Справа № 758/924/26 Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2169/2026 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
12 лютого 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22 січня 2026 року про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12025100070002316 від 25.11.2025,-
Слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 звернулась до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст.307 КК України.
Просила змінити застосований ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 27.11.2025 у справі №758/18930/25 запобіжний захід у вигляді застави, відносно підозрюваної ОСОБА_8 на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у межах строку досудового розслідування.
Звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Держаного бюджету України й використовувати у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, заставу у розмірі 242 240 грн., яку було внесено 14.01.2026, відповідно до ухвали Подільського районного суду м. Києва від 27.11.2025, справа №758/18930/25.
В обґрунтування клопотання зазначила, що у провадженні Подільського УП ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12025100070002316, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Слідчий вказувала, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинила кримінальне правопорушення в сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин за таких обставин.
Уневстановленому слідством місці та у невстановлений слідством час, однак, не пізніше 26.11.2025, у ОСОБА_8 , виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин, з метою збуту з корисливих мотивів. З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропних речовин, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_8 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, однак, не пізніше 26.11.2025, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, незаконно придбала особливо небезпечну психотропну речовину, яку залишила зберігати за адресою місця проживання, з метою подальшого збуту третім особам до 26.11.2025.
26.11.2025 у період часу з 00 год. 28 хв. по 02 год. 49 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 , за результатами якого виявлено та вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 7,419 г, яку остання зберігала з метою подальшого збуту.
PVP (1-феніл-2-іііролідин-1-іл-пентан-1-он), згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №234 від 08.04.2013), «Список №2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в Таблиці І, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено. Згідно наказу № 634 від 29.07.2010 року Міністерства охорони здоров'я України «Про внесення змін до наказу МОЗ від 01.08.2000 № 188» встановлено, що до 0,15 г РУР (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-ону) є невеликим розміром, від 1,5 до 15,0 г є великим розміром, 15,0 і більше є особливо великим розміром.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин з метою збуту, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 27.11.2025, справа №758/18930/25 в межах кримінального провадження відносно підозрюваної ОСОБА_8 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 24.01.2026.
14.01.2026 підозрювана ОСОБА_8 звільнена з-під варти у зв'язку із внесенням застави у розмірі 242 240 грн.
Одночасно з тим, відповідно до зазначеної ухвали в разі внесення застави, на підозрювану ОСОБА_8 покладено наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого суді або суду за першим викликом та вимогою; 2) не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання.
В обґрунтування свого клопотання про зміну запобіжного заходу слідчим зазначено, що підозрювана ОСОБА_8 порушила обов'язки, покладені на неї ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 27.11.2025.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22 січня 2026 року клопотанняслідчого - задоволено.
Змінено запобіжний захід у вигляді застави відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосований відповідно до ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 27.11.2025 на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Застосовано відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначено строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування строком до 25.02.2026 включно.
Визначено відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: UA 128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по батькові платника застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначено термін дії обов'язків, покладених на підозрювану у разі внесення застави, з дня внесення застави строком до 25.02.2026.
Задовольняючи клопотання слідчий суддя дійшов до висновку, що у судовому засіданні прокурором доведено те, що ОСОБА_8 , покладені на неї обов'язки, відповідно до ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 27.11.2025, зокрема, прибуття за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду не виконала, у судове засідання від 20.01.2026 не з'явилася без поважних причини, у судовому засіданні сторона захисту доказів поважності невиконання покладених на ОСОБА_8 процесуальних обов'язків не надали.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , 26.01.2026 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою або зменшити розмір застави.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, пов'язаним із перешкоджанням здійсненню досудового розслідування.
Зазначає, що жодних порушень підозрювана ОСОБА_8 не допускала.
Докази не можуть грунтватись на припущеннях, міркуваннях.
Вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити з наведених в них підстав, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення вказаних апеляційних скарг, вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг сторони захисту, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів судового провадження вбачається, що у провадженні Подільського УП ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12025100070002316, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Слідчий вказувала, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд за ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
На підставі ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 200 КПК у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які:
1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;
2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність зміни запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
До клопотання додаються:
1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
Метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на це, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Підозрюваній ОСОБА_8 26.11.2025 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення ч. 2 ст. 307 КК України.
Слідчий зазначив, що ризики можливої протиправної поведінки підозрюваної, встановлені попереднім рішенням про застосування запобіжного заходу збільшилися, а також з'явилися нові ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того слідчий послався на те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна, а під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки вони не виключать наведених ризиків і не взмозі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Розглядаючи клопотання про зміну запобіжного заходу та застосування підозрюваній виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував, наявність підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, обґрунтованість якої доведено слідчим у клопотанні та доданих до клопотання документах, а також, що стороною захисту не доведено та в судовому засіданні не встановлено обставин, які б спростовували доводи сторони обвинувачення.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів повинно містити:
1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, всупереч доводам сторони захисту, слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, ч. 2 ст. 307 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Застосовуючи відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом всупереч твердженням апелянта перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні нею інкримінованих кримінальних правопорушень, а також обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень доведена слідчим та сумнівів не викликає.
Вирішуючи клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою, слідчий суддя врахував тяжкість та характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та прийшов до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюванана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Колегія суддів, перевіривши матеріли клопотання про зміну запобіжного заходу, встановила наявність достатніх підстав вважати, доведеними існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які давали достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрювана обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання слідчого.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п.п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність зміни запобіжного заходу та застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_8 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
На підставі зазначеного, слідчим суддею були враховані обставини справи в сукупності з особою підозрюваної, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_8 , змінено запобіжний захід на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів апеляційного суду, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваної, тяжкістю злочину та їх наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим - немає.
Таке обмеження права ОСОБА_8 , на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Доводи сторони захисту про те, що органом досудового розслідування не доведено, а слідчим суддею не встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, ризиків неправомірної поведінки підозрюваної, а також, що доводи органу досудового розслідування про виявлення обставин для зміни ОСОБА_8 , запобіжного заходу, не приймаються колегією суддів, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності зміни запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
З урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності зміни застосованого запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 , на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
Колегія суддів враховує те, що твердження апелянта про те, що ОСОБА_8 , за час перебування під заставою не порушував жодного обов'язку покладеного на неї судом, однак ці дані з урахуванням наведених вище обставин, у їх сукупності, не спростовують безумовно ризики, визначені у ч.1 ст.177 КПК України, в разі незастосування до ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, ухвала слідчого судді суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки постановлена згідно норм матеріального права, з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження. Натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення апеляційної скарги захисника без задоволення.
Керуючись ст. ст. ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22 січня 2026 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _____________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4