Справа № 369/4476/26
Провадження № 2-о/369/351/26
Іменем України
10.03.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючої судді Дубас Т.В.,
секретаря Тимощук К.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа: Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті,-
У березні 2026 року заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті її бабусі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги мотивувала тим, що мати заявниці - ОСОБА_3 , на яку бабуся заявниці склала заповіт досі перебуває на тимчасово окупованій території, оскільки доглядає за хворим батьком заявниці ОСОБА_4 . Також мати доглядала за своєю матір'ю, бабусею заявниці: ОСОБА_2 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в домі батьків заявниці в АДРЕСА_1 . Про факт смерті видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 03.12.2025 р. та довідку про смерть №С-05834 від 03.12.2025 року органами рф.
Однак зареєструвати смерть у встановленому законом порядку заявниця не може, оскільки, як зазначено вище свідоцтво та довідка про смерть бабусі: ОСОБА_2 , видано на окупованій території окупантами та станом на зараз передати в оригіналі документи на територію України матір заявниці не має можливості.
Просила суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживала по день смерті за адресою: Запорізькій області Мелітопольського району в селі Костянтинівка, місце смерті Україна, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка.
У судове засідання заявниця не з'явилася, представниця подала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року та п. 1 ч.5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 17 березня 2011 року підставою для державної реєстрації є лікарське свідоцтво про смерть, рішення суду про оголошення особи померлою, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
У постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у п.13 вказано, що заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвами про народження та свідоцтвами про укладення шлюбів, які містяться в матеріалах справи, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України суди розглядають в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Так, заявниця просить встановити факт смерті.
Встановлено, що громадянка України ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Калинівка, Приазовського району, Запорізької області, померла о 10 год. 40 хв., ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Костянтинівка, Мелітопольського району, Запорізької області, про що видане свідоцтво про смерть НОМЕР_2 , лікарську довідку про смерть.
Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
Статтею 315 ЦПК України визначено, що судом може бути встановлено факти, що мають юридичне значення, тобто такі, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У відповідності до ч. 2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
За ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.
Спір про право у даній справі відсутній, так як у разі встановлення факту смерті відповідний відділ видасть свідоцтво про смерть.
Встановлення вказаного факту має для заявниці юридичне значення, тому що це надасть можливість зареєструвати смерть у встановленому чинним законодавством України порядку.
Вирішити дане питання в позасудовому порядку заявниця не може, оскільки чинним законодавством України не допускається реєстрація смерті на підставі медичного свідоцтва, виданого неіснуючими державними органами влади, або реєстрація смерті здійснюється згідно визначеного законодавством переліку. Оскільки заявницею подано докази на підтвердження факту смерті громадянкою України ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Калинівка, Приазовського району, Запорізької області, померла о 10 год. 40 хв., ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Костянтинівка, Мелітопольського району, Запорізької області, тому вимоги суд задовольняє.
Зважаючи на вищенаведене, керуючись Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст.ст. ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 заінтересована особа: Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті,- задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження - село Калинівка, Приазовського району, Запорізької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 о 10 год. 40 хв. в с. Костянтинівка, Мелітопольського району, Запорізької області, Україна, причина смерті - застійна серцева недостатність, хронічна ішемічна хвороба серця.
Допустити негайне виконання рішення суду «Про встановлення факту смерті».
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тетяна ДУБАС