справа № 361/2568/25
провадження № 3/361/889/25
20.02.2026
20 лютого 2026 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Анікушин В.М., за участю адвокатів
Халупка В.М., Халупка С.В., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від заступника командира батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
- за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-
Відповідно до розпорядження керівника апарату Броварського міськрайонного суду Київської області, винесеного на підставі наказу голови Броварського міськрайонного суду Київської області № 16с-к від 12.06.2025 про відрахуванням судді зі штату суду у зв'язку із закінченням строку відрядження судді, згідно з п.п. 2.3.43, 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024р. № 39, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи з метою заміни головуючої судді Червонописького В.С. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2025 справа про адміністративне правопорушення розподілена судді Анікушину В.М.
05 березня 2025 року, о 12 годині 26 хвилин, на 26 км а/д М-01 Київ-Чернігів в Броварському районі Київської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Audi A6», н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, звужині зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя), від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ББЛІЛ м. Бориспіль відмовився, що відеозафіксовано. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав, просив провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адвокат Халупко В.М. підтримав клопотання ОСОБА_1 , просив провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважав, що протокол серії ЕПР1 № 26773 від 05.03.2025, направлення на огляд на стан наркотичного сп'яніння неналежними та недопустимими доказами. Відповідно до листа т.о. директора № 1071 від 15.04.2025 КНП «Броварська багатопрофільна лікарня» не проводить огляд у зв'язку з відсутністю технічної можливості, водіям запропоновано звертатися до закладу охорони здоров'я за адресою: місто Київ, вулиця Визволителів, 6, але без пояснення причин патрульні поліцейські виписали направлення ОСОБА_1 до КНП ББ ЛІЛ, що знаходиться в місті Бориспіль. Крім того, матеріали справи не містять інформації щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Також матеріали справи не містять інформації щодо підстав зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , отже всі подальші дії поліцейських не можна вважати законними, вимоги проходити огляд на стан сп'яніння водій виконувати не зобов'язаний.
Дослідивши матеріали справи, опитавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, врахуваши думку адвоката, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Зі змісту частини першої статті 266 КУпАП, оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння.
Відповідно до пункту 2 Розділу І «Загальні положення» Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. У пункті 4 Розділу І «Загальні положення» Інструкції визначені ознаки наркотичного сп'яніння, які дають підстави поліцейському вважати, що особа перебуває у стані сп'яніння, ряд з яких виявлені поліцейським у ОСОБА_1 та були підставою для проведення його огляду.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.5 ПДР, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, що утворює склад інкримінованого йому правопорушення, оскільки він не спростовував факту керування транспортним засобом за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд вважає твердження захисника, що відмова водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння була законною, оскільки йому не було запропоновано проходження огляду саме в найближчому медичному закладі є непереконливими оскільки, водій в категоричній формі відмовився проходити огляд у зв'язку з відсутністю у нього часу, а не з причини, що цей медичний заклад був ненайближчим до місця зупинки його автомобіля, що зафіксовано на відеозаписі з бодікамер поліцейських.
Водночас не заслуговують на увагу аргументи захисника, що працівниками поліції не зафіксовано зупинку транспортного засобу ОСОБА_1 та водія не відсторонено від керування автомобілем. Так, зазначені недоліки не спростовують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 262773 від 05.03.2025 року, направленням до закладу охорони здоров'я, згідно з яким ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп'яніння і від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, відеозаписом обставин оформлення адміністративного матеріалу.
Суд визнає зазначені докази належними та допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог статті 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року.
Окремо суд зазначає, що інформація, що міститься у листі т.в.о. директора КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» стосується порядку проведення огляду у даному закладі охорони здоров'я із зазначенням адреси проведення дослідження на вміст наркотичних речовин в крові, проте з даного листа не слідує, що огляд на стан наркотичного сп'яніння водіїв має проводитися лише за адресою: місто Київ, вулиця Визволителів, 6. За таких підстав, вважати направлення на огляд на стан наркотичного сп'яніння в КНП ББ ЛІЛ в місті Бориспіль неналежним та недопустимим доказом причини відсутні.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення судом не встановлено.
Враховуючи, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а тому на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.
Водночас відповідно до вимог статті 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп., сплату якого передбачено пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись пунктами 2, 5 статті 24, статтями 27, 30, 221, 283-285 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць, що становить 665 грн 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути звернута до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання законної сили.
Суддя В.М. Анікушин