Справа № 420/6346/26
11 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби, Госпітальної військово-лікарської комісії Одеського військово- медичного клінічного Центру (клінічного госпіталю) Державної прикордонної служби про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби (далі - відповідач 1), Госпітальної військово-лікарської комісії Одеського військово-медичного клінічного Центру (клінічного госпіталю) Державної прикордонної служби (далі - відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення - постанову Госпітальної військово-лікарської комісії ВМКЦ ДПСУ м. Одеси № 298 від 29.09.2025, номенклатурний номер Т 02.8 ( Свідоцтво про хворобу № 298/850,номенклатурний номер Т 02.8), затверджену ЦВЛК ДПСУ, як таку, що була винесена не відповідно до чинного законодавства та нормативних актів, Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2024 №441. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з порушення процедури як проведення ВЛК так і прийняття рішення постанови, з посиланням на неналежний документу, а саме Наказ Міністерства оборони України № 402- 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України щодо нерозгляду скарги на постанову Госпітальної ВЛК ВМКЦ ДПСУ м. Одеси № 298 від 29.09.2025, номенклатурний номер Т 02.8 (Свідоцтво про хворобу № 298/850,номенклатурний номер Т 02.8), затверджену ЦВЛК ДПСУ;
- зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Державної прикордонної служби України розглянути скаргу відповідно Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2024 № 441, Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2012 № 285, з обов'язковим врахуванням всіх медичних документів, посвідчення УБД, прийняти рішення - постанову, якою встановити причинно-наслідковий зв'язок: Поранення, контузію, каліцтво ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. Захворювання: цефальгічний синдром, артеріальна гіпертензія ситуаційно обумовлена, анемія легкого ступеню постгеморагічна, викривлення носової перегородки з порушенням носового дихання, як наслідок отриманої травми (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. Потребує тривалого (безперервного) лікування, в закладах охорони здоров'я (установах), включаючи відпустку для лікування після поранення; Після закінчення лікування потребує проходження курсу реабілітації. Після проходження курсу реабілітації підлягає направленню на повторний медичним огляд ГВЛК при ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ м. Київ, з метою визначення придатності до військової служби.
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідженням позовної заяви та доданих до неї документи встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України з наступних підстав.
За змістом частини першої 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з приписами пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до частини 7 статті 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Суддя зауважує, що позовні вимоги мають бути сформульовані чітко, зрозуміло та містити визначений спосіб судового захисту.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, зокрема, у постанові 16.02.2022 у справі № 9901/482/21, що закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 9901/380/21 вказано, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.
Отже, законодавець закріпив за позивачем право на звернення до суду, право обирати спосіб захисту, визначати підстави позову та одночасно передбачив обов'язок останнього зазначити це в позовній заяві, а також доводити правомірність вимог.
Під змістом позовних вимог розуміється, зокрема, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право та вказати спосіб захисту свого порушеного права (постанова Верховного Суду від 17.04.2025 у справі № 725/3871/24).
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 990/81/22).
Як вбачається з тексту позовної заяви позивач не погоджується та уважає протиправним рішення - постанову Госпітальної військово-лікарської комісії ВМКЦ ДПСУ м. Одеси № 298 від 29.09.2025, яку до суду не надано.
При цьому, до матеріалів позовної заяви позивачем долучено постанову ГВЛК № 298 від 29.08.2025.
Таким чином, реквізити оскаржуваного рішення та рішення долученого до позовної заяви містять розбіжності в даті прийняття, що не дозволяє встановити, яке саме рішення оскаржує позивач, як і не дає правомірних підстав для висновку, що позивачем допущено помилку (описку) у даті постанови ГВЛК.
Враховуючи вищенаведені розбіжності, позивачу слід подати позовну заяву у передбаченій законом процесуальній формі.
Наведене є перешкодою для відкриття провадження у справі та вирішення спору по суті.
Положеннями частин 1, 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене позовна заява відповідно до частини 1 статті 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме для надання до суду позовної заяви, оформленої у відповідності з вимогами статей 160, 161 КАС України.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 420/6346/26 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується та набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя А.С. Пекний