Справа № 420/31498/25
11 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 16.09.2025 надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 914550143857 від 03.09.2025 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
2. Зобов'язати відповідача з урахуванням висновків суду у справі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 26.08.2025 у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) ОСОБА_1 , але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до мого пільгового стажу за списком № 1 періодів роботи з 01.10.1992 по 31.12.1992, з 01.01.2016 по 25.03.2016.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що починаючи з 24.06.2006 вона отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до приписів п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". 26.08.2025 через веб-портал позивач звернулась до Пенсійного фонду України із заявою № 5769 про перерахунок пенсії, згідно абз. 4 ч. 4 ст. ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, до своєї заяви № 5769 позивач додала ще власноруч написану заяву від 26.08.2025 з проханням здійснити перерахунок розміру її пенсії згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі наявних в пенсійній справі документів, а саме: трудової книжки НОМЕР_1 , ОК-5, тощо. Рішенням № 914550143857 від 03.09.2025 відповідач ГУ ПФУ в Одеській області відмовив в перерахунку пенсії позивача з мотиву ненадання жодного документу до заяви про перерахунок пенсії. Позивач з рішенням відповідача № 914550143857 від 03.09.2025 про відмову в перерахунку пенсії не згодна.
Нормативно обґрунтовуючи власні доводи приписами п. «а» ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII, ст.1, ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» позивач вказує, що наявні в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 документи, а саме: трудова книжка НОМЕР_2 , ОК-5, протокол 8575 від 19.09.2006 підтверджують факт призначення пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах, згідно п. "а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 24.06.2006.
На думку позивача, це означає, що на момент призначення цієї пенсії були додержані усі обов'язкові умови встановлені п. "а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: - посада позивача «нормувальник гірничий дільничий» була передбачена списками № 1; - позивач досягла передбаченого цим Законом віку 45 років; - позивач мала необхідний за цим Законом страховий стаж не менше 15 років, у тому числі в умовах зайнятості повний робочий день на підземних роботах за списком № 1 - не менше 7 років 6 місяців. В той же час відповідач не надав уваги зазначеним обставинам, чим порушив вимоги Закону України «Про адміністративну процедуру» в частині забезпечення належності та повноти з'ясування усіх обставин справи та безпосереднього дослідження усіх доказів та інших матеріалів справи.
На підставі наведеного, враховуючи той факт, що пенсія за віком була призначена позивачу з 24.06.2006 на пільгових умовах згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням зайнятості позивача повний робочий день на роботах/посадах, що дають право на призначення такої пенсії, ОСОБА_1 вважає, що на неї в повній мірі розповсюджуються додаткові соціальні пільги, встановлені ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а відтак вона має право на обрахунок пенсії за віком у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Ухвалою судді від 22.09.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження по справі.
08.10.2025 року (вх.№ ЕС105830/25) від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головне управління заперечує щодо вимог позовної заяви та вважає їх незаконними та безпідставними.
У відзиві зазначено, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно за статтею. 114 Закону №1058 має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2. Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах. необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є досягнення пенсійного віку, встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, зайнятість повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, наявність стажу роботи на зазначених роботах, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Підтвердження права на пільгове забезпечення здійснюється на підставі записів у трудових книжках працівників та уточнюючих довідок, виданих підприємствами на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи та умови праці, а також про безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. До заяви від 26.08.2025 року позивачем не було долучено документів для даного перерахунку пенсії, тому у Головного управління були відсутні підстави для прийняття будь якого іншого рішення окрім як про відмову у перерахунку пенсії позивача. Тобто, на думку відповідача, протиправність в діях Головного управління відсутня.
Також відповідач вказує, що прийняття рішень про поновлення виплати пенсії, про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії та визначення її розміру відноситься виключно до компетенції Пенсійного фонду України.
Разом із цим, у відзиві вказано, що позовна вимога позивача, щодо зобов'язання Головного управління зарахуванням до пільгового стажу позивача за списком № 1 періодів роботи з 01.10.1992 по 31.12.1992, з 01.01.2016 по 25.03.2016 не підлягає задоволенню, оскільки Головне управління не призначало пенсію позивачу і не розглядало заяву щодо зарахування зазначених періодів роботи позивача.
Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Також відповідач просить суд залучити до справи співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010).
24.10.2025 року (вх.№ 112184/25) до суду надійшли матеріали пенсійної справи позивача.
Ухвалою суду від 11.03.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення відповідача по справі №420/31498/25.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позов, дослідивши обставини на які посилаються сторони, та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено таке.
Позивач ( ОСОБА_1 ) перебуває на обліку Головного управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При призначенні пенсії до стажу позивача включено також періоди її роботи за списком № 1 та списком №2 періодів роботи з 01.10.1992 по 31.12.1992, з 01.01.2016 по 25.03.2016.
Розмір пенсії позивача з 01.04.2025 року склав 13085,48 грн.
26.08.2025 року позивач звернулась з заявою №5769 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про перерахунок пенсії.
До заяви позивачем було подано заяву, в якій вона просила:
- здійснити перерахунок розміру її пенсії згідно ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- здійснити перерахунок її пенсії на підставі документів, наявних в пенсійній справі (зокрема: трудової книжки НОМЕР_3 , тощо).
Подана заява за принципом екстериторіальності (відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1) розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.
Розглянувши подану заяву № 5769 від 26.08.2025 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 ) у перерахунку пенсії Головним управлінням ПФУ в Одеській області Головним управлінням прийнято рішення №914550143857 від 03.09.2025 року про відмову в перерахунку пенсії, оскільки заявником до заяви не надано жодного документа для перерахунку пенсії.
Вважаючи рішення № 914550143857 від 03.09.2025 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
За преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до статті 58 зазначеного Закону Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання, виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та статутом Пенсійного фонду.
Частина 3 статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Дія цього Закону, відповідно до положень частини першої, поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Суд зазначає, що алгоритм дій територіальних органів Пенсійного фонду України щодо розгляду звернень для перерахунку пенсій врегульовано правовими нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (надалі - Порядок №22-1).
Відповідно до п.4.1 Розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Пунктом 4.2 Розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що При прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Суд звертає увагу, що пунктом 4.3 Розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Таким чином, Порядок №22-1 покладає на орган Пенсійного фонду не лише обов'язок формального прийняття заяви, але й обов'язок здійснити її розгляд, що, у випадку подання заяви про виплату пенсії на банківський рахунок, включає:
перевірку правильності оформлення заяви та документів;
аналіз реквізитів, у тому числі банківського рахунку;
встановлення відповідності документів вимогам законодавства;
витребування у заявника додаткових відомостей у випадку виявлення розбіжностей або недоліків;
ухвалення мотивованого рішення за результатами розгляду.
У цьому контексті підлягають урахуванню також приписи Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року №2073-IX (далі - Закон №2073-IX), який установлює загальні стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень під час здійснення адміністративної процедури. Цей Закон визначає основоположні принципи адміністративного провадження - зокрема, верховенства права, офіційності, пропорційності, обґрунтованості та розумності строків - і покладає на адміністративний орган обов'язок забезпечити всебічний, повний та неупереджений розгляд заяви особи.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 08.12.2025 року по справі №420/13975/24.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 2 Закону №2073-IX, Пенсійний фонд України є адміністративним органом, а заява позивача про перерахунок пенсії та здійснення виплати на визначений банківський рахунок є адміністративною справою, що підлягає вирішенню в порядку адміністративної процедури.
Згідно зі статтями 4, 6, 8, 13 та 16 Закону №2073-IX адміністративний орган зобов'язаний:
діяти з дотриманням принципу верховенства права та забезпечувати справедливий баланс між публічними інтересами та правами особи;
офіційно з'ясувати всі обставини справи, у тому числі шляхом витребування необхідних документів;
прийняти мотивоване рішення у розумний строк;
забезпечити належне інформування особи про результати розгляду заяви та про її права.
У контексті Закону №2073-IX Пенсійний фонд України, розглядаючи заяву про перерахунок пенсії, зобов'язаний:
офіційно з'ясувати всі обставини справи, включно з правильністю банківських реквізитів;
забезпечити заявнику можливість участі у процедурі, у тому числі шляхом повідомлення про виявлені розбіжності;
витребувати додаткові документи у разі потреби;
ухвалити мотивоване та оформлене рішення, яке може бути оскаржене.
Самоусунення від цих дій, у тому числі неприйняття рішення суб'єктом владних повноважень, суперечить принципам Закону №2073-IX.
Суд зазначає, що єдиною підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення - є ненадання ОСОБА_1 документів для перерахунку пенсії.
В той же час, позивач у поданій заяві просила:
- здійснити перерахунок розміру її пенсії згідно ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- здійснити перерахунок її пенсії на підставі документів, наявних в пенсійній справі (зокрема: трудової книжки НОМЕР_3 , тощо).
Однак, такі вимоги позивача відповідачем фактично були проігноровані.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач , що неналежно відреагував на подану заяву позивачем заяву, не вчинив необхідні дії, прямо передбачених Порядком №22-а отже, рішенні відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача з урахуванням висновків суду у справі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 26.08.2025 у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) ОСОБА_1 , але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до мого пільгового стажу за списком № 1 періодів роботи з 01.10.1992 по 31.12.1992, з 01.01.2016 по 25.03.2016, то вказані вимоги є передчасними, оскільки відповідачем не розглянуто належним чином подану позивачем заяву.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню шляхом:
- визнання протиправним та скасування рішення № 914550143857 від 03.09.2025 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.08.2025 року №5769 та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду по даній справі.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено 1211,20 грн судового збору.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 914550143857 від 03.09.2025 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.08.2025 року №5769 та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду по даній справі.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя O.A. Вовченко