600) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.06.2024р. №1551225-2412-0463- НОМЕР_2 в частині нарахування ОСОБА_1 податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 70687,13грн. (сімдесят тисяч шістсот вісімдесят сім гривень 13 копійок); у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Також вищевказаним рішенням суду стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49600) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до частини задоволених позовних вимог у сумі 563,84грн. (п'ятсот шістдесят три гривні 84 копійки);
10.04.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив суд:
- стягнути з відповідачів у справі витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 40000 грн. (сорок тисяч гривень).
Додатковим рішенням Дніпропетровський окружний адміністративний суду від 21.04.2025 в адміністративній справі №160/23634/24, ухвалено додаткове рішення у справі №160/23634/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №160/23634/24 - задоволено частково. Стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49600) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00грн. (чотири тисячі гривень 00 копійок). У стягненні з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області решти витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено.
Не погоджуючись з таким додатковим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення та відмовити у задоволенні заяви представника позивача. Апелянт зазначив, що заявлені представником позивача витрати є завищеними та такими, що не підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань.
Відповідно до ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, зокрема, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Проаналізувавши матеріали апеляційної скарги та зміст оскаржуваного рішення, з урахуванням частини другої статті 12 КАС України, а також беручи до уваги, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін суд дійшов висновку щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частинами першою-п'ятою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частини третя, п'ята статті 143 КАС України передбачають, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
На підтвердження понесених позивачем витрат до матеріалів справи долучено: договір про надання правової (правничої) допомоги від 02 серпня 2024 року, протокол узгодження розміру гонорару від 02.08.2024р., копія квитанції до прибуткового касового ордера №02/08 від 02.08.2024р. та Звіт адвоката (акт виконаних робіт, наданих послуг) від 09.04.2025р.
Так, 02.08.2024 року між ОСОБА_1 , у подальшому «Клієнт», з однієї сторони, та Адвокатом Корніловою Еліною Юріївною, у подальшому «Адвокат», з іншої сторони, було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги від 02.08.2024 року (далі - Договір).
Згідно із п.1.1 Розділу 1 цього Договору, Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу Клієнту як фізичній особі або як фізичній особі підприємцю в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Відповідно до п.2.1 Розділу 2 Договору Адвокат на підставі звернення Клієнта приймає на себе зобов'язання з надання наступної правової допомоги:
- правнича допомога у ДПС України, ГУ ДПС у Дніпропетровській області та інших територіальних та структурних підрозділах Державної податкової служби України щодо будь яких питань, пов'язаних зі сплатою податків та інших обов'язкових платежів Клієнтом, адміністрування яких покладено на податкову службу, оскарження винесених рішень та інше, без будь яких обмежень до приведеним вище переліком;
- представляє у встановленому порядку інтереси Клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, в інших судових інстанція, згідно чинного законодавства України, в Європейському суді з прав людини, а також в інших органах під час розгляду правових спорів без будь-яких обмежень щодо прав та повноважень.
Пунктом 4.2 Розділу 4 Договору встановлено порядок оплати правової допомоги, наданої Адвокатом та визначено, що правова допомога Адвоката по даному договору оплачується в розмірі визначеному у протоколі узгодження розміру гонорару, який є невід'ємною частиною Договору.
При цьому згідно з протоколом узгодження розміру гонорару від 02.08.2024р. до Договору від 02.08.2024р. сторонами Договору узгоджено, що правова допомога Адвоката по даному Договору щодо судового оскарження в суді першої інстанції рішень ДПС України у Дніпропетровській області оплачується у формі попередньої оплати в сумі 40000,00грн.; правова допомога включає в себе збір доказів, подання позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Розмір гонорару є фіксованою сумою та не залежить від кількості документів та/або годин, витрачених адвокатом для надання правничої допомоги, визначеної згідно з Договором від 02.08.2024р.
Гонорар у сумі 40000,00 грн. сплачено позивачем в формі попередньої оплати, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №02/08 від 02.08.2024р.
Відповідно до Звіту адвоката (акт виконаних робіт, наданих послуг) від 09.04.2025р. Адвокат надав, а Клієнт прийняв правову допомогу згідно з Договором про надання правової (правничої) допомоги від 02 серпня 2024р. Адвокатом надана наступна правова (правнича) допомога по справі №160/23634/24:
- збір доказів,
- узгодження правової позиції з Клієнтом,
- підготовка, написання, формулювання позовної заяви,
- підготовка, написання, формулювання відповіді на відзив,
- підготовка, написання, формулювання інших заяв та пояснень по справі,
- участь у судових засіданнях та інша правнича допомога, пов'язана з розглядом даної справи.
Гонорар за надану правову допомогу складає 40000 грн. (сорок тисяч гривень). Гонорар сплачено 02.08.2024р.( прибутковий касовий Ордер №02/08 від 02.08.2024р.). Розмір гонорару Адвоката е фіксованою сумою та не залежить від кількості документів та/або годин, витрачених адвокатом для надання правничої допомоги, визначеної згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги від 02 серпня 2024р. та проколу узгодження розміру гонорару від 02.08.2024р.
Посилаючись на вищевказані докази, представник позивача просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 40000,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в цій адміністративній справі, суд враховує, що ця справа не викликає складності у правовому розумінні, а також не містить великого обсягу досліджуваних доказів та не потребує складання значної кількості процесуальних документів учасниками справи, а, отже, підготовка такої позовної заяви, не повинна вимагати багато часу, водночас, зазначена у Звіті адвоката (акт виконаних робіт, наданих послуг) від 09.04.2025р. послуга «підготовка, написання, формулювання інших заяв та пояснень по справі» фактично не надавалася адвокатом у справі №160/23634/24 взагалі, бо у цій справі від сторони позивача надходили лише позовна заява та відповідь на відзив.
Також суд враховує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.06.2024р. №1551225-2412-0463-UA12020010000033698 в частині нарахування ОСОБА_1 податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 70687,13 грн.; у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Враховуючи вищенаведені докази в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з обставин справи, її складності та виконаної роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом та значимості таких дій у справі. Зважаючи на критерії розумності розміру витрат, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що стягненню на користь позивача підлягає сума саме у розмірі 4 000 грн, оскільки така вартість наданих адвокатом послуг є обґрунтованою та співмірною зі складністю справи, ціною позову та обсягом наданої адвокатом правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.
Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19.
В даному випадку у апеляційній скарзі відповідачем жодним чином не обґрунтовано невідповідність присуджених судом витрат критеріям реальності, дійсності, необхідності та розумності.
Адміністративне судочинство спрямоване на зміцнення законності, правопорядку та попередження правопорушень, а також сприяє активному та ініціативному виявленню порушень прав, свобод та інтересів осіб з боку влади та поновлення цих прав чи запобігання їх порушенню, а тому суди адміністративної юрисдикції повинні захищати такі права фізичних і юридичних осіб (зокрема й право на відшкодування витрат на правову допомогу) усіма передбаченими й дозволеними законодавством України способами.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 4 000 грн.
В даному випадку доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 315, 311, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун