Дата документу 06.03.2026Справа № 554/19066/25
Провадження № 2/554/69/2026
06 березня 2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді Чуванової А.М.,
за участю секретаря судового засідання Єсліковської О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У грудні 2025 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 21 286,4 грн.
В обґрунтування позову вказав, що 18.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 9697418 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.2 Договору кредиту, кредитодавець надає позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 8 000 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики.
Сторони визначили, що строк позики (строк Договору) складає 30 днів, із відповідною
базовою процентною ставкою 1,6% в день та розміром акційних процентів 0,64% в день. Сторонами відповідно до умов п.2 Договору визначено, що розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки Договору) складають 2,7% в день. Кредитодавець на виконання умов Договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 8000 грн строком на 30 днів, а позичальник відповідно зобов'язався повернути його разом іншими платежами згідно з умовами цього Договору.
Позикодавець на виконання умов Договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 8 000 грн. шляхом перерахування на картковий рахунок, котрий надано позичальником та міститься в реквізитах Договору позики.
У зв'язку з неповерненням заборгованості за Договором кредиту та відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором №9697418 від 18.08.2020 року станом на 30.06.2021 року (дата відступлення права вимоги) становить 21 286,4 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом - 8 000 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами - 13286,4 грн.
10.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1Безпечне агенство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №10072020.
30.06.2021 року між сторонами за Договором факторингу було підписано Реєстр прав вимоги №119, відповідно до якого право вимоги за Договором позики №9697418 від 18.08.2020 року перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал».
У зв'язку з неповерненням заборгованості за Договором кредиту та відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором №9697418 від 18.08.2020 року станом на 30.06.2021 року (дата відступлення права вимоги) має борг в сумі 21286,4 грн., який складається з заборгованості за основним боргом - 8 000 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами - 13286,4 грн..
На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 06.01.2026 року відкрито провадження по даній справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача до суду не з'явився, позивач надав заяву, в якій просить справу розглянути у відсутність свого представника, на задоволенні позову наполягає, не заперечує проти заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилась, про місце та час слухання справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Відповідач не подала відзив. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів.
Фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 06 березня 2026 року постановлено про заочний розгляд справи за відсутності відповідача, що відповідає вимогам ст.ст. 280,281 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 9697418, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.2 Договору кредиту, кредитодавець надає позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 8 000 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики.
Сторони визначили, що строк позики (строк Договору) складає 30 днів, із відповідною
базовою процентною ставкою 1,6% в день та розміром акційних процентів 0,64% в день. Сторонами відповідно до умов п.2 Договору визначено, що розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки Договору) складає 2,7% в день. Кредитодавець на виконання умов Договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 8 000 грн. строком на 30 днів, а позичальник відповідно зобов'язався повернути його разом з іншими платежами згідно з умовами цього Договору (а.с.11).
10.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1Безпечне агенство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №10072020 (а.с.19-зворот-21).
Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу Первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов'язується їх прийняти.
Пунктом 4.1. Договору факторингу визначено, що: Право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги у формі, наведеної в Додатку №3 до цього Договору.
30.06.2021 року між сторонами за Договором факторингу було підписано Реєстр прав вимоги №119, відповідно до якого право вимоги за Договором позики №9697418 від 18.08.2020 року перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал»
Так, право вимоги за Договором кредиту перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» за Реєстром передачі прав вимоги №119 за договором факторингу № 10072020, починаючи з 30.06.2021 року.
Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з приписами ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як передбачено ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За положеннями ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , порушуючи умови договору, свої зобов'язання в частині погашення заборгованості за кредитом належним чином не виконувала.
У зв'язку з неповерненням заборгованості за Договором кредиту та відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором №9697418 від 18.08.2020 року станом на 30.06.2021 року (дата відступлення права вимоги) борг становить 21286,4 грн., який складається з заборгованості за основним боргом - 8000 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами - 13286,4 грн.
За таких умов суд прийшов до переконання, що відповідач фактично отримані та використані кошти в добровільному порядку в повному обсязі ТОВ "ФК "Профіт Капітал" не повернув, відсотки за користування кредитними коштами не сплатив, що призвело до виникнення заборгованості, яка підлягає стягненню в повному обсязі.
У відповідності до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.
Положеннями ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом даної справи, підтверджуються наданими копіями: додатковою угодою №1/1 до договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024 (а.с.25), договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024 року (а.с. 23-24), актом прийому-передачі наданої правничої допомоги від 24.12.2025 року (а.с.26).
Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 7 000 грн., суд приймає до уваги наступне.
Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 2 статті 141 ЦПК України, відповідно до якого інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із цим, у частині 3 статті 137 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Виходячи з визначених у частині 3 статті 137 ЦПК України критеріїв, суд зазначає, що розмір гонорару адвоката позивача свідчить про необґрунтованість та непропорційність цих витрат до предмету спору.
Отже, суд при розподілі витрат на професійну правничу допомогу враховує, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача до 1500 грн. витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат є об'єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору, у розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.512, 514,525,526,530,1050,1054, 1078 ЦК України, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265, 280-284 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ 39992082, адреса: 04071, м. Київ, вул.Набережно-Лугова, 8, заборгованість за кредитним договором у розмірі 21 286,4 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ 39992082, адреса: 04071, м. Київ, вул.Набережно-Лугова, 8, судові витрати у вигляді судового збору розмірі 2 422,40 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082, адреса:04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8) ;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя А.М.Чуванова