12 березня 2026 року справа №360/967/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 р. у справі № 360/967/25 (головуючий І інстанції І.В. Тихонов) за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (далі - відповідач, СМУ ДСУ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці щодо нескладення інформаційної довідки про умови праці на ОСОБА_1 при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями, вказаними в трудовій книжці позивача з повним робочим днем під землею у ВСП ТОВ ДТЕК Ровенькиантрацит»;
- зобов'язати Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці відповідно до пункту 84 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 за № 337, скласти інформаційну довідку про умови праці на ОСОБА_1 при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями, вказаними в трудовій книжці позивача з повним робочим днем під землею у ВСП ТОВ ДТЕК “Ровенькиантрацит».
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року задоволено позовні вимоги, а сам суд:
Визнав протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці щодо нескладення інформаційної довідки про умови праці на ОСОБА_1 при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями, вказаними в трудовій книжці позивача з повним робочим днем під землею у ВП ш/у “Ровенківське», шахтах “Ворошилівська», “Космонавтів», “ім.Вахрушева», “ім. Фрунзе» ДП “Ровенькиантрацит».
Зобов'язав Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці відповідно до пункту 84 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 за № 337, скласти інформаційну довідку про умови праці на ОСОБА_1 при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями, вказаними в трудовій книжці позивача, з повним робочим днем під землею у ВП ш/у “Ровенківське», шахтах “Ворошилівська», “Космонавтів», “ім.Вахрушева», “ім. Фрунзе» ДП “Ровенькиантрацит».
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову через неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.
В обґрунтування скарги посилається на те, що суд помилково застосував пункт 84 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 за № 337, який не підлягав застосуванню до спірних правовідносин.
Суд зобов'язавши Міжрегіональне управління скласти для Відповідача інформаційну довідку при підозрі у нього професійного хибно посилається на пункт 84 Порядку № 337, не встановивши при цьому, що відбулась ліквідація підприємства (установи, організації), цеху, дільниці, робочого місця, тривала зупинки виробничого процесу, відсутні даних в архівах підприємства (установи, організації, або відсутні робочі місця роботодавця).
Тобто, висновок щодо застосування аналогії права до спірних правовідносин, з яких слідує висновок у рішенні суду, що Міжрегіональному управлінню слід складати інформаційну довідку для Відповідача відповідно до пункту 84 Порядку відсутній.
Так, у Міжрегіонального управління не було достатньо обґрунтованих підстав діяти в межах та в спосіб, що передбачений пунктом 84 Порядку № 337.
Крім того, суд не встановив інших даних, що підприємство, де працював позивач було ліквідоване, відсутні дані по робочим місцям позивача, тощо, що давало б підстави для застосування аналогії права, можливості складання інформаційної довідки відповідно до пункту 84 Порядку № 337 (тобто, якщо Порядком № 337 не врегульовані обставини щодо неможливості отримання даних умов праці працівника за приписом до роботодавця, що знаходиться на окупованій території).
Так, суд першої інстанції не встановив обставин, що зазначені в пункті 84 Порядку № 337, а саме: ліквідацію підприємства (установи, організації), цеху, дільниці, робочого місця Позивача або тривалої зупинки виробничого процесу, відсутності даних в архівах підприємства (установи, організації) позивача.
Складання інформаційної довідки про умови праці відповідачем на підставі пункту 84 Порядку № 337 є виключенням із загальних правил, якщо роботодавець ліквідований як юридична особа, відсутні/ліквідовані робочі місця у роботодавця.
Щодо ефективного способу захисту порушених прав, які застосовуються за наявності встановлених судом певних обставин та дій відповідача щодо отримання відповідних даних для складання інформаційної довідки в межах повноважень, скаржник зазначає, що під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Таким чином, вбачається, що для складення інформаційної довідки необхідна значна кількість інформації, яка має бути документально підтверджена. Тобто, зробити висновок про умови праці можливо лише за наявності конкретних показників шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
Також є хибний висновок, що відповідач наділений великим обсягом повноважень для виконання покладених на нього завдань, однак у ситуації з позивачем відповідач не вчиним жодних дій для отримання необхідної інформації та оформлення спірної довідки.
Відповідачем у відповідності повноважень передбачених Положенням про Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці прийнято всіх можливих в межах повноважень заходів для отримання даних про умови праці.
Таким чином при винесенні рішення судом порушено п. 4 ст. 245 КАС України, а саме зобов'язано відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача без виконання всіх умов визначених законом, і зобов'язує суб'єкта владних повноважень - відповідача діяти на власний розсуд, що взагалі унеможливлює його виконання.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_1 , має статус внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
Згідно з відомостями, які містяться в трудовій книжці від 05.09.1991 серії НОМЕР_1 , виданої на ім'я ОСОБА_1 , у період з 05.09.1991 по 21.03.2017 позивач, працював у ВП ш/у “Ровенківське», шахти “Ворошилівська», “Космонавтів», “ім.Вахрушева», ім. Фрунзе» ДП “Ровенькиантрацит», з 21.03.2017 по 08.08.2023 працював на підприємстві ПрАТ “ДТЕК “Павлоградвугілля», а саме: ВП ш/у “Ровенківське», шахти “Ворошилівська», “Космонавтів», “ім.Вахрушева», ім. Фрунзе» ДП “Ровенькиантрацит» на посадах: учня гірника підземного з повним робочим днем під землею, гірника підземного з повним робочим днем під землею, гірника очисного забою з повним робочим днем під землею, підземного гірника очисного забою з повним робочим днем під землею, машиніста гірничо-виїмкових машин з повним робочим днем під землею, майстера підривника підземного з повним робочим днем під землею.
У відповідь на запит Комунального некомерційного підприємства “Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради Південно-Східне Міжрегіональне управління Державної служби з питань праці листом від 22.08.2024 повідомило, що оскільки місцезнаходження останнього тимчасово окупована територія, у зв'язку з неможливістю отримання даних про умови праці, відсутності даних в архівах Східного Міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та відсутності гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах скласти інформаційну довіку стосовно умов праці ОСОБА_1 у ВП ш/у “Ровенківське», шахти “Ворошилівська», “Космонавтів», “ім.Вахрушева», ім. Фрунзе» ДП “Ровенькиантрацит» у відповідності до Порядку № 337 неможливо.
22.08.2024 Південно-Східним Міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці складено інформаційну довідку № ПС/3.1/15034-24 про умови праці працівника при підозрі у нього хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 , згідно якої позивач у період з 03.04.2017 по 08.08.2023 працював у Шахта “Павлоградська» ВСП “Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» на посаді машиніста гірничиї виїмкових машин дільниці з видобутку вугілля, гірником очисного забою дільниці з видобутку вугілля, гірником очисного забою дільниці монтажно-демонтажних робіт. Пунктом 12 довідки “Висновок про умови праці працівника» встановлено: згідно з Державними санітарними нормами та правилами “Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими наказом MO3 України від 08.04.2014 № 248 умови праці по вмісту хімічних речовин в повітрі робочої зони відносяться до відносяться до 3 класу 4 ступеня “Шкідливі».
05.04.2025 представник позивача звернулась із запитами до Східного Міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та Південно-Східного Міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просила скласти інформаційну довідку про умови праці ОСОБА_1 за період роботи з 1991 року по 2017 рік у ВП ш/у “Ровенківське», шахти “Ворошилівська», “Космонавтів», “ім.Вахрушева», ім. Фрунзе» ДП “Ровенькиантрацит».
У відповідь на адвокатський запит представника позивача Південно-Східне Міжрегіональне управління Державної служби з питань праці листом від 16.04.2025 повідомило про неможливість складання інформаційної довідки про умови праці позивача у зв'язку з тим, що управління не здійснювало державний нагляд (контроль) за підприємствами Луганської області.
Листом від 23.04.2025 Східне Міжрегіональне управління Державної служби з питань праці повідомило про неможливість складання інформаційної довідки про умови праці позивача, у зв'язку з неможливістю отримання даних про умови праці, відсутності даних в архівах Східного Міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та відсутності гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах скласти інформаційну довіку стосовно ОСОБА_1 у відповідності до вимог Порядку № 337 неможливо.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 затверджено положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення).
Відповідно до ст. 1 Положення, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Пунктом 13 статті 4 Положення встановлено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює контроль за своєчасністю та об'єктивністю розслідування нещасних випадків на виробництві, їх документальним оформленням і веденням обліку, виконанням заходів з усунення причин нещасних випадків.
Статтею 9 Положення встановлено, що Держпраці у межах повноважень, передбачених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінекономіки видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.
Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, визначені Законом України від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ «Про охорону праці» (далі - Закон №2694-ХІІ), який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону праці», державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.
Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Відповідно до статті 22 Закону України “Про охорону праці» і статті 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Кабінет Міністрів України постановою від 17 квітня 2019 р. № 337 затвердив Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року за № 337 визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 29 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (п.1).
Вимоги цього Порядку поширюються на всіх юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та осіб, зазначених у пункті 1 цього Порядку (п.2).
На підставі пункту 70 Порядку № 337 у разі підозри наявності в працівника хронічного професійного захворювання (отруєння) з метою встановлення діагнозу складається санітарно-гігієнічна характеристика умов праці (далі - санітарно-гігієнічна характеристика), що є одним з документів, з урахуванням якого вирішується питання про зв'язок хронічного професійного захворювання (отруєння) з впливом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (далі - виробничі фактори).
Як визначено пунктом 71 Порядку № 337 санітарно-гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), де працює хворий, на запит керівника закладу охорони здоров'я, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, за поданням лікаря-профпатолога із залученням (у разі потреби) голови та членів комісії закладу охорони здоров'я, який проводить періодичні медичні огляди.
Відповідно до пункту 72 Порядку № 337 запит щодо складення санітарно-гігієнічної характеристики заклад охорони здоров'я згідно з додатком 13 протягом трьох робочих днів після виявлення у працівника підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння) надає керівнику територіального органу Держпраці за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), де працює (працював) хворий.
Копії запиту надсилаються: територіальному органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), де працює (працював) хворий; роботодавцю.
Згідно з пунктом 74 Порядку № 337 для складення санітарно-гігієнічної характеристики керівник територіального органу Держпраці надсилає припис роботодавцю для надання необхідних документів за встановленою формою згідно з додатком 15.
Строк надання документів не повинен перевищувати 15 робочих днів з часу отримання зазначеного припису.
У разі потреби зазначений строк може бути продовжено за згодою керівника територіального органу Держпраці з метою проведення роботодавцем додаткових лабораторних, інструментальних, хронометражних та інших вимірювань (досліджень) умов праці, необхідних для складення санітарно-гігієнічної характеристики.
Завірені в установленому порядку та узгоджені з територіальним органом Пенсійного фонду України матеріали подаються до територіального органу Держпраці разом із супровідним листом.
На підставі пункту 78 Порядку № 337 протягом п'яти робочих днів з дня проведення обстеження об'єкта складається відповідний акт згідно з додатком 18 у трьох примірниках, що зберігаються: у територіальному органі Держпраці; на підприємстві (в установі, організації), де працює (працював) хворий; у територіальному органі Пенсійного фонду України.
Акт в усіх зазначених організаціях зберігається протягом строку, визначеного типовими та галузевими переліками видів документів, затверджених відповідно до законодавства.
Акт підписується головою та всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово та додає до акта як його невід'ємну частину.
З актом ознайомлюють працівника, робоче місце якого обстежувалося, або уповноважену ним особу, що засвідчується їх підписами. У разі відмови їх від підпису акт підписується свідками. Працівник або його уповноважена особа мають право обґрунтувати свою відмову.
Відповідно до пункту 79 Порядку № 337 територіальний орган Держпраці протягом п'яти робочих днів після складення та підписання акта всіма членами комісії готує санітарно-гігієнічну характеристику згідно з додатком 16.
Строк складення санітарно-гігієнічної характеристики не повинен перевищувати 45 днів з моменту отримання відповідного запиту. Вимоги до інформації, яка зазначається в санітарно-гігієнічній характеристиці шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, визначені у додатку 12.
Згідно з пунктом 80 Порядку № 337 санітарно-гігієнічна характеристика підписується лікарем з гігієни праці та затверджується керівником територіального органу Держпраці.
Особи, які підписали акт обстеження умов праці, а також ті, що склали санітарно-гігієнічну характеристику, несуть відповідальність за достовірність зазначеної у них інформації щодо умов праці та трудового процесу згідно з вимогами законодавства.
На підставі пункту 81 Порядку № 337 на непрацюючих пенсіонерів або осіб, які не працюють, лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці складається інформаційна довідка про умови праці працівника у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - інформаційна довідка) згідно з додатком 14 на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях у разі збереження цих робочих місць на підприємстві (в установі, організації), де вони раніше працювали, а у разі їх відсутності - отриманих на підставі наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах. У разі проведення обстеження підприємства (установи, організації) для складення інформаційної довідки - зазначене обстеження проводиться за участю представника територіального органу Пенсійного фонду України, профспілки, працівника або уповноваженої особи від працівника.
У разі коли працівник працював на кількох підприємствах (в установах, організаціях), санітарно-гігієнічна характеристика складається територіальним органом Держпраці, який здійснював державний нагляд (контроль) за останнім підприємством (установою, організацією), де працював працівник, з додаванням у разі потреби інформаційних довідок від інших територіальних органів Держпраці, які здійснювали державний нагляд (контроль) за підприємствами (установами, організаціями), де він працював раніше (пункт 82 Порядку № 337).
Як визначено пунктом 83 Порядку № 337 якщо на час складання санітарно-гігієнічної характеристики працівник не підпадав під вплив шкідливих виробничих факторів, що могли викликати хронічне професійне захворювання (отруєння), ураховується його попередня робота, пов'язана з дією шкідливих виробничих факторів незалежно від стажу роботи на (останньому) підприємстві (в установі, організації). У такому разі санітарно-гігієнічна характеристика складається територіальним органом Держпраці, який здійснював державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), де були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння).
Відповідно до пункту 84 Порядку № 337 у разі виникнення підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння) після припинення контакту працівника із шкідливими виробничими факторами (пізній силікоз, деякі онкологічні захворювання тощо), а також у разі неможливості отримання даних про його умови праці (ліквідація підприємства (установи, організації), цеху, дільниці, робочого місця або в разі тривалої зупинки виробничого процесу, відсутності даних в архівах підприємства (установи, організації) та територіального органу Держпраці, робота за кордоном тощо) інформаційна довідка складається на підставі даних трудової книжки та гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах.
Згідно з пунктом 85 Порядку № 337 санітарно-гігієнічна характеристика складається територіальним органом Держпраці у чотирьох примірниках та надсилається: закладу охорони здоров'я, який надіслав запит щодо її отримання; робочому органу Фонду; підприємству (установі, організації), де працює (працював) працівник.
Санітарно-гігієнічна характеристика зберігається протягом строку, визначеного типовими та галузевими переліками видів документів, затверджених відповідно до законодавства.
Як визначено пунктом 86 Порядку № 337 санітарно-гігієнічна характеристика може бути використана протягом п'яти років, якщо умови праці працівника за цей час не змінилися, що підтверджується довідкою роботодавця (особи) або відповідного територіального органу Держпраці.
На підставі пункту 87 Порядку № 337 облік санітарно-гігієнічних характеристик та інформаційних довідок ведеться територіальними органами Держпраці в журналі за формою згідно з додатком 17.
Відповідно до пункту 88 Порядку № 337 у разі незгоди із санітарно-гігієнічною характеристикою заявник має право оскаржити її в судовому порядку.
Як свідчать матеріали справи, позивач у період з 1991 по 2017 рік працював у ВП ш/у “Ровенківське», шахти “Ворошилівська», “Космонавтів», “ім.Вахрушева», ім. Фрунзе» ДП “Ровенькиантрацит» на посадах: учня гірника підземного з повним робочим днем під землею, гірника підземного з повним робочим днем під землею, гірника очисного забою з повним робочим днем під землею, підземного гірника очисного забою з повним робочим днем під землею, машиніста гірничо-виїмкових машин з повним робочим днем під землею, майстера підривника підземного з повним робочим днем під землею.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ВП ш/у “Ровенківське» є: Луганська область, місто Ровеньки; ДП “Шахта “Ворошилівська» є: Луганська область, місто Ровеньки, смт. Новодар'ївка; Шахта ім.Космонатів ВАТ ДХК “Ровенькиантрацит» є: Луганська область, м.Ровеньки, смт.Кленовий; ВП “Шахта ім. В.В.Вахрушева» ДП “Ровенькиантрацит» є: Луганська область, м.Ровеньки, смт.Ясенівський; ВП “Шахта ім.М.В.Фрунзе» ДП “Ровенькиантрацит» є: Луганська область, м.Ровеньки, смт.Картушине.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України), територіальна громада міста Ровеньки Луганської області перебуває в тимчасовій окупації.
Враховуючи, що підозра на хронічне професійне захворювання у позивача виникла після припинення контакту працівника із шкідливими виробничими факторами, та у зв'язку з неможливістю отримання даних про його умови праці від підприємства, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України, відповідач повинен скласти інформаційну довідку про умови праці, керуючись вимогами пункту 84 Порядку № 337 - на підставі даних трудової книжки та гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах.
Суд враховує, що відповідно до п. 84 Порядку № 337 відповідач виготовляє інформаційну довідку в разі неможливості отримання даних про умови праці робітника. А ліквідація підприємства, цеху, дільниці, відсутність даних в архівах підприємства, зупинка виробничого процесу є одними з підстав, при наявності яких працівник не може отримати дані про умови праці.
Пунктом 1 Положення про Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці визначено, що воно є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Повноваження Міжрегіонального управління поширюються на територію Донецької та Луганської областей.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення основними завданням Міжрегіонального управління окрім іншого є реалізація державної політики у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Пунктом 4 Положення визначено, що Міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці (п.п.7), здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (управління у Донецькій та Луганській областях, відділення в районах і містах обласного значення) законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (п.п.11), здійснює контроль за своєчасністю та об'єктивністю розслідування нещасних випадків на виробництві, їх документальним оформленням і веденням обліку, виконанням заходів з усунення причин нещасних випадків (п.п.12); здійснює державний нагляд (контроль) у сфері гігієни праці, у тому числі нагляд (контроль) за: факторами виробничого середовища та виробничих операцій, наявність та виконання яких можуть шкодити здоров'ю працівників; виконанням заходів щодо запобігання виникненню професійних захворювань; дотриманням вимог санітарних норм та правил; своєчасним здійсненням профілактичних заходів, спрямованих на попередження шкідливої дії факторів виробничого середовища і трудового процесу, збереження здоров'я працівників, наявністю обов'язкових медичних оглядів працівників (п.п.14); забезпечує складення санітарно - гігієнічних характеристик умов праці для подальшого визначення зв'язку захворювання з умовами праці (п.п.26); проводить: розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам; технічне розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов'язаних із використанням газу в побуті, а також видає за результатами таких розслідувань обов'язкові до виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадянами рішення; розслідування обставин та причин виникнення гострих і хронічних професійних захворювань та отруєнь, моніторинг стану умов праці та здоров'я працівників як складову державного соціально - гігієнічного моніторингу (п.п.27).
Пунктом 6 Положення передбачено, що Міжрегіональне управління для виконання покладених на нього завдань має право, зокрема: залучати спеціалістів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, вчених, представників організацій роботодавців, профспілок та інших інститутів громадянського суспільства, а також підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до компетенції Міжрегіонального управління (п.п.1); отримувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених завдань (п.п.2), користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, органів місцевого самоврядування, державною системою урядового зв'язку, іншими технічними засобами (п.3).
Згідно з пунктом 7 Положення Міжрегіональне управління під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з територіальними органами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на відповідній території з питань, віднесених до його компетенції.
Таким чином, відповідач наділений великим обсягом повноважень для виконання покладених на нього завдань, однак, у ситуації з позивачем відповідач не вчинив жодних дій для отримання необхідної інформації та оформлення спірної довідки.
Колегія суддів наголошує, що на відповідача як на орган, який здійснював державний нагляд (контроль) за останнім підприємством (установою, організацією), на якому працював позивач, відповідно до Порядку № 337 покладено обов'язок виконати вимоги цього Порядку.
Крім того неможливість виконання відповідачем та підприємством своїх обов'язків, не може створювати для особи непропорційний та надмірний тягар, та негативні наслідки.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити чітку процедуру утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання та проведення розслідування нещасного випадку на виробництві, що сприяло б юридичній визначеності у спірних правовідносинах, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №819/1249/17.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на відповідача як на орган, який здійснював державний нагляд (контроль) за останнім підприємством (установою, організацією), на якому працював позивач, відповідно до Порядку № 337 покладено обов'язок виконати вимоги цього Порядку, зокрема, скласти відповідно до пункту 84 Порядку № 337 інформаційну довідку про умови праці на позивача при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями: електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, командир взводу, помічник командира загону.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 р. у справі № 360/967/25 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 р. у справі № 360/967/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 12 березня 2026 року.
Головуючий суддя Е.Г. Казначеєв
Судді А.А. Блохін
І.В. Геращенко