12 березня 2026 р. Справа № 520/23948/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМІНЖИНІРІНГ" про ухвалення додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., по справі № 520/23948/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМІНЖИНІРІНГ"
до Державної податкової служба України , Головного управління ДПС у м.Києві
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМІНЖИНІРІНГ" звернулось з позовною заявою, у якій просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12900316/39293096 від 26.05.2025;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМІНЖИНІРІНГ» № 10 від 31.10.2024 днем її фактичного подання на реєстрацію.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 позовну заяву задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві №12900316/39293096 від 26.05.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.10.2024 №10.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.10.2024 №10 днем її фактичної подачі.
Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 по справі № 520/23948/25 залишено без змін.
До Другого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу, понесених позивачем під час апеляційного розгляду справи у розмірі 5200 грн.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Враховуючи те, що при розгляді апеляційної скарги судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про необхідність ухвалення додаткової постанови.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Судовим розглядом встановлено, що між Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМІНЖИНІРІНГ» (замовник) та ФОП Макаренко О.А. (виконавець) укладено договір № 2-21/08-25 від 21.08.2025 про надання юридичних послуг (правової допомоги).
Відповідно до п. 3.1 договору вартість послуг виконавця за підготовку позовної заяви та представництві інтересів замовника в суді складає 20800,00 грн. та сплачується не пізніше 3-х робочих днів з моменту підписання цього договору. До вказаної вартості не включається вартість надання послуг виконавцем при касаційному розгляді справи. Вартість надання послуг виконавцем при касаційному розгляді справи встановлюється сторонами у окремих додаткових угодах до цього договору.
Пунктом 3.2 договору визначено, що за результатами виконання договору сторони складають акт здачі-прийняття виконаних робіт, де виконавець зазначає перелік наданих послуг та виконаних робіт за договором, а також їх вартість. замовник на протязі п'яти робочих днів зобов'язаний підписати та повернути акт виконаних робіт виконавцю, або направити письмову мотивовану відмову від його підписання. У випадку неповернення замовником акту виконаних робіт та ненадання відповідної мотивації в зазначений даним пунктом строк, акт вважається підписаним сторонами, роботи та послуги за даним договором вважаються виконаними виконавцем та прийнятими замовником у повному обсязі та на належному якісному рівні.
Згідно з п. п. 5.3, 5.4 договору зміни до договору можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до договору. Додаткові угоди та додатки до договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу лише у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.
09.12.2025 сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору № 2-21/08-25 про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 21.08.2025, відповідно до якої сторони домовились, що вартість юридичних послуг, які надаються замовнику та складаються з правової допомоги у захисті та представництві інтересів замовника в суді апеляційної інстанції при визнанні протиправним та скасуванні рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.05.2025 № 12900315/39293096 та від 26.05.2025 № 212900316/39293096, а також зобов'язанні ДПС України зареєструвати відповідні податкові накладні, складає 10400,00 грн. Вартість послуг виконавця сплачується не пізніше 3-х робочих днів з моменту підписання цієї додаткової угоди.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих юридичних послуг від 10.02.2026 за договором № 2-21/08-25 про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 21.08.2025 адвокатом надано наступні юридичні послуги та роботи:
- надано правовому допомогу у захисті та представництві інтересів замовника в суді апеляційної інстанції при визнанні протиправним та скасуванні рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.05.2025 № 12900315/39293096 та від 26.05.2025 № 12900316/39293096, а також зобов'язанні ДПС України зареєструвати відповідні податкові накладні, зокрема, здійснено аналіз апеляційних скарг Головного управління ДПС у м. Києві у справах № 520/23636/25, № 520/23948/25 та здійснено юридичне консультування за наслідками вивчення скарг; складено процесуальні документи у провадженні № 520/23948/25: відзив на апеляційну скаргу, заява про стягнення витрат на правничу допомогу. Вартість виконаних юридичних робіт та наданих юридичних послуг складає 10400,00 грн., що включає в себе: 5200,00 грн. - юридичні послуги у провадженні № 520/23636/25 та 5200,00 грн. - юридичні послуги у провадженні № 520/23948/25.
Згідно з детальним описом робіт від 10.02.2026 у справі № 520/23948/25 за договором № 2-21/08-25 про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 21.08.2025 виконано наступний обсяг робіт:
- аналіз апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві у справі №520/23948/25, юридичне консультування за наслідками вивчення скарги; складено процесуальні документи у провадженні № 520/23948/25: відзив на апеляційну скаргу, заява про стягнення витрат на правничу допомогу - 10 год. - 5200 грн.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
При цьому, суд має враховувати реальність адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення гонорару у фіксованій сумі у справі, яка розглядається, є розумність заявлених витрат.
Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, аналізуючи зміст наданих позивачу послуг, зазначених у акті приймання-передачі наданих юридичних послуг від 10.02.2026, слід вказати, що такі послуги як аналіз апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві, юридичне консультування за наслідками вивчення скарги є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складання відзиву на апеляційну скаргу, до якого входить вивчення, аналіз, складання документів та дії технічного характеру, з огляду на що окреме їх виділення є необґрунтованим.
Отже, в контексті здійснення представництва інтересів позивача у даній справі, реальним результатом, який відображено у акті приймання-передачі наданих юридичних послуг, є складання адвокатом відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві.
При цьому витрати, понесені у зв'язку із складанням адвокатом заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, відшкодуванню не підлягають, оскільки пов'язані не з розглядом справи по суті, а обумовлені оформленням розподілу судових витрат після ухвалення судового рішення у справі.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Враховуючи викладене, фактичний обсяг виконаної роботи, затраченим адвокатом часом на надання таких послуг, підготовка цієї справи до розгляду в апеляційній інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, адвокат був обізнаним із позицією клієнта, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалось, дослідивши наявні в матеріалах справи докази розміру витрат, пов'язаних з оплатою професійної правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи, враховуючи принцип співмірності колегія суддів дійшла висновку, що заява представника позивача про розподіл судових витрат на правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції, підлягає частковому задоволенню та стягненню на користь позивача підлягають витрати у сумі 3000 грн.
Таким чином, заява позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, ч. 4 ст. 229, ст. ст. 243, 250, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМІНЖИНІРІНГ" - задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві (04116, м. Київ, вул.Шолуденка, буд. 33/19, ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМІНЖИНІРІНГ" (63211, Харківська область, Харківський район, с. Рокитне, вул. Центральна, буд. 87, ЄДРПОУ 39293096) витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків. передбачених п.2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Ральченко І.М.
Судді Подобайло З.Г. Катунов В.В.