12 березня 2026 р. Справа № 440/11590/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Семененко М.О.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2025, головуючий суддя І інстанції: В.І. Бевза, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/11590/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому позивач просив суд:
- визнати протиправними та незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що представнику позивача, в межах договору про надання правової допомоги, відповідно до інформації отриманої від позивача (клієнта) стало відомо, що в останнього у військово-обліковому документі Резерв + міститься припис про порушення військового обліку. При цьому позивач (клієнт) зауважив, що правила військового обліку не порушував, ні повісток (в т.ч. повідомлень із Укрпошти про їх надсилання, в телефонному чи паперовому режимі не отримував), ні протоколів, ні постанов щодо притягнення до адміністративної відповідальності щодо нього не складалось.
З метою перевірки наданої позивачем інформації та задля захисту прав та свобод, інтересів позивача (клієнта), представник позивача звернувся із адвокатським запитом 24.07.2025-11 від 24.07.2025 до відповідача де просив: надати інформацію про наявність порушень правил військового обліку з боку позивача та у випадку наявності таких порушень належним чином засвідчені докази таких порушень; надати інформацію, щодо суті таких порушень та в чому вони полягають; чи притягувався до адміністративної відповідальності позивач та надати копії відповідної постанови.
Також вищевказаним адвокатським запитом, просилось у випадку відсутності кваліфікації, складу адміністративного правопорушення, а також відкритої адміністративної справи й винесеної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності виключити інформацію про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 (позивача) із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів за відсутністю складу правопорушення.
На вищевказаний адвокатський запит, відповідач надав відповідь від 05.08.2025 №1679/8806. У наданій відповіді, з поміж усіх питань піднятих в адвокатському запиті, останній тільки повідомив: позивач вважається порушником правил військового обліку із відповідним внесенням відповідачем таких даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, так як не прибув за повісткою, яка надіслана засобами поштового зв'язку; ніяких матеріалів справи (в т.ч. протоколу, постанови про адміністративне правопорушення), які б вказували на вчинення адміністративного проступку позивачем, а саме порушення правил військового обліку не надається відповідачем (тобто обставини вчинення адміністративного правопорушення встановлюються).
Позивач вважає вищенаведені доводи відповідача щодо порушення правил військового обліку необґрунтованими й незаконними (повістки позивач не отримував), а отже відповідно внесення відповідачем відомостей про порушення правил військового обліку з боку позивача до Єдиного реєстру військовозобов'язаних призовників та резервістів неправомірним, а також вважає неправомірним трактування законодавства й злий умисел відповідача по такому внесенню, що спричинило порушення прав та законних інтересів позивача з огляду на те, що: відповідь не містить інформації про спосіб, порядок внесення відомостей про порушення правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" за яким діяв відповідач та яким нормативно-правовим документом керувався останній при такому внесенні; ніяких доказів належного підтвердження оповіщення позивача, як це визначено пунктом 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідачем із відповіддю не надано, оскільки не було такого інформування, в тому числі навіть спроби такого; відповідач із відповіддю не надає ніяких доказів направлення будь-яких повісток позивачу, відсутні документи, що в своїй сукупності підтверджують таке направлення. Це, на думку позивача, свідчить про те, що не було ніякого інформування позивача про будь-яку повістку чи спроби вручення останньої. Тому не зрозуміло, як позивач міг дізнатись про наявність у відділення АТ “Укрпошти» будь-яких повісток про виклик до відповідача, навіть при умові такого надсилання, якщо і взагалі таке направлення мало місце; до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів вносять саме відомості про притягнення до адміністративної відповідальності. Однак, станом на дату подання позову, позивача не було притягнуто до адміністративної відповідальності ні за одне правопорушення (протоколу та постанови не складалось).
З урахуванням викладеного, позивач, керуючись своїм правом, що передбачене статтею 25 КАС України, вирішив оскаржити протиправні, на його думку, дії суб'єкта владних повноважень (відповідача) щодо включення відомостей до ЄДРПВР про порушення правил військового обліку та звернутись із відповідною позовною заявою за місцезнаходженням позивача до Полтавського окружного адміністративного суду.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якій просив у задоволенні такої відмовити у повному обсязі. Зауважив, що відповідачем не допущено порушень порядку обліку військовозобов'язаних. ІНФОРМАЦІЯ_2 направив повістку позивачу, яку отримав військовозобов'язаний, відповідно до порядку визначеного законодавством та вважається оповіщеним про необхідність виконання військового обов'язку - з'явитись. Позивач до відповідача не з'явився, внаслідок чого є порушником правил військового обліку, незалежно від того чи притягався він до адміністративної відповідальності, оскільки військовозобов'язаний здійснює триваюче порушення правил військового обліку та не з'являється до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що судом першої інстанції незаконно та необґрунтовано був прийнятий відзив відповідача на адміністративний позов до розгляду та докази, які із ним додані, адже такий подано зі спливом більшого терміну для подачі відзиву та без обґрунтування пропуску терміну подачі відзиву (що є обов'язковою умовою, при порушенні терміну встановленого судом). Крім того, дії відповідача в частині подачі відзиву на позовну заяву є також протиправними та незаконними, які порушують процесуальні права апелянта, що визначені КАС України, з огляду на те, що згідно з частиною 3 статті 162 КАС України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Разом із цим відповідач у порушення діючих норм цього не зробив. Матеріали справи не містять доказів надсилання відзиву на адміністративний позов стороні, тобто позивачу (апелянту). Звернув увагу суду, що позивач (апелянт) є ОСОБА_1 . Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) саме йому як учаснику справи. Ненадання можливості ознайомитись із відзивом на позовну заяву та доказами, які надав відповідач та звісно подати до суду свої заперечення у вигляді відповіді на відзив спричинило порушення процесуальних прав апелянта, які визначені частиною 3 статті 44 КАС України, також порушує вимоги частини 5 статті 44 КАС України, частини 3 статті 162 КАС України в частині обов'язків відповідача.
Крім того, судом першої інстанції не було досліджено в повній мірі чи взагалі мало місце спроба, вручення будь-яких повісток апелянту, чи була навіть така оскільки такого вручення не було взагалі. Адже, апелянту не надходило ні повідомлення на телефон, ні повідомлення в поштову скриньку з боку представників відділення АТ “Укрпошта» про направлення якихось повісток від відповідача. Вказане, на думку позивача, свідчить про те, що не було ніякого інформування апелянта про будь-яку повістку.
Також апелянт зазначив, що дії посадових осіб відповідача, які полягають у внесенні відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (електронної системи “Оберіг») про порушення апелянтом правил військового обліку, які у подальшому були відображені у графі “Порушення правил військового обліку» в електронному ВОД позивача у його мобільному застосунку “Резерв+», без дотримання процедури, встановленої вищенаведеними нормами законодавства, були вчинені всупереч вищенаведених положень законодавства, а відтак, такі дії відповідача беззаперечно підлягають визнанню судом протиправними.
З огляду на те, що суд першої інстанції в повній мірі не дослідив всі обставини справи, об'єктивно не розглянув доводи апелянта, що викладені в адміністративному позові, з огляду на те, що також в діях апелянта не було порушення правил військового обліку (належним чином повістки про виклик не отримував; доказів інформування працівниками АТ “Укрпошти» матеріали справи не містять; доказів, що в своїй сукупності підтверджують направлення та отримання повістки немає) та не встановив, які саме дані підлягають внесенню відповідачем до ЄДРПВР “Оберіг», апелянт вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/11590/25 підлягає скасуванню, а позов апелянта підлягає задоволенню.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно частини 4 статті 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до витягу із реєстру «Оберіг», який наданий відповідачем, судом встановлено, що 01.05.2025 щодо ОСОБА_1 внесені дані про порушення ним правил військового обліку, причини подання: "не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП (ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").
Відповідачем надана суду повістка №3131752 від 08.04.2025, в якій зазначене з'явитись позивачу 21.04.2025 о 14:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних.
Повістка направлена рекомендованим листом із описом вкладення 08.04.2025 за адресою: АДРЕСА_1 .
Поштове відправлення повернулось відправнику із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», наявна печатка «Укрпошти» із датою 24.04.2025.
Представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із адвокатським запитом №24.07.2025-11 від 24.07.2025, в якому зазначив, що у додатку Резерв + в акаунті Клієнта міститься запис про те, що виявлені порушення правил військового обліку. Про причини порушень Клієнту нічого не відомо. ОСОБА_1 не вручались та не направлялись повістки. Зокрема, просив відповідача, у випадку відсутності кваліфікації, складу адміністративного правопорушення, а також відкритої адміністративної справи й винесеної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, виключити ОСОБА_1 із Єдиного реєстру «Оберіг» як порушника військового обліку за відсутністю складу адміністративного правопорушення (пункті 4 адвокатського запиту).
Відповідачем листом від 05.08.2025 №1679/8806 повідомлено: «За результатами розгляду повідомляю наступне, а саме: Порушенням законодавства з військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації, а саме не виконання встановлених обов'язків та правил визначаються та формуються автоматизованою інформаційною телекомунікаційною системою як «порушник правил військового обліку». За наявними даними ІНФОРМАЦІЯ_6 , гр. ОСОБА_1 , без поважних причин, у вказану дату та час, не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_6 , чим порушив вимоги абзацу 8 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Також повідомляю, що автоматизована інформаційна телекомунікаційна системою «Оберіг» працює з Інформаційним порталом Національної поліції України автоматизованим обміном інформації між реєстрами.
За наявними обліками ІНФОРМАЦІЯ_1 протокол та постанова про адміністративне правопорушення стосовно гр. ОСОБА_1 не складалися...
...Враховуючи вище викладене, під час особистою явки гр. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 у зручний час в межах часу роботи з громадянами за адресою: АДРЕСА_2 , буде вирішено питання про притягнення до адміністративної відповідальності та прийнято відповідне рішення, щодо порушення законодавства».
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови виключити відомості про порушення правил військового обліку щодо ОСОБА_1 із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції, залишаючи адміністративний позов без задоволення, виходив з того, що позивач докази того, що він виконує добросовісно правила військового обліку, визначені у законодавстві, суду не надав, до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з'являється, що є порушенням правил військового обліку. Суд констатував факт наявності триваючого порушення позивачем правил військового обліку - не з'явлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 (далі Указ №64/2022 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).
Окрім того, Указом №65/2022 (з наступними змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-ХІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частиною 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до частини 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно із частиною 8 статті 2 Закону №2232-XII виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходження зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Відповідно до частини 14 статті 2 Закону №2232-XII виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актам.
Частиною 9 статті 1 Закону №2232-XII визначені категорії громадян України щодо військового обов'язку, а саме: допризовники особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини 10 статті 1 Закону №2232-XII громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону №2232-ХІІ у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.
Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною 2 статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки .
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону №2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема, зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України. Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Згідно із пунктом 2 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.
Відповідно до пункту 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, серед іншого: здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Пункт 79 Порядку №1487 передбачає, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20); виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини 8 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2016 №1951-VІІІ (далі - Закон №1951-VІІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Згідно з частиною 8 статті 5 Закону №1951-VІІІ органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону №1951-VІІІ ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Частиною 3 статті 14 Закону №1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 №94 (далі Порядок №94 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що отримання призовником, військовозобов'язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації (п. 12 розділу III «Відомості, що вносяться до Реєстру»).
Відповідно до відкритої інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України, застосунок Резерв+ надає можливість оперативного оновлення даних та доступу до інформації у реєстрі Оберіг.
Згідно зі статтею 14-1 Закону №1951-VІІІ електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Вказаний кабінет реалізовано у форматі застосунку Резерв+.
Так, із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .
При цьому, сторони не заперечують, що реєстр містить відомості, що відображені у військово-обліковому документі Резерв +, щодо порушення позивачем правил військового обліку.
Судовим розглядом встановлено, що підставою внесення зазначених даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стало порушення позивачем військового обліку, що виразилось у неприбутті за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 за повісткою №3131752 від 08.04.2025 про необхідність явки на 14:00 год. 21.04.2025 для уточнення даних /а.с. 75, 76/.
Повістка була направлена рекомендованим листом із описом вкладення 08.04.2025 за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 76 зворот/.
Вказане поштове відправлення було повернуто відправнику з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", наявна печатка АТ "Укрпошта" із датою 24.04.2025 /а.с. 77/.
Судом також встановлено, що у позовній заяві, копії паспорту громадянина України, відомостях із наданого позивачем додатку «Резерв+» місцем проживання військовозобов'язаного ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_3 /а.с. 13 зворот, 14 зворот/.
Отже, повістку про необхідність прибути 21.04.2025 о 14:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних, яка згодом була повернута відправнику з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", було направлено ОСОБА_1 за офіційною адресою його місця проживання.
Згідно з пунктом 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
З аналізу наведених норм вбачається, що повернення поштового відправлення із відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання є належним доказом вручення повістки.
Колегія суддів зазначає, що обов'язок військовозобов'язаних осіб з'являтись за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки передбачено, зокрема, абзацом 3 частини 10 статті 1 Закону №2232-ХІІ та частинами 1, 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закон №3543-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Так, відповідно до абзацу 3 частини 10 статті 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з частинами 1 та 3 статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до пункту 21 Порядку №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Частиною 3 статті 22 Закону №3543-XII передбачено, що поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Враховуючи наведені норми, позивач як військовозобов'язана особа, що перебуває на військовому обліку, яка належним чином оповіщена про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних.
При цьому, з моменту виявлення позивачем даних про порушення ним військового обліку та до теперішнього часу, позивач до ІНФОРМАЦІЯ_4 , не з'явився.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що у зв'язку з порушенням позивачем правил військового обліку, що виразилось у неприбутті до ІНФОРМАЦІЯ_4 по повістці про виклик, автоматичне внесення відомостей про порушення позивачем правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є обґрунтованим.
Колегія суддів вважає неспроможними доводи апелянта про відсутність доказів належного інформування працівниками АТ "Укрпошта" (повідомлення на телефон та/або повідомлення в поштову скриньку про надходження повістки про виклик) або спроби вручення такої повістки, з огляду на наступне.
Так, відповідно до абзацу 2 та 4 пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 №1071) (далі по тексту - Правила №270) рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
В силу пункту 6.12.3 Регламенту внутрішньої поштової кореспонденції, затвердженого наказом АТ «Укрпошта» від 28.12.2023 №6668 (у редакції наказу АТ «Укрпошта» (далі по тексту - Регламент №6668) рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Адресат (одержувач) власноруч проставляє своє прізвище та підпис у аркуші ф.8 чи іншому документі, за яким здійснюється вручення. На бланку повідомлення про вручення адресат (одержувач) у відповідному місці зазначає дату вручення рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», розписується та зазначає своє прізвище та ініціали або ім'я та прізвище.
Згідно з пунктом 6.12.4 Регламенту №6668 у разі відсутності адресата (одержувача), за зазначеною на рекомендованому листі з позначкою «Повістка ТЦК» адресою, працівник ОПЗ інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» ф.22а, де додатково проставляє позначку «Повістка ТЦК». В аркуші ф.8 проставляє відмітку про причину невручення, на зворотному боці відправлення зазначає дату вкладання повідомлення ф.22а до абонентської поштової скриньки.
Відповідно до пункту 6.16 Регламенту №6668 інформація щодо вручення рекомендованої письмової кореспонденції, в тому числі з повідомленням про вручення, заноситься до автоматизованої системи.
Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку по повістці до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного; 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Судом встановлено, що за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів сформована повістка №3131752, згідно з якою ОСОБА_1 належить з'явитися 21.04.2025 о 14:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних.
Дана повістка 08.04.2025 надіслана позивачу рекомендованим листом з позначкою «Повістка ТЦК», з доданими описом вкладення та повідомленням про вручення.
Вказане поштове повідомлення з відміткою «адресат відсутній за зазначеною адресою» повернуто відправнику, наявна печатка АТ "Укрпошта" із датою 24.04.2025.
За позицією позивача, він не отримував ні повістки, ні повідомлення про надходження повістки на його адресу.
Для належного розгляду справи та з'ясування всіх обставин у справі ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2026 було витребувано у Акціонерного товариства «Укрпошта» належні та допустимі докази щодо вручення поштового відправлення з трекінг-номером 0610245050430 (найменування відправника - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; найменування адресата - ОСОБА_1 , поштова адреса: АДРЕСА_1 ).
На виконання ухвали суду, АТ «Укрпошта» направлено лист від 09.03.2026 №1.30.002.-7564-26, в якому зазначено, що за повідомленням відповідального підрозділу та згідно з інформацією автоматизованої системи Укрпошти, рекомендований лист з позначкою "Повістка ТЦК" №0610245050430 від 11.04.2025 на ім'я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) надійшов до пересувного відділення поштового зв'язку № 7 Полтавського регіону 16.04.2025 та доставлявся начальником зазначеного відділення ОСОБА_2 за вказаною адресою. Однак лист вручити не надалось можливим, оскільки двері ніхто не відчинив. Повідомлення про надходження вищевказаного листа залишене у щілині дверей адресата. У зв'язку з тим, що за отриманням листа до відділення ніхто не звернувся, 25.04.2025 його було повернуто на адресу відправника.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивача інформовано про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» шляхом вкладення до щілині дверей адресата повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
При цьому колегія суддів зазначає, що метою залишення повідомлення про надходження поштового відправлення в абонентській поштовій скриньці адресата є інформування такого про наявність поштового відправлення та необхідність його отримання у відділенні поштового зв'язку. Залишення працівником пошти повідомлення у щілині дверей, а не в поштовій скриньці саме по собі не свідчить про відсутність належного повідомлення та така обставина не спростовує факту вчинення працівником поштового зв'язку дій, спрямованих на інформування адресата про надходження поштового відправлення.
Суд виходить з того, що спосіб розміщення повідомлення (у поштовій скриньці або у щілині дверей) за відсутності доказів його ненадходження чи умисного перешкоджання отриманню не впливає на сам факт повідомлення адресата про надходження повістки.
За встановлених обставин справи, колегія суддів, з урахуванням положень пункту 41 Порядку №560, доходить висновку, що позивач був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 21.04.2025 о 14:00 годині та, відповідно, мав обов'язок прибути до ТЦК у визначений час.
Щодо доводів апелянта про те, що до реєстру вносяться відомості саме про притягнення до адміністративної відповідальності, однак факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку відсутній, колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність в застосунку «Резерв+» примітки «Порушення правил військового обліку» не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 210 КУпАП, та навпаки передує складенню стосовно особи протоколу про адміністративне правопорушення та притягненню до адміністративної відповідальності.
Посилання апелянта на висновки судів першої інстанції за аналогічних правовідносин сторін, викладених у рішеннях Дніпропетровського окружного адміністративного суду, Київського окружного адміністративного суду, Хмельницького окружного адміністративного суду, Запорізького окружного адміністративного суду, Чернігівського окружного адміністративного суду та інші не можуть бути враховані колегією суддів, оскільки в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не у рішеннях (постановах) судів першої (апеляційної) інстанції.
Щодо аргументів апелянта про те, що судом першої інстанції необґрунтовано був прийнятий відзив відповідача, оскільки: відзив поданий зі спливом більшого терміну подачі та без обґрунтування пропуску такого терміну; відповідач в порушення діючих норм не надав доказів на підтвердження надсилання відзиву позивачу, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною 3 статті 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 162 КАС України до відзиву додаються: документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
В матеріалах справи наявні докази надсилання 04.12.2025 відзиву на позовну заяву на адресу ОСОБА_1 .
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з абзацом 2 частини 2 статті 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Оскільки в даному випадку справу вирішено правильно по суті, наведені доводи не можуть бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для визнання протиправними та незаконними дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та зобов'язання відповідача виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Отже позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 по справі № 440/11590/25 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
З урахуванням того, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів вважає, що відсутні в розумінні ст. 139 КАС України правові підстави для розподілу судових витрат по даній справі.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 по справі № 440/11590/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя М.О. Семененко
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий