02 березня 2026 року м. Київ
Справа №359/9221/25
Апеляційне провадження №33/824/384/2026
Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Липченко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2025 року за матеріалами, які надійшли від Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Національної поліції України про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 від 27 липня 2025 року, 27 липня 2025 року о 19 год 40 хв у с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області по вул. Свято-Троїцька, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Kia Sportage» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; хитка хода. Від проходження медичного огляду на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення, у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Не погодився із вказаною постановою ОСОБА_1 , 13 жовтня 2025 року подав апеляційну скаргу, яка обґрунтована тим, що оскаржувана постанова не відповідає закону, обставинам та матеріалам справи.
Зазначає, що не керував транспортним засобом, що вбачається з відеозапису працівників поліції долученого до матеріалів справи, однак суд першої інстанції вказану обставину до уваги не взяв.
Вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги його пояснення, в яких він вказував на те, що він відмовився проїхати на медичний огляд з працівниками патрульної поліції, оскільки у нього була носова кровотеча, і він її зупиняв.
Вважає, що суд розглядаючи справу відступив від принципів повноти та об'єктивності судового розгляду, що призвело до неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
На підставі викладеного, просить скасувати постанову суду першої інстанції, а справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції захисник ОСОБА_1 - адвокат Мельник О.О. підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, а постанову районного суду - скасувати.
Дослідивши матеріали справи, у тому числі переглянувши відеозапис з нагрудного відеореєстратора інспектора патрульної поліції, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції дотримано вказаних вимог закону.
Суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП вказав, що вина підтверджується зібраними у справі доказами, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 27 липня 2025 року серії ЕПР1 №404456, складеного відносно ОСОБА_1 , який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06 листопада 2015 року №1376 (а.с. 2);
- направленням на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27 липня 2025 року (а.с. 4);
- розпискою ОСОБА_2 від 27 липня 2025 року, про отримання ТЗ і зобов'язання доставити його за місцем проживання правопорушника ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5);
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 27 липня 2025 року (а.с. 7-8).
Як убачається зі справи, 27 липня 2025 року о 19 год 40 хв у с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області по вул. Свято-Троїцька, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Kia Sportage» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; хитка хода. Від проходження медичного огляду на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 № 1452/735 (далі Порядок).
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та Мінохорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 пунктом 2 п. І передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як вбачається з пункту 3 розділу І вказаної Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пункту 6 розділу І вказаної Інструкції - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби). Пунктом 7 розділу І передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (заклад охорони здоров'я).
Частинами 2-4 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. І лише у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. але не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння, затверджується управлінням охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших випадках забороняється (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Матеріали справи не містять доказів порушення поліцейським законодавства при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст. ст. 256, 266 КУпАП.
За таких обставин, при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, Бориспільським міськрайонним судом Київської області належним чином були досліджені докази, що знаходяться в матеріалах справи, оцінивши які, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте вимоги вказаного пункту Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 дотримано не було.
Доводи скаржника про те, що з наданого працівника поліції відеозапису не вбачається, що автомобіль рухався, спростовується самим відеозаписом з якого убачається, що ОСОБА_1 о 20 год 04 хв і 20 год 06 хв підтверджує той факт, що він керував транспортним засобом.
У подальшому працівниками поліції на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП, а також останнього відсторонено від керування транспортним засобом.
Більше того, підписавши протокол про адміністративне правопорушення, будь-яких заперечень щодо його складення чи пояснень не надав. Однак, в графі 14 «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» вказав «Згоден».
Дії поліцейського, який складав протокол та здійснював огляд в установленому законом порядку не оскаржено та будь-яких зауважень щодо оформлення протоколу, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу, який було йому зачитано, до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Отже, відеозапис долучений до справи свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Відеозапис є одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення й суд його оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, на думку апеляційного суду, характер правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його підвищена суспільна небезпечність, унеможливлює застосування до особи, яка його вчинила, звільнення від адміністративної відповідальності із застосуванням заходів громадського впливу.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи, а в його діях наявний склад вказаного адміністративного правопорушення, а тому апеляційну скаргу, слід залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2025 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.