вул. Димитрія ростогвського, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39
"10" березня 2026 р. Справа № 370/1249/25
Провадження № 1-кп/370/84/25
Макарівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
із секретарем ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт. Макарів Київської області кримінальне провадження №12025111210000101 від 24.04.2025 року, за яким
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець селища Макарів, Макарівського району, Київської області, громадянин України, з вищою освітою, одружений, маючий на утриманні малолітню дитину, працюючий оператором на АЗС «АМІК» в с. Северинівка Бучанського району Київської області, раніше несудимий, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
23.04.2025 року, близько 13 години 00 хвилин, більш точного часу дізнанням не встановлено, ОСОБА_4 знаходився за місцем проживання своїх батьків за адресою: АДРЕСА_2 .
В цей час за вказаною адресою здійснювався запланований ремонт будівельної організації ТОВ «Класика комфорту» даного багатоквартирного будинку, який був пошкоджений частково внаслідок збройної агресії російської федерації, а саме проводились зовнішні роботи по оздобленню стін будинку за вищевказаною адресою, під час яких будівельники використовували електричні будівельні інструменти, що роздратувало ОСОБА_4 , оскільки на його погляд будівельники повинні були припинити свою роботу за його вимогою, аби не створювати шуму та не заважати йому спати у квартирі.
В подальшому, близько 13 години ЗО хв., ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, використовуючи малозначний привід - створений нібито для нього дискомфорт викликаний шумом робочих інструментів, порушуючи громадський порядок вчинив хуліганство, а саме, будучи відразу агресивно налаштованим на заподіяння тілесних ушкоджень не визначеного ступеня тяжкості працівнику, який перебував у фасадній люльці піднятій між цоколем та першим поверхом першого під'їзду з тильної сторони будинку та виконував будівельні роботи - ОСОБА_5 , перебіг з квартири АДРЕСА_3 , перебуваючи у нижній білизні та взутим у гумові тапки, діючи з мотивів неповаги до суспільства, ігноруючи загальноприйняті норми поведінки, моралі та добропристойності, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність своїх дій, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, проявив особливу зухвалість, яка проявилась у заподіянні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , у зриві будівельних робіт на тривалий час, нанесенні ляпасів виконробу ОСОБА_6 .
Так, увірвавшись у квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 відчинив вікно, через яке вскочив у фасадну люльку де знаходився ОСОБА_5 , та раптово, агресивно поводячись, завдав йому хаотичні удари по різним частинам тіла руками, коліном в обличчя та груди, головою в обличчя, кулаками по голові, що супроводжувалось вимогою припинити роботу, та створити йому тишу, заподіявши ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді параорбітальних гематом, саден обличчя та носа, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
В свою чергу ОСОБА_5 , намагався захиститись від зухвалої, агресивної поведінки ОСОБА_4 та заподіяння ним ударів, прикриваючись руками і за допомогою пульта опустив фасадну люльку додолу та припинив виконання запланованих ремонтних робіт.
Після чого, ОСОБА_4 , продовжуючи свої хуліганські дії спрямовані на припинення поточного ремонту, увірвався до вагончика, в якому на той момент знаходився виконавець робіт ОСОБА_6 , та з вигуками вимоги до припинення робіт, ігноруючи існуючі в суспільстві загальноприйняті норми і правила поведінки, моралі та добропристойності, діючи з особливою зухвалістю, кинув у виконроба ОСОБА_6 свої гумові тапки, різко підійшов до нього та завдав йому два ляпаси руками по обличчю, та не припиняючи свою протиправну поведінку, накинувся на ОСОБА_5 , який увійшов у цей час у вагончик з метою припинення хуліганських дій ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 не реагував на законну вимогу ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , припинити таку зухвалу поведінку, продовжував наносити тілесні ушкодження ОСОБА_5 у різні частини тіла.
Припинив свої протиправні дії ОСОБА_4 тільки після примусового його видворення за межі будівельного майданчика вищевказаними робітниками.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 , вину у інкримінованому йому діянні визнав у повному обсязі, розкаявся у вчиненому і дав показання, які повністю відповідають обставинам, що встановлені досудовим розслідуванням.
Так, ОСОБА_4 , дав суду покази, що 23.04.2025 року приїхав додому з роботи, погодував дитину, яка на той час хворіла та намагався покласти її спати, бо був обідній період часу. У сусідньому під'їзді велись ремонтні роботи. У вікно попросив ремонтників 1,5 години не шуміти. В свою чергу працівники не послухались та продовжили шуміти і заважати відпочивати. Згодом обвинувачений пішов до кв. 18 і через вікно заліз у люльку де знаходився потерпілий і наніс декілька ударів долонею по обличчю. В подальшому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вилізли х люльки та пішли до виконроба. Там почалась сварка вже з ОСОБА_10 . Обвинувачений також наніс ОСОБА_10 два удара долонею в область обличчя та кинув в нього гумовими капцями. Після цієї сварки ОСОБА_8 і ОСОБА_11 виштовхали ОСОБА_9 за межі будівельного майданчику.
У зв'язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини у скоєному, відсутністю заперечень учасників судового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд визнає, що винуватість ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого йому діяння доведена у судовому засіданні повністю і його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі його покарання обставини.
ОСОБА_4 , за місцем проживання характеризується задовільно, офіційно працює, має на утриманні малолітню дитину. За останні п'ять років за допомогою лікаря нарколога та психіатра не звертався. Раніше не судимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено. Обтяжуючих покарання обставин відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
На підставі викладеного суд вважає, що ОСОБА_4 , слід призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України у виді штрафу, оскільки, на думку суду, таке покарання буде достатнім виправленню та перевихованню обвинуваченого та зможе запобігти вчиненню інших кримінальних правопорушень.
Разом із тим, враховуючи особу обвинуваченого, а саме те, що характеризується задовільно, раніше не судимий, офіційно працює, має на утриманні малолітню дитину, зважаючи на незначні наслідки його діяння, суд вважає можливим застосування ч. 4 ст. 53 КК України, відповідно до якої з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України. Арешт на майно не накладався. Цивільний позов у межах кримінального провадження не заявлявся. Процесуальні витрати відсутні. Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Розстрочити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплату штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень рівними частинами на строк 10 місяців по 1 700, 00 грн., до кожного 30 числа щомісяця, починаючи з місяця наступного за місяцем, в якому вирок набере законної сили.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд Київської області, в порядку, передбаченому ст. 393 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених ст. 394 КПК України, у строки, встановлені ст. 395 КПК України.
Вирок набирає законної сили по закінченню строку на його апеляційне оскарження, якщо він не був оскаржений. В інакшому випадку - після його перегляду апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1