Справа № 369/21002/24
Провадження №2-п/369/28/26
12.03.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
секретаря Худинець Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника відповідача - адвоката Лисак Максима Юрійовича про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду від 25 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволено. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 15 червня 2018 року б у Печерському районному у місті Києві відділі реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що складено відповідний актовий запис № 1349 - розірвано.
Після розірвання представник відповідача подав заяву про перегляд заочного рішення. Своє прохання мотивував тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання. Вказав, що на думку відповідача примирення між подружжям відбулось, а тому суд першої інстанції передчасно прийняв рішення про розірвання шлюбу, не з'ясувавши остаточної позиції позивача. Просив суд скасувати заочне рішення.
12.12.2025 року на адресу суду від представника позивача - адвоката Круковської Руслани Ігорівни надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення в яких вказала, що відповідач був належним чином повідомлений про судові засідання, фактичні сімейні відносини між сторонами припиненні, примирення між сторонами не відбулось та позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов, не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить висновку, що в заяві відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при ухваленні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з ухваленим рішенням по суті та є обґрунтуванням апеляційної скарги.
Крім того, суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд.
Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення права.
Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження.
Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Враховуючи ці обставини та викладене вище, встановлену законом обов'язковість судових рішень, сторони є рівними перед законом і мають рівні права, гарантовані Конституцією України та іншими нормативними актами, на захист своїх інтересів державою.
Суд вважає, що докази, на які посилається відповідача у своїй заяві про перегляд заочного рішення, не мають істотного значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, у даному випадку відсутня сукупність двох підстав, наявність яких є необхідною умовою для скасування судом ухваленого ним заочного рішення.
Виходячи з цього, відсутності мотивації усіх в сукупності підстав для скасування заочного рішення суду, підстави для задоволення заяви відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 287-289 ЦПК України,
Заяву представника відповідача - адвоката Лисак Максима Юрійовича про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст ухвали виготовлено 12 березня 2026 року.
Суддя: Наталія ПІНКЕВИЧ