Провадження № 2-о/537/61/2026
Справа № 537/1045/26
12.03.2026 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Хіневича В.І., за участю секретаря судового засідання Бакай М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи: Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,
встановив:
Заявниця звернулася до суду з заявою згідно якої просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт, що договір купівлі-продажу, посвідчений Першою Кременчуцькою державною нотаріальною конторою 30.07.1991 року, зареєстровано за № 2-2947, на прізвище « ОСОБА_2 » фактично виконаний на її ім'я і належить їй « ОСОБА_1 ». Встановити факт того, що договір купівлі-продажу, посвідчений Першою Кременчуцькою державною нотаріальною конторою 21.04.1990 року, зареєстровано за № 2-727, на прізвище « ОСОБА_2 » фактично виконаний на її ім'я і належить їй « ОСОБА_1 ».
В обґрунтуванні заяви вказала, що їй, ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу №2-727 від 21.04.1990 року, що посвідчений Тупицею М.П. державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори належить нерухоме майно, а саме 23/100 (двадцять три сотих) частини житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 . Також 30.07.1991 року, їй ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу №2-2947 від 30.07.1991 року, що посвідчений Харитоновою А.В. державним нотаріусом Першої Кременчуцької державно нотаріальної контори, належить нерухоме майно, а саме 23/100 (двадцять три сотих) частини житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 . Тобто, на підставі двох договорів купівлі-продажу вона, ОСОБА_1 , є власником нерухомого майна, а саме 46/100 (сорок шість сотих) частин житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .
Звернувшись до Кременчуцького ЦНАП, щоб дізнатися які документи необхідні для оформлення землі, працівники Кременчуцького ЦНАП повідомили, що в обох договорах купівлі-продажу №2-727 від 21.04.1990 року та №2-2947 від 30.07.1991 року (на нерухоме майно по АДРЕСА_1 , є розбіжність в написанні її прізвища, а саме вказано невірно « ОСОБА_3 », замість вірного « ОСОБА_4 », у зв'язку з чим неможливо встановити факт належності їй - ОСОБА_1 , документів, які підтверджують її право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
Вважає, що причина неправильного написання її прізвища виникла у зв'язку з неправильним переведенням з російської мови на українську. Так, 14 лютого 1987 року, вона, « ОСОБА_5 ОСОБА_6 » (російською) зареєструвала шлюб з « ОСОБА_7 » (російською), та після укладення шлюбу взяла прізвище чоловіка собі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 14 лютого 1987 року НОМЕР_1 .
Тобто, при оформленні договорів купівлі-продажу на частини житлового будинку з надвірними будівлями в них була допущена помилка, яка перешкоджає їй володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд. У зв'язку з цим виникає необхідність встановити факт належності їй правовстановлюючих документів.
Також, як на доказ в обґрунтування заяви, вказує, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК №969268 від 09.11.2010 року, виданий Крюківською районною радою міста Кременчука Полтавської області, земельна ділянка розташована за адресою АДРЕСА_1 належить їй ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 20.02.2026 року заяву про встановлення факту прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
В судове засідання заявник - ОСОБА_1 не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заяву підтримує та просить задовольнити.
Заінтересована особа - Перша Кременчуцька державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції в судове засідання свого представника не направила, направила заяву про розгляд справи за відсутності представника та винести рішення на розсуд суду.
Враховуючи заяви учасників справи, суд вирішив на підставі ст. 247 ЦПК України, провести судовий розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких визначений частиною першою статті 315 ЦПК України.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 15.02.2002 року Крюківським РВ УМВС України в Полтавській області, прізвище, ім'я, по батькові заявника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно копії свідоцтва про народження, виданого 24.10.1966 року, серії НОМЕР_3 (на російській мові) ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася « ОСОБА_8 ».
Згідно копії свідоцтва про шлюб, виданого 14.02.1987 року серії НОМЕР_4 (на російській мові) « ОСОБА_8 » та « ОСОБА_7 » зареєстрували шлюбу, та після реєстрації шлюбу дружина прийняла прізвище чоловіка « ОСОБА_3 ».
Згідно договору купівлі-продажу №2-727 від 21.04.1990 року, що посвідчений ОСОБА_9 державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Титовій Вікторії Борисівні належить 23/100 (двадцять три сотих) частини житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .
Згідно договору купівлі-продажу №2-2947 від 30.07.1991 року, що посвідчений Харитоновою А.В. державним нотаріусом Першої Кременчуцької державно нотаріальної контори, ОСОБА_2 належить нерухоме майно, а саме 23/100 (двадцять три сотих) частини житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .
Тобто, вбачається, що прізвище заявника у означених вище договорах купівлі-продажу зазначено, як « ОСОБА_3 », тоді як у паспорті громадянина України прізвище заявника « ОСОБА_4 ».
З копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №969268 від 09.11.2010 року, що виданий Крюківською районною радою міста Кременчука Полтавської області, вбачається, що земельна ділянка площею 0,0970 га. розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Дослідивши наявні матеріали справи суд дійшов висновку, що зазначені вище два договори купівлі-продажу, а саме: №2-727 від 21.04.1990 року, що посвідчений Тупицею М.П. державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори та №2-2947 від 30.07.1991 року, що посвідчений Харитоновою А.В. державним нотаріусом Першої Кременчуцької державно нотаріальної контори, належить заявнику, ОСОБА_1 , при цьому у вказаних документах різниться написання прізвища заявника із зазначеним у паспорті громадянина України.
Вказані документи важливі для заявника з метою подальшої реалізації свого права власності на означене нерухоме майно, при цьому встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, а це означає, що в судовому порядку можливо встановити належність заявнику таких документів, які є правовстановлюючими.
З урахуванням наведеного, вимоги заявника щодо встановлення факту належності правовстановлюючих документів підлягають до задоволення.
Згідно положень ч.7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати заявнику не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 293, 294, 315, 318, 319 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи: Першої Кременчуцької держаної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - задовольнити.
Встановити факт, що договір купівлі-продажу №2-727 від 21.04.1990 року, що посвідчений Тупицею М.П. державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори - належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити факт, що договір купівлі-продажу №2-2947 від 30.07.1991 року, що посвідчений Харитоновою А.В. державним нотаріусом Першої Кременчуцької державно нотаріальної контори належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.І. Хіневич